Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2013 р. Справа №805/10976/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10:37
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі судового засідання Небраті Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (представник Сєрякова О.О., довіреність від 04.01.13) до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (представник до судового засідання не з'явився), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного підприємства «Артемвугілля» (представник Коваленко О.В., довіреність від 05.07.13) про:
- визнання дій посадових осіб відповідача щодо зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року по стягненню боргу з державного підприємства «Артемвугілля» на користь позивача незаконними;
- скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №29896738 від 26.06.2013 року;
- зобов'язання посадових осіб відповідача поновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року на суму 3'234'522,26 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (далі - Фонд, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання дій посадових осіб відповідача щодо зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року по стягненню боргу з державного підприємства «Артемвугілля» на користь позивача незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №29896738 від 26.06.2013 року та зобов'язання посадових осіб відповідача поновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року на суму 3'234'522,26 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на зміст статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 3.2.6 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зазначає, що дія означених правових норм поширюється на паливно-енергетичні підприємства щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, тобто зовсім в іншій сфері господарських відносин.
При цьому позивач зауважив, що Фонд не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг державного підприємства «Артемвугілля» не є боргом у сфері розрахунків за енергоносії або податковим боргом, а виник внаслідок несвоєчасного відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Таким чином позивач вважає, що віднесення державного підприємства «Артемвугілля» до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення примусового виконання виконавчого листа №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2011 року про стягнення заборгованості в сумі 3'234'522,26 грн. (а.с.а.с.2-4).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2013 року задоволено клопотання державного підприємства «Артемвугілля» та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (а.с.28).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав, аналогічним наведеним у позовній заяві.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, надав письмове клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, у зв'язку з чим просив розгляд справи відкласти (а.с.24).
У задоволенні клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи судом відмовлено, оскільки його представнику була надана можливість для ознайомлення з матеріалами справи під час оголошеної у зв'язку з цим перервою в судовому засіданні.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з проведенням виконавчих дій за межами міста (а.с.17).
Означене клопотання відхилено, з тих підстав, що обставини на які посилається відповідач суд не оцінює як достатньо поважні, а участь його представника у судовому засіданні не вважає вкрай необхідною, оскільки це не впливатиме на правову позицію суду, сформовану за результатом дослідження наявних в матеріалах справи доказів, які суд вважає достатніми для вирішення спору по суті.
В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 08.08.13 року з 10:29 до 10:37 години.
Вислухавши в судовому засіданні представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначає, що органами державної виконавчої служби, зокрема, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Статтею 2 Закону визначено, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону).
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами (ст.17 Закону).
На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті (п.2 ч.2 ст.21 Закону).
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ч.1, ч.2, ст.25 Закону).
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк (ч.2 ст.30 Закону).
Згідно п.15 ч.1 ст.37 Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, серед іншого, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Водночас, частиною третьою статті 37 Закону унормовано, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішенням про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів.
Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк (ч.1 ст.39 Закону).
Виконавче провадження зупиняється у випадку передбаченого пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (ч.2 ст.39 Закону).
Постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена у десятиденний строк в порядку, встановленому цим Законом (ч.3 ст.39 Закону).
Дослідженням наявних матеріалів справи суд встановив, що постановою від 17.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області на підставі виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2011 року (а.с.18) було відкрито виконавче провадження ВП №29896738 щодо стягнення з державного підприємства «Артемвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3'234'522,26 грн. (а.с.19).
Однак, під час здійснення примусового виконання вищевказаного виконавчого документа державним виконавцем відповідача було встановлено, що підприємство божника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», у зв'язку з чим керуючись п.15 ч.1 ст.37 та ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято рішення про зупинення виконавчого провадження, про що складено відповідну постанову від 26.06.2013 року (а.с.6).
Наразі вирішуючи розглядуваний спір, суд враховує офіційне тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 у справі №1-26/2012, згідно якого, суд найвищої судової ланки зазначив, що по-перше, обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та по-друге, внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Здійснивши правовий аналіз спірних правовідносин у розрізі наведених вище норм матеріального права та їх тлумачення Конституційним Судом України, адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суб'єкту владних повноважень було прийнято внаслідок хибного розуміння норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Зокрема, оскільки характер боргу за яким виконавчою службою здійснюється примусове виконання судового рішення, вочевидь не стосується неповних розрахунків за енергоносії, підстави для обов'язкового зупинення виконавчого провадження визначені Законом України «Про виконавче провадження» - відсутні.
Суд звертає увагу, що саме лише внесення підприємства боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не вказує на безумовну наявність підстав для зупинення виконавчого провадження в порядку п.15 ч.1 ст.37 Закону, оскільки для цього важливу роль відіграє характер боргу за яким здійснюється виконавче провадження та який повинен охоплюватись сферою дії названого нормативного акту, а саме повинен бути пов'язаний з несплатою або неповними розрахунками підприємства паливно-енергетичного комплексу за енергоносії.
Між тим, характер боргу за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року, що підлягає стягненню з третьої особи, не співпадає з визначеними пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» видами заборгованості, на які поширюється його дія.
Вищенаведена правова позиція, як вбачається, також цілком узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України у постанові від 17.11.2011 року №К-55117/09 за результатом перегляду в порядку касаційного провадження аналогічної судової справи.
За таких обставин, суд оцінює оскаржувану постанову відповідача як протиправну, оскільки вона не відповідає приписам чинного законодавства, та як наслідок, вважає її такою, що підлягає скасуванню. Водночас, зважаючи на відсутність підстав які зумовили зупинення виконавчого провадження, останнє підлягає поновленню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області про визнання дій посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року по стягненню боргу з державного підприємства «Артемвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №29896738 від 26.06.2013 року та зобов'язання посадових осіб відповідача поновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року на суму 3'234'522,26 грн. - задовольнити повністю.
Визнати дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року по стягненню боргу з державного підприємства «Артемвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки незаконними.
Скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №29896738 від 26.06.2013 року.
Зобов'язати посадових осіб відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області поновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а/0570/1042/2011 від 15.06.2012 року на суму 3'234'522,26 грн.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 08 серпня 2013 року в присутності представника позивача та третьої особи.
Повний текст постанови складений 09 серпня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мєзєнцев Є.І.