№ справа:123/4862/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шофаренко Юрій Федорович

№ провадження:11-кп/190/464/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дорошенко Т. І.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.

Суддів -Дорошенко Т.І., Опанасюка О.Д.

при секретарі -Кравці А.В.

за участю прокурора - Ярошенко Л.Д.

обвинуваченого захисникаОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження №12013130790000018 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 червня 2013 року у відношенні

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 червня 2013 року ОСОБА_7 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини особисто належного йому майна.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1176, 96 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 у невстановлений слідством час в невстановленому місці у невстановленої особи придбав невстановлену кількість наркотичного засобу «опій ацетильований» та 22.03.2012 року приблизно о 12-20 год. біля будинку №16 по вул. Леніна у м. Сімферополі з метою особистого збагачення незаконно збув залегендованій особі ОСОБА_9 за 400 грн. медичний шприц загальним об'ємом 5 мл, заповнений рідиною темно-коричневого кольору масою 4,0 г, яка згідно висновку експерта №1/703 від 26.03.2012 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований масою 0,108 г в перерахунку на суху речовину.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 та доведеності його вини, просить вирок в частині призначеного покарання змінити, пом'якшити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що покарання у визначеній судом мірі не відповідає як ступеню тяжкості кримінального правопорушення, так і особі обвинуваченого.

На думку апелянта, судом першої інстанції при призначенні покарання не повною мірою враховані пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботу, характеризується позитивно, є єдиним годувальником сім'ї, мешкає з хворим батьком та матір'ю - інвалідом 1-ї групи, яка потребує постійної сторонньої допомоги.

Крім того, неврахований судом і стан здоров'я обвинуваченого, в якого був виявлений гепатит «С» та встановлені переломи хребта 2-го та 3-го ступеню.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який підтримав доводи апеляційної скарги захисника та в останньому слові просив її задовольнити, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження у справі проведено повно і всебічно, з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України доказах і сторонами не оскаржуються. Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

У відповідності зі ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно з даними про особу, ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий.

В якості обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції врахував щире каяття ОСОБА_7 у вчиненому, що знайшло своє підтвердження матеріалами кримінального провадження, а також прийняв до уваги, що у кримінальному провадженні відсутні обтяжуючі покарання обставини.

Виходячи із сукупності усього зазначеного, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, стану його здоров'я, колегія судів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням.

Доводи апелянта про пом'якшення обвинуваченому покарання внаслідок хвороби є безпідставними. Відповідно до діючого законодавства, в разі захворювання засудженого і підтвердження його захворювання медичним висновком, питання про звільнення від покарання за хворобою на підставі ч.2 ст.84 КК України, повинно вирішуватись судом за місцем знаходження установи виконання покарань, відповідно до ст.ст. 537, 539 КПК України.

Підставою звільнення засудженого від покарання або від подальшого його відбування, є подання установи, яка відає відбуванням покарання, за наявності висновку лікарської комісії про захворювання засудженої особи на хворобу, яка включена у перелік захворювань визначених наказом державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року № 3/6.

Крім того, результати лабораторних досліджень та виявлення вірусу гепатиту «С» не є достатньою підставою для постановки діагнозу. Інтерпретація діагнозу здійснюється тільки лікарем.

За наведених обставин, колегія суддів не встановила підстав для зміни вироку суду та пом'якшення призначеного покарання обвинуваченому через хворобу.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений має на утриманні своїх батьків, оскільки вони є пенсіонерами та отримують пенсію.

Наявність в обвинуваченого постійного місця роботи до його затримання, за яким він характеризується позитивно, також не може бути безумовною підставою для звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання.

З урахуванням викладеного, на переконання колегії судів, призначене ОСОБА_7 я мінімальне покарання, передбачене санкцією статті за якою він визнаний винним, відповідає вимогам ст.65 КК України є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для пом'якшення покарання із застосуванням положень ст.ст.69,75 КК України колегія судів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у кримінальному провадженні не встановлено.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 06 червня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Судді

Язєв С.О. Дорошенко Т.І. Опанасюк О.Д.