Справа 22- 5747 Категорія -14
Головуючий 1 інстанції Шаповал Г.І. Доповідач Лаченкова О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко 1.0. суддів-Лаченкової О.В., Болтунової Л.М., при секретарі - Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», про визнання договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку недійсним та зустрічною позовною заявою закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку.
встановила:
У лютому 2005 року в суд з позовом звернувся ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», про визнання договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку недійсним посилаючись на те, що 04.08.2003 року між ним та відповідачем було укладено два договори НОМЕР_1 і НОМЕР_2 з додатковими угодами до них про надання послуг мобільного радіотелефонного зв'язку.
За умовами договорів відповідач зобов'язався надати позивачу мобільний радіотелефонний зв'язок по тарифному пакету УМЗ - сім'я/копійка. При укладені договорів відповідач усно пояснив, що вартість за користування зв'язком за цім пакетом буде складати 1 копійку за хвилину. Про необхідність здійснення будь-яких інших оплат відповідач позивача не повідомив.
Пунктом 1.3 додаткової угоди встановлено, що у випадку відмови позивача від основного договору, він буде зобов'язаний сплатити відповідачу штраф у розмірі 3,65 грн. за кожен день, який залишився до закінчення строку дії зазначеного договору. Такі умови оплати позивача задовольняли і він уклав зазначений договір з метою мати не дорого вартісний мобільний зв'язок. Проте, з'ясувалося, що тарифікація за користування зв'язком здійснюється за іншої невідомої позивачу схеми, і представлені відповідачем рахунки зі сплати послуг багатократно перевищували передбачувані позивачем при укладені договору.
Позивач припинив користування послугами відповідача за причини невідповідності фактичної вартості послуг умовам, зазначеним в договорах. В подальшому під страхом застосування до нього штрафних санкцій поновив договірні відношення, вважаючи, що строк договорів закінчиться в лютому 2005 року. Проте відповідач на підставі п. 1.1 додаткових угод до договорів не бажає припиняти договірні відношення, тим самим своїми діями ставить позивача в важке матеріальне становище, в зв'язку з чим він змушений звернутися в суд з даним позовом.
Крім того позивач вважає, що працівниками відповідача він був введений в оману, яка виразилася в укритті фактичних даних вартості послуг відповідача.
30.03.2005 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву в якій зазначив, що 04.08.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено два договори НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та додатково до них дві угоди про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку. Угоди укладено відповідно до Правил користування послугами стільникового радіотелефонного зв'язку і по тарифам, існуючим на той час, які були додані до цих угод і які є їх невід'ємною часткою (про що говориться в пунктах 1.2, 3.1 цих угод). Договори були укладені на строк 548 днів кожний.
Відповідач прохав стягнути на його користь з позивача заборгованість і штраф на загальну суму 2 480,87 грн. та 51 грн. виплат по оплаті судового збору.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року в задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі на підставі ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19.06.2006 року про прийняття судом відмови позивача від позову. Зустрічний позов ЗАТ «Український мобільний зв'язок» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 1 501 грн., із яких 1 450 грн. - в рахунок погашення заборгованості та оплати штрафу; 51 грн. - в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду, та ухвалення нового рішення, яким стягнути з нього на користь позивача 700 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за оплату послуг стільникового радіотелефонного зв'язку та оплати штрафу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Український мобільний зв'язок» і стягуючи з ОСОБА_1 на їх користь в рахунок відшкодування заборгованості за оплату послуг стільникового радіотелефонного зв'язку та оплати штрафу 1 501 грн ,суд першої інстанції виходив з того, що останній не виконав обов»язки , передбачені укладеними договорами про надання послуг стільникового радіотелефонного зв»язку.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Як вбачається з матеріалів справи згідно договорів НОМЕР_1 і НОМЕР_2 та додаткової угоди, підприємство надавало ОСОБА_1 послуги стільникового радіотелефонного зв'язку в межах України.
Згідно розділу УП Правил користування сітями стільникового зв'язку і розділом З Договорів відповідач зобов'язав оплачувати послуги зв'язку. Розрахунок нарахувань і оплати за послуги стільникового зв'язку встановленого абоненту по місцю проживання зроблений згідно тарифів затверджених договором.В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Судом першої інстанції встановленого на порушення договору ОСОБА_1 користувався зв'язком не оплачувавши послуги і сума боргу склала 203 грн.27коп.
Крім того, відповідно до умов додаткового договору в зв»язку з достроковим припиненням договору абонентом він повинен сплатити штраф в розмірі 3,65 грн. за кожний день,що залишився до закінчення терміну дії основного договору , а саме за 312 днів 2277,60 грн..
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку,що необхідно стягнути з позивача на користь відповідача суму боргу та штраф, однак зменшивши суму штрафних санкцій з урахуванням незадовільного матеріального стану ОСОБА_1, він є інвалідом третьої групи і те ,що розмір штрафу значно перевищує збитки,стягнув на користь закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 1450 грн.,та держмито в сумі 51 грн.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін,обставини справи,перевіривши доводи та давши їм правову оцінку,суд постановив рішення,що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами,гоясненнями сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.301,305, 307,308,313,314,317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: