№ справа:1-45/11Головуючий суду першої інстанції:Абеляшев Олександр Віталійович

№ провадження:11-кп/190/332/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.

Суддів -Дорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.

при секретарі -Павленко М.В.

за участю прокурора - Бородіної І.Т.

засудженого захисникаОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі матеріали подання за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Роздольненського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.05.2013 року, якою подання старшого інспектора Роздольненського РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі задоволено, засудженого направлено для відбування покарання, призначеного вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17.02.2011 року за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17.02.2011 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням 3 роки із покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Старший інспектор Роздольненського РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_7 та про його направлення для реального відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що засуджений п'ять разів без поважної причини не з'явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції та не повідомив інспекцію про зміну місця проживання, що є злісним ухиленням від відбування іспитового строку.

Ухвалою суду від 28.05.2013 року зазначене подання задоволено, ОСОБА_7 направлений для відбування покарання, призначеного вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17.02.2011 року за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_7 належним чином не виконував покладені на нього обов'язки, без поважних причин не з'являвся до кримінально-виконавчої інспекції, а місце проживання, про яке він повідомив, не знайшло свого підтвердження, що свідчить про небажання засудженого встати шлях виправлення.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу суду скасувати.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що 21.01.2013 року він повідомив інспектора Роздольненської КВІ про свій намір з метою працевлаштування змінити місце проживання на адресу: АДРЕСА_1, зазначив номер контактного телефону та часи роботи з 07-00 по 18-00 год. щоденно, а у неділю з 13-00 год. При цьому був попереджений інспектором про необхідність звернутися до Ялтинської КВІ для постановки на облік за новим місцем проживання.

При усному зверненні до Ялтинської КВІ співробітники повідомили йому, що особова справа стосовно нього на виконання ще не надходила, у зв'язку з чим вони не мають можливості поставити його на облік. Після чого неодноразово, 04.02.2013 р., 18.02.2013 р., 01.04.2013 р., він з'являвся до Ялтинської КВІ для реєстрації, що підтверджено відповідними довідками.

На думку апелянта, повідомлений Ялтинським КВІ факт не підтвердження його місця проживання є необґрунтованим, оскільки перевірка проводилася під час його перебування на роботі, про часи якої він повідомляв інспекцію за своїм попереднім проживанням, а порядок передання особової справи за територіальністю йому не відомий.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_7, захисника ОСОБА_8, прокурора, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, допитавши свідка, вивчивши матеріали подання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст.166 КВК України, ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання.

При цьому суд у кожному випадку невиконання засудженим покладених на нього судом обов'язків повинен з'ясувати причини їх невиконання. Невиконання обов'язків, які покладені на особу, повинно носити умисний характер та свідчити про небажання їх виконувати за наявності усіх умов для їх добровільного виконання.

Як виходить з матеріалів особової справи, ОСОБА_7 з 15.03.2011 року перебуває на обліку у Роздольненському РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі (а.с.6). 22.03.2011 року був ознайомлений з порядком та умовами виконання вироку та попереджений про наслідки систематичного порушення ним правил відбування покарання з випробуванням. (а.с.11)

21.01.2013 року ОСОБА_7 з'явився до КВІ та дав письмове пояснення про намір проживати за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.130)

З метою перевірки місця проживання ОСОБА_7, до КВІ м. Ялта був направлений запит про перевірку факту проживання засудженого за вищевказаною адресою. (а.с.131)

Згідно з повідомленням Ялтинського МВ КВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі, під час перевірки факт проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, не підтвердився. (о.с.135)

Після чого, 04.02.2013 р., 18.02.2013 р., 22.03.2013 р., 04.03.2013 р., 11.03.2013 р. ОСОБА_7 без поважних причин не з'являвся до Роздольненського РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі на встановлену йому згідно вироку суду реєстрацію. Виконати примусовий привід ОСОБА_7 не представилося можливим, у зв'язку з відсутністю його за адресою: Роздольненський район, с. Ботанічне, вул. Ботанічна, 48. Проведеними Роздольненською КВІ заходами місцезнаходження засудженого встановлено не було.

Виходячи із зазначених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про невиконання ОСОБА_7 обов'язків, покладених на нього судом, та його небажання стати на шлях виправлення. Проте такий висновок, на думку колегії суддів, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону.

Так, у судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що у зв'язку з працевлаштуванням та зміною ним місця проживання, про що було відомо Роздольненській КВІ, він з'являвся на реєстрацію до Ялтинського МВ КВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі.

На це суд першої інстанції не звернув належної уваги та не навів об'єктивних підстав, з яких відкинув доводи засудженого, не вживши при цьому заходів для їх належної перевірки.

Разом з тим, доводи апелянта в цій частині підтверджуються наданим до апеляційної інстанції повідомленням Ялтинського МВ КВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі, відповідно до якого ОСОБА_7 дійсно з'являвся до КВІ м. Ялта 28.01.2013 р., 04.02.2013 р., 18.02.2013 р., 01.04.2013 р., а також показаннями свідка ОСОБА_9 в апеляційній інстанції, який підтвердив, що з лютого 2013 року ОСОБА_7 мешкав у с. Ореанда м. Ялти та працював з ним на будівництві.

Із матеріалів особової справи видно, що за час перебування на обліку у Роздольненському РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_7 до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання.

Як виходить з пояснень самого засудженого, в даний час він працевлаштований.

Таким чином, висновки суду щодо ухилення засудженого від відбування покарання та його небажання стати на шлях виправлення не ґрунтуються на досліджених доказах.

На переконання колегії суддів, та обставина, що в ході перевірки місце проживання ОСОБА_7 не підтвердилося, не свідчить про його умисне ухилення від виконання покладених вироком обов'язків та не може бути достатньою підставою для направлення засудженого для відбування покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання старшого інспектора Роздольненського РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі щодо ОСОБА_7 відмовити.

Керуючись ст.ст. 404,407,409,411,419 КПК України, колегія судів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - задовольнити.

Ухвалу Роздольненського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28.05.2013 року про направлення засудженого ОСОБА_7 для відбування покарання, призначеного вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17.02.2011 року, - скасувати.

У задоволенні подання старшого інспектора Роздольненського РП ЄМВКВІ УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі щодо скасування звільнення ОСОБА_7 від покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання, призначеного вироком Роздольненського районного суду АР Крим від 17.02.2011 року, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді

Язєв О.С. Дорошенко Т.І. Куртлушаєв І.Д.