№ справа:121/3579/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Романенко Володимир Вікторович
№ провадження:11-кп/190/473/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.
Суддів -Дорошенко Т.І., Куртлушаєва І.Д.
при секретарі -Оруджові Ф.А.о.
за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження №12013130420000894 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 06 червня 2013 року у відношенні
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханов Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.263 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 06 червня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, та призначено покарання:
- за ч.1 ст.187 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.263 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
У відповідності з ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7, 12.03.2013 року, приблизно о 23-35 год. в районі будинку №8 по вул. Київській у м. Ялта, реалізуючі умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_8 та з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я, погрожуючи застосуванням ножа, що знаходився у нього в руці, потребував передачі належного йому майна. Потерпілий ОСОБА_8 сприймаючи загрозу реально, побоюючись за своє життя і здоров'я передав ОСОБА_7 рюкзак вартістю 100 грн., в якому знаходився спінінг вартістю 560 грн. та косметичка, що не представляє матеріальної цінності. Після чого з місця вчинення злочину втік, майно звернув на власну користь, чим заподіяв матеріальні збитки потерпілому на загальну суму 660 грн.
Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений час за невідомих обставин придбав ніж, який став носити при собі у внутрішній кишені вдягненої на ньому куртки. 13.03.2013 року о 00-20 год. біля будинку №7 по вул. Руданського у м. Ялта, під час особистого огляду ОСОБА_7 та рюкзака, що він тримав при собі, був вилучений вказаний ніж, який згідно висновку експерта № 119 від 19.03.2013 року є холодною зброєю - фінським ножем, виготовленим заводським способом.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, не оскаржуючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації своїх дій за епізодом носіння фінського ножа без передбаченого законом дозволу, просить обвинувальний вирок щодо нього за ч.1 ст.187 КК України скасувати.
Свої доводи мотивує істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Як вказує апелянт, передбачений ч.1 ст.187 КК України злочин він не вчиняв. Знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, він помилково взяв рюкзак потерпілого, при цьому ножем йому не погрожував. У кримінальному провадженні безпідставно не були проведені слідчі дії з відтворення обстановки та обставин події злочину та очні ставки. Судом належним чином не були перевірені показання потерпілого та розбіжності в них не усунуті. У порушення вимог закону суд позбавив його можливості заявляти клопотання про допит свідків.
Крім того, при затриманні не були повідомлені його родичі, подана ним заява про те, що він не володіє українською мовою, до матеріалів кримінального провадження не приєднана, а він взагалі не був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, ретельно досліджених під час судового провадження, яким суд дав належну оцінку.
Дії ОСОБА_7 за епізодом носіння фінського ножа без передбаченого законом дозволу судом першої інстанції були правильно кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, що не оскаржується в апеляційній скарзі.
Також колегія суддів знаходить обґрунтованими і висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 за епізодом розбою відносно ОСОБА_8, при цьому колегія суддів виходить з наступного.
Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 щодо інкримінованих йому обставин вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_8 показав, що рюкзак потерпілого у нього опинився випадково. З ОСОБА_8 вони разом вживали алкогольні напої. Коли він уходив, переплутав та помилково взяв не свій рюкзак. Ніж при собі дійсно мав, але потерпілому ним не погрожував.
Таким показанням обвинуваченого суд першої інстанції дав відповідну оцінку та обґрунтовано визнав їх неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою та не суперечать об'єктивній істині.
Як стверджував потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні, саме обвинувачений ОСОБА_7 12.03.2013 року, близько 23-35 год., в районі будинку №8 по вул. Київській у м. Ялта, підійшов до нього і, погрожуючи застосуванням ножа, заволодів його рюкзаком, в якому знаходився спінінг та косметичка. Раніше з ОСОБА_7 він не зустрічався та алкогольні напої з ним ніколи не розпивав. Під час розбійного нападу загрозу сприймав реально, побоювався за своє здоров'я і життя, у зв'язку з чим змушений був віддати належне йому майно обвинуваченому.
Жодних підстав сумніватися у правдивості показань потерпілого ОСОБА_8 колегією суддів не встановлено. Показання потерпілого є послідовними та в повному обсязі підтверджуються наведеними доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу свого рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину відносно ОСОБА_8
Так, відповідно до рапорту інспектора РПС при Ялтинському МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_9 від 13.03.2013 року, біля культурного центру санаторія «Чорноморець» був виявлений ОСОБА_7, на якого вказав ОСОБА_8 як на особу, яка, погрожуючи ножем, заволоділа належним йому майном. (а.п.17)
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 13.03.2013 року о 02-00 год. потерпілий ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів із заявою, в якій виклав обставини заволодіння його майном ОСОБА_7 із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я, аналогічні встановленим судом першої інстанції. (а.п.16)
Показання потерпілого ОСОБА_8 щодо розбійного нападу на нього об'єктивно підтверджуються даними протоколу затримання ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні злочину від 13.03.2013 року, згідно з яким в ході обшуку обвинуваченого був виявлений та вилучений належний потерпілому рюкзак зі спінінгом та косметичкою, а також ніж в чохлі. При цьому підставою для затримання обвинуваченого стало те, що потерпілий прямо вказав на нього як на особу, що вчинила розбійний напад на нього. (а.п.18-22)
Апеляційні доводи обвинуваченого щодо неповідомлення про його затримання близьких родичів, на думку колегії судів є необґрунтованими.
Згідно з протоколом затримання, ОСОБА_7 були роз'яснені усі передбачені КПК України права та, відповідно до ч.1 ст.213 КПК України, надана можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за його вибором, проте ОСОБА_7 цією можливістю не скористався мотивуючи тим, що не пам'ятає жодного телефонного номеру. Будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу не подавав. Окрім того, про затримання ОСОБА_7, відповідно до ч.4 ст.213 КПК України, негайно був повідомлений орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги, в особі адвоката ОСОБА_10, який здійснював захист обвинуваченого і в суді першої інстанції.
Про об'єктивність показань потерпілого також свідчить висновок експерта №119 від 19.03.2013 року, відповідно до якого, ніж, вилучений 13.03.2013 року в ході особистого обшуку ОСОБА_7 з рюкзаку, що знаходився при ньому, є холодною зброєю - фінським ножем, виготовленим заводським способом. (а.п.28-30)
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки показань свідка ОСОБА_11 про те, що 12.03.2013 року, приблизно з 23-00 год. до 24-00 год. в районі магазину «Фуршет» біля будинку №8 по вул. Київській у м. Ялта він бачив як ОСОБА_7 перекладає ніж з кишені свого одягу до рюкзаку. При цьому обвинувачений пояснив, що рюкзак не його та він випадково його взяв.
На переконання колегії судів, зазначені показання свідка не спростовують зібрані стороною обвинувачення докази, оскільки ОСОБА_11 підтвердив лише факт перебування обвинуваченого в районі місця злочину, знаходження в нього ножа та рюкзаку потерпілого, при цьому особисто він не бачив за яких обставин рюкзак потерпілого опинився в обвинуваченого.
Як свідчать матеріали кримінального провадження, судом першої інстанції були повно та ретельно дослідженні усі обставини, які могли мати значення для вирішення кримінального провадження по суті. В ході розгляду кримінального провадження судом обґрунтовано вирішувалися всі заявлені клопотання обвинуваченого та його захисника. Вивченням матеріалів кримінального провадження не виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання і закріплення доказів у провадженні, які б викликали сумніви в їх достовірності. Наявні у кримінальному провадженні докази відповідають вимогам закону щодо допустимості, достовірності й достатності доказів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції всебічно та повно перевіривши наявні у кримінальному провадженні докази дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, правильно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.187 КК України.
Щодо доводів обвинуваченого про нерозуміння української мови, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_7 народився, виріс, отримав освіту та проживав в Україні, весь цей час знаходився у мовному середовищі в якому використовувалась і українська мова, отримував документи, у тому числі офіційні, складені українською мовою. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, протягом досудового розслідування ОСОБА_7 будь - яких заяв з приводу того, що він не володіє мовою, якою ведеться досудове розслідування, не заявляв, як і не заявляв клопотань з проханням надати йому перекладача. Не повідомляв він про це також і під час вручення йому копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. (а.п.7) Та обставина, що ОСОБА_7 протягом досудового розслідування власноручні записи вчиняв російською мовою, свідчить про те, що йому була забезпечена можливість користуватися тією мовою, якою він володіє, але вона не є підставою для залучення перекладача.
На переконання колегії судів, є безпідставними і апеляційні доводи обвинуваченого про не ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження. Ухвалою слідчого судді Ялтинського міського суду АР Крим від 24.04.2013 року було встановлено, що ОСОБА_7 в період з 27.03.2013 року по 10.04.2013 року були надані для ознайомлення матеріали досудового розслідування. Із урахуванням обсягу та складності цих матеріалів, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_7 зволікає при ознайомленні з ними, а тому встановив певний строк для його ознайомлення. (а.п.38)
Відповідно до ч.10 ст.290 КПК України після спливу встановленого судом строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Крім того, судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ч.4 ст.395 КПК України. Протягом строку апеляційного оскарження ОСОБА_7 був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі, що підтверджується відповідною розпискою обвинуваченого. (а.п.82)
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких в силу ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, інший до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований та раніше неодноразово судимий, відсутність у кримінальному провадженні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Виходячи із сукупності усього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі із реальним його відбуванням в межах санкцій статей, за якими він визнаний винним, яке відповідає вимогам ст.65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 06 червня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Судді
Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Куртлушаєв І.Д.