Справа № 1-__

                                              2008  р.

 

  

ВИРОК

  ІМ»ЯМ    УКРАЇНИ

 

30 вересня  2008 р.                                                                                 смт.Оратів

                                                                                                         Оратівський районний суд

              Вінницької області

в складі:	головуючого - судді	Гончарука М.М.
	членів суду
	при секретарі	Новодворській О.Г.
	з участю прокурора	Іщука М.Ю.
	та адвоката
	п отерпілого                            підсудних	ОСОБА_1., ОСОБА_2.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Оратів справу по обвинуваченню

      ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , освіта  8 класів, не одруженого, не працює, судимого 07.07.2004 р. Іллінецьким районним судом за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення  волі, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

             за ч.3 ст.185   КК України,

              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_2, освіта  неповна середня, не одружена, не працює, не судима,

             за ч.3 ст.185   КК України,

                                                      В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим 07.07.2004 року Іллінецьким районним судом Вінницької області по ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та непогашена, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин.

    Так, ОСОБА_1, маючи намір на повторне таємне викрадення чужого майна, в ніч з 14.05.2008 року на 15.05.2208 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2, жителькою АДРЕСА_2 , проникли до господарської будівлі, яка призначена для утримання домашньої худоби і розташована по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., звідки таємно викрали одного коня вагою 460 кілограм по ціні 6 гривень за 1 кг живої ваги, на загальну суму 2760 гривень.

            В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю і про обставини вчиненого злочину показав,  що він проживає разом із ОСОБА_2, з якою перебуває у цивільному шлюбі на протязі чотирьох місяців. У ОСОБА_2. є син ОСОБА_4, який навчається в с. Зозів.

   09.05.2008 року він разом із ОСОБА_2. пішли в с. Даньківка Іллінецького району на кладовище, так як там поховані його мати та брат.

      Вийшовши із с. Кошлани, вони пішли в с. Даньківка через с. Дібровинці Оратівського району. Дійшовши до с. Дібровенці, ОСОБА_2  показала йому коняку сірої масті, яка паслася біля житлових будинків. ОСОБА_2. запропонувала ОСОБА_1. в подальшому викрасти дану коняку, пояснюючи це тим, що їй  потрібні гроші, так як в Оратівському районному суді знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню її сина ОСОБА_4. і їй потрібно найняти йому захисника. ОСОБА_1. відразу на пропозицію ОСОБА_2. не погодився, але через декілька днів він дав згоду. Вони домовились із ОСОБА_2., що вона піде та покаже йому, де знаходиться кінь і після того ОСОБА_1. його викраде. Також ОСОБА_2. сказала ОСОБА_1., що вона знає якогось дядька ОСОБА_5, та якщо йому зателефонувати, то він прийде та купить у них викраденого коня. Звідки ОСОБА_2. знає вищезазначеного дядька ОСОБА_5 та де вона взяла його номер телефону ОСОБА_1. не знає.

         14.05.2008 року ОСОБА_1. разом із ОСОБА_2. пішли в гості до дядини ОСОБА_2., ОСОБА_6, жительки с. Кошлани, прізвище якої ОСОБА_1. не знає.                                                         

Також  ОСОБА_2  сказала, що  у дядини ОСОБА_6 є стаціонарний телефон  і вона із цього телефону зможе зателефонувати до дядька ОСОБА_5 та домовитися із ним, щоб той купив у них коня, якого вони збирались викрасти у с. Дібровенці. Прийшовши в гості до дядини ОСОБА_6, вони дочекались моменту, коли вона піде в хлів доїти корову, і в той  час ОСОБА_2. зателефонувала комусь та домовилась, щоб той чоловік придбав у них коня. ОСОБА_2. повідомила ОСОБА_1., що вона домовилась про купівлю коня та  те, що коня заберуть зранку 15.05.2008 року. Після чого вони пішли додому і увечері цього ж дня близько 22 години вони пішли в с. Дібровенці.

      В с. Дібровинці прийшли близько 00.20 години . На околиці села при в”їзді з правої сторони від проїжджої  частини  ОСОБА_2. показала йому на підсобне приміщення чийогось домогосподарства та сказала, що у ньому стоїть кінь, якого вони бачили  09.05.2008 року, коли йшли в с. Даньківка.  ОСОБА_1. разом із ОСОБА_2. підійшли до даного господарського приміщення. ОСОБА_2. залишилась поблизу, щоб дивитись, чи не йде хтось із сторонніх. ОСОБА_1. відчинив вхідні двері в господарське приміщення та зайшов у приміщення. Всередині приміщення знаходилась коняка сірої масті, яка була прив”язана металевим ланцюгом. Він зняв із коня ланцюг та надів їй вуздечку, яку ОСОБА_1. вдома дала ОСОБА_2. вивів коня із приміщення та повів додому в с. Кошлани. Додому ОСОБА_1. вів кобилу разом із ОСОБА_2.  Додому вони прийшли близько 6 години ранку. Зачинивши кобилу в хліві, вони зайшли в житловий будинок і стали чекати людину, яка мала придбати у них кобилу.

      Близько 7 години до їхнього домогосподарства приїхав вантажний автомобіль марки ГАЗ із нарощеними бортами для перевезення ВРХ  та коней, кабіна якого була пофарбована в темно-зелений колір, кузов був сірого кольору. На даному автомобілі стояв дизельний двигун. Із машини вийшов незнайомий  чоловік  та запитав, чи це вони продають коня, на що вони відповіли, що так, після чого разом із ним пішли у хлів та показали йому кобилу, яку викрали вночі в с. Дібровенці. Подивившись на неї,  чоловік сказав, що вона важить близько 400 кілограм та запропонував продати кобилу за ціною 6 гривень за кілограм. Вони погодились і після цього чоловік розрахувався з ними. Гроші за кобилу взяла ОСОБА_2.. Пізніше ОСОБА_2. розповіла ОСОБА_1., що даний чоловік заплатив за кобилу 2500 гривень.

       Розрахувавшись, чоловік завантажив кобилу на кузов автомобіля та поїхав.

        Вранці 15.05.2008 року близько 10 години ОСОБА_1. разом із ОСОБА_2. поїхали в смт. Оратів, де пішли в Оратівський РЕС і заплатили гроші в сумі 263 гривні за те, щоб їм підключили світло. Розрахувалась ОСОБА_2. грошима за викрадену кобилу.

        В центрі смт. Оратів ОСОБА_2. пішла  до захисника, щоб домовитись за свого сина ОСОБА_4..

        Потім вони зайшли в продовольчий магазин, який знаходиться навпроти поштового відділення смт. Оратів, і побудований із цегли із червоного кольору, в якому ОСОБА_2. придбала продукти харчування на суму близько 70 гривень, за гроші,  які вони отримали за викрадену ними кобилу.

         Також 15.05.2008 року в смт. Оратів, в магазині „Чоловічий одяг”, ОСОБА_2. за гроші, які вони отримали за викрадену коняку придбала: чоловічі брюки, одні з яких джинсові темно-синього кольору, а також брюки чорного кольору, комуфляжний костюм, комуфляжну теніску та дві білих футболки, кросівки чорного кольору, туфлі чорного кольору, одні літні гумові шльопанці.         

       Потім вони поїхали додому в с. Кошлани, де ОСОБА_2. дала ОСОБА_1. 180 гривень, а решта грошей залишалась в неї, які вона поклала в гаманець, а куди поділа гаманець ОСОБА_1. не бачив.

  В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину визнала повністю і про обставини вчиненого злочину надала покази, аналогічні показам ОСОБА_1.

            Потерпіла ОСОБА_3 показала, що вона разом із  невісткою ОСОБА_7 , її дочкою ОСОБА_8та правнучкою ОСОБА_9.

        ОСОБА_3. разом із дітьми тримають господарство. Кобилу вони придбали 19.09.2004 року в с. Кошантелинівка Іллінецького району у чоловіка на ім”я ОСОБА_10, за 1000 гривень. Кобила була сірої масті ”в яблучко”, права верхня повіка у неї була розсічена і видавало, що частина повіки відірвана у вигляді дуги, що робило кобилу примітною. Також зверху на правій передній нозі була витерта шерсть і в цьому місці були рани. На дану кобилу у ОСОБА_3. є паспорт,  виданий ветлікарем.

        Кобила та телята у них знаходились в господарському приміщенні, яка знаходиться на території колишнього тракторного стану, який розташований на відстані близько 15-20 метрів від їхнього господарства. Зазначену будівлю ОСОБА_3. придбала в рахунок оплати праці в колишньому КСП „Діброва”. Приміщення,  де знаходилась кобила та телята,  зачинялось дерев”яними дверима, які закривались на металеву защіпку.

         14.05.2008 року вдень кобила паслась біля їхнього городу, а в 17 годин 30 хвилин донька ОСОБА_3. завела кобилу в хлів та прив'язала її на металевий ланцюг.

         15.05.2008 року ОСОБА_3. о 5 годин 45 хвилин пішла у хлів та побачила, що в даному приміщенні відсутня кобила, а металевий ланцюг, яким вона була прив'язана, знаходився на місці, а також поруч лежав ланцюг,  на який вони прив'язують кобилу пастись. Після чого  ОСОБА_3. пішла до своєї невістки та розповіла їй, що кобили немає на місці, і вони разом пішли по дорозі, що веде з с. Дібровенці до с. Кошлани так як в цьому напрямку вели сліди копит.

Поскільки підсудні винуватість визнали повністю під час судового слідства, щиро каються, докази стосовно фактичних обставин справи в порядку ст.299 КПК України, як такі, що ніким не оспорюються в судовому слідстві не досліджувались за згодою  підсудних, зокрема, не допитувались свідки. 

            Крiм того, винуватість підсудних підтверджується доказами, зібраними по справі, а саме:     

- протоколом огляду мiсця подiї, а саме домогосподарства ОСОБА_3., де було вчинено крадіжку кобили від 15.05.2008 року (а.с 3-4);

 - довідкою від 16.05.2008 року, згідно якої вага кобили становить 460 кілограм, на загальну суму 2760 гривень (а.с.14);

- відтворенням обстановки та обставин події від 18.05.2008 року проведене із підозрюваним ОСОБА_1.,  де він на місці скоєння злочину розповів та показав про вчинену ним та ОСОБА_2. крадіжку коня (а.с.72-73);

- протоколом огляду від 17.05.2008 року,  де об'єктом, що оглядався  являлась кінська голова (а.с.77-78).

   Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1. та ОСОБА_2. доведена у вчиненні крадіжки - таємного викрадення чужого майна, вчиненій   за попереднім зговором групою осіб з проникненням у приміщення і кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу підсудного, який раніше судимий, по місцю проживання  характеризується негативно  і приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Обставини,  що пом»якшують відповідальність - щире каяття, обставини, що обтяжують відповідальність - рецедив  злочину.

Виключити з обставини, що обтяжують відповідальність - вчинення злочину повторно та  за попередньою змовою групою осіб,  так як зазначені обставини є кваліфікуючими ознаками вчиненого злочину.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2., суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу підсудної, яка злочин вчинила вперше, по місцю проживання  характеризується негативно  і приходить до висновку, що підсудній необхідно призначити покарання,  не пов”язане з ізоляцією від суспільства.

Обставини,  що пом»якшують відповідальність - щире каяття, обставин, що обтяжують відповідальність -  судом не встановлено.

Виключити з обставини, що обтяжують відповідальність - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб,  так як зазначена обставина є кваліфікуючою ознакою вчиненого злочину

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_3. про стягнення з ОСОБА_1., ОСОБА_2.  шкоди в розмірі 10000 грн задоволити частково та стягнути солідарно  з ОСОБА_1., ОСОБА_2.  на користь ОСОБА_3. 7 500 грн шкоди.

Суд,  керуючись ст. ст. 321-324 КПК України,

                                                     ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст.185 КК України і призначити покарання  у вигляді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_1. запобіжний захід залишити тримання під вартою.

Строк відрахування покарання рахувати з 16 травня 2008 року.

 

ОСОБА_2 визнати винною за ч. 3 ст.185 КК України і призначити покарання  у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

Застовувати  ст. 75 КК України  і звільнити ОСОБА_2. від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки.

В силу  п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2. обов”язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу  кримінально-виконавчої системи; повідомляти  орган кримінально-виконавчої  системи  про зміну  місця проживання, роботи або навчання; періодично з”являтися для реєстрації в органи       кримінально-виконавчої  системи.

 ОСОБА_2 запобіжний захід змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Запобіжний захід - підписку про невиїзд залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов задоволити частково та стягнути солідарно  з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 7 500 грн шкоди.

Речові докази, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Оратівського РВ УМВС - повернути власнику, речові докази, що знаходяться на зберіганні в коморі Ощадного банку України  -  2 цінних пакети на суму 713 грн 80 коп повернути ОСОБА_3. в рахунок часткового погашення цивільного позову.

 

На вирок суду може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду  Вінницької області через Оратівський районний суд.

СУДДЯ