№ справа:121/2989/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Переверзєва Галина Семенівна
№ провадження:11-кп/190/466/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.
Суддів -Дорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.
при секретарі -Оруджові Ф.А.о.
за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.
обвинуваченого захисникаОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження №12013130800000498 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року у відношенні
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алупки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого: 22.06.1995 року Ялтинським міським судом АР Крим за ст.94, ч.3 ст.140, ст.42 КК України 1960 року на 12 років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7, 22.02.2013 року, о 19-00 год. з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибув до будинку АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу через незаперті двері проник до належного ОСОБА_9 автомобіля «Москвич ІЖ-412», державний номер НОМЕР_1, вартістю 1000 грн., який стояв у дворі домоволодіння. Достовірно знаючи, що на автомобіль відсутня акумуляторна батарея та самостійно автомобіль пересуватися не має можливості, ОСОБА_7 за допомогою автомобіля «Москвич 2140» під керуванням ОСОБА_10, мотузкою причепив належний ОСОБА_9 автомобіль «Москвич ІЖ-412» та відбуксирував його до с. Гаспра, тобто незаконно заволодів їм.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 не оспорюючи правильності кваліфікації своїх дій та доведеності вини, просить вирок в частині призначеного покарання змінити, пом'якшити йому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.
Свої доводи апелянт мотивує невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі.
Як вказує апелянт, суд першої інстанції при призначенні покарання не повною мірою врахував його щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяних матеріальних збитків, позитивні характеристики за місцем проживання, наявність на утриманні матері, яка страждає онкологічним захворюванням, а також стан здоров'я його самого, зокрема наявність такої тяжкої хвороби, як туберкульоз.
Крім того, апелянт вказує, що наміру ухилятися від суду він не мав, змушений був виїхати на заробітки, щоб сплатити штраф, який на його переконання суд мав би йому призначити.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 приводить аналогічні доводи та просить вирок суду змінити, звільнити обвинуваченого від покарання з випробуванням або на підставі ст. 69 КК України обрати вид покарання не пов'язаний з позбавленням волі.
На думку апелянта, суд не в повному обсязі використав надані законом можливості для призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі.
ОСОБА_7 повністю визнав вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяні матеріальні збитки та моральну шкоду, страждає туберкульозом, позитивно характеризується за місцем проживання, має хвору на онкологічне захворювання матір похилого віку, яка потребує постійного догляду та лікування, що на переконання захисника свідчить про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційних скарг та в останньому слові просив їх задовольнити, захисника, який підтримав доводи апеляційних скарг, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України доказах і сторонами не оскаржуються. Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України.
Разом з тим, є слушними доводи апелянтів про те, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував пом'якшуючі покарання обставини та дані щодо особи обвинуваченого і необґрунтовано призначив ОСОБА_7 суворе покарання.
У відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також попередження вчинення нових злочинів. При його призначенні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У відповідності зі ст.12 КК України вчинений ОСОБА_7 злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Згідно з даними про особу, ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання працював у приватних осіб за наймом, має на утриманні матір похилого віку, яка страждає рядом захворювань, у тому числі й онкологічним.
В якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд першої інстанції зазначив визнання вини, щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяних збитків, що знайшло своє підтвердження матеріалами кримінального провадження. В якості обставини, яка обтяжує покарання, суд обґрунтовано визнав рецидив злочинів.
Разом з тим, суд першої інстанції хоча і зазначив у вироку пом'якшуючі покарання обставини, проте при призначенні покарання в повній мірі їх не врахував. Крім цього, взагалі не прийняв до уваги, стан здоров'я самого обвинуваченого, якому встановлений діагноз - очаговий туберкульоз лівої легені.
Виходячи із викладеного, приймаючи до уваги наявність у справі кількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, дані про його особу, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосувати положення ст.69 КК України та пом'якшити ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі, що буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 злочину, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника в частині застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.
За таких обставин, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 підлягають задоволенню частково, а вирок в частині призначеного покарання зміні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 414, 419 КПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 в частині призначеного йому покарання - змінити.
Пом'якшити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі.
В іншій частині вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Куртлушаєв І.Д.