АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м.Ужгород, вул. О.Довженка, 7 тел./факс: (03122) 1-53-83
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - Боднар О.В.
суддів - Белякова І.І., Ігнатюка Б.Ю.
при секретарі - Байзат СЮ.
з участю - позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
УСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2, шлюб з яким розірвала у 1994 р., про стягнення на підставі ст.199 СК України: аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Посилалась на те, що син навчається на денній платній формі навчання у Гімназії середньої професійної школи інформатики та транспортного машинобудування ім. Ваняї Амбруша у м. Туркеве в Угорській Республіці і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Аліменти просила стягнути на її користь на весь період навчання до вересня 2007 року.
Рішенням Берегівського районного суду від 8 червня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання, у. твердій грошовій сумі у розмірі 150 грн. щомісяця, починаючи з 30.06.2006 р. і до припинення навчання - до червня 2007 року включно.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на. те, що в порушення вимог
ст.ст. 182-184 СК суд першої інстанції при визначенні аліментів у твердій грошовій сумі
не врахував його матеріальне становище, наявність на його утриманні ще двох
неповнолітніх дітей, непрацездатної матері - інваліда II групи, а також те, що він має
постійне місце роботи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити
Справа № 22-1231/06 Головуючий у 1 інстанції - Федір О.О.
Категорія 35 Доповідач - БоднарО.B.
нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивачки на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, який продовжує навчання, щомісячно аліменти в розмірі 91 грн.50 коп.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.І ст.199 СК якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Тому, встановивши під час розгляду, що повнолітній син сторін ОСОБА_4, продовжує навчання на платному курсі денного відділення гімназії ім. Ваняї Амбруша у м. Туркеве в Угорській Республіці і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про підставність позовних вимог про зобов'язання відповідача утримувати сина у період його навчання.
Свій обов»язок щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, визнає і сам відповідач, оспорюючи тільки розмір присуджених судом аліментів.
Згідно ст.200 СК суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Зі змісту ст.200 СК вбачається, що нею передбачено три варіанти визначення розміру аліментів: у твердій грошовій сумі, в частці від заробітку (доходу) або одночасно і у твердій грошовій сумі та в частці від заробітку.
Виходячи з наведеного, визначення розміру аліментів, присуджених з відповідача, у твердій грошовій сумі не суперечить вимогам закону.
Доводи відповідача про те, що у нього є постійне місце роботи та стабільний дохід, а тому розмір аліментів повинен був визначатись не у твердій грошовій сумі, а на підставі ст.183 СК у частці від заробітку (доходу), на увагу не заслуговують, оскільки вказаною нормою права регулюється розмір аліментів, що присуджуються на неповнолітніх дітей. Визначення ж розміру аліментів на повнолітніх дітей врегульовано спеціальною нормою (ст.200 СК), яка, як уже зазначалось, надає суду право визначити розмір аліментів у будь-який із зазначених у ній спосіб.
Безпідставними є і доводи апелянта про те, що з урахуванням його матеріального становища, наявності у нього інших утриманців, аліменти на утримання повнолітнього сина повинні бути присуджені в розмірі не 150 грн., а 91 грн. 50 коп. , оскільки ч.2 ст.182 СК ( в редакції Закону № 2901-ГУ від 22.09.2005 p.), з урахуванням якої відповідно до вимог ст.200 цього Кодексу повинен визначатись розмір аліментів, передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин постановлене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України і передбачених ст.стЗ 09-311 цього Кодексу підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись CT.CT.3Q7, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Берегівського районного суду від 8 червня 2006 року залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом даох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
Беляков IX Боднар О.В. Ігнатюк Б.Ю.