ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

08 грудня 2006 р.                                                             Справа  № 14/168

За  адміністративним позовом Державної податкової інспекції у  Міжгірському районі, смт. Міжгір'я

до Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір'я

про стягнення податкового боргу  в сумі 94 281,51 грн.,

                                                    Суддя          В.І. Карпинець     

За участю представників сторін:

від позивача: Кошан І.Ю. - старший державний податковий інспектор з питань юридичної роботи за дов. від 03.10.2006р. №755/7-10

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. від 27.11.2006р.

      СУТЬ СПОРУ:  Державна податкова інспекція у  Міжгірському районі,                      смт. Міжгір'я (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір'я (далі-відповідач) податкового боргу  в сумі 94 281,51 грн.

У попередньому судовому засіданні 28.11.2006р. представником відповідача було усно заперечено позовні вимоги та зазначено про те, що ПП ОСОБА_1 не було ознайомлено з актом перевірки та ним не отримувались акт перевірки та прийняте по ньому податкове повідомлення-рішення. У зв"язку з обставинами, наведеними представником відповідача, представником позивача було зазначено, що документи (акт перевірки НОМЕР_1 та прийняте по ньому податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2)  були надіслані на адресу відповідача, разом з тим доказів у підтвердження даної обставини до матеріалів справи позивачем не було подано.

          У зв»язку з вищезазначеними обставинами, ухвалою суду від 28.11.2006р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.12.2006р. із зобов»язанням позивача додатково подати до матеріалів справи докази у підтвердження факту ознайомлення з актом перевірки відповідача та вручення йому даного акту перевірки та прийнятого по ньому податкового повідомлення-рішення НОМЕР_2 та із зобов»язанням відповідача при наявності,  подати письмове заперечення проти позову з належними доказами.

У дане судове засідання по судовому розгляду адміністративної справи   представником позивача листом від 08.12.2006р. подано до матеріалів справи лист Хустської ОДПІ НОМЕР_3 та лист Міжгірського ВуПЗ, як докази у підтвердження факту  надсилання відповідачеві та вручення йому акту перевірки. Разом з тим,  представником позивача зазначено обставину щодо відсутності у позивача доказів вручення або надсилання відповідачеві податкового повідомлення рішення. 

Представником відповідача також у даному судовому засіданні, з урахуванням долученого представником позивача до матеріалів справи листа Хустської ОДПІ НОМЕР_3 та листа Міжгірського ВуПЗ, зазначено обставину щодо ненадсилання податковим органом відповідачеві податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки та відповідно відсутність доказів, які б підтверджували отримання відповідачем  данного податкового повідомлення-рішення та у поданому письмовому запереченні відповідача на позов також зазначено  про заперечення відповідачем позову повністю з додатковим посиланням, зокрема на ті обставини, що  податковим органом не було належним чином  повідомлено  відповідача про проведення перевірки та дана перевірка проводилась без відома та у присутності відповідача та відповідно до вимог ст.14  Декрету Кабінету Міністрів України відповідач звільнений від сплати прибуткового податку з доходів громадян і від ведення обов»язкового обліку доходів і витрат.

У судовому засіданні 08.12.2006р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 13.12.2006р.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення  представників сторін, суд                                    

                                            встановив:

          Підставою для звернення податкового органу до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір'я суми 94 281,51 грн. за рахунок його активів, була наявність у відповідача, на думку позивача,  податкового боргу у вищевказаній сумі, оскільки є податковим  зобов'язанням, узгодженим в адміністративному порядку,  але  не сплачена у встановлений строк та яка  відповідно до вимог ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підлягає стягненню з боржника. 

          Підпунктом 3.3.1 пункту 3.1 статті 3   Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі -Закону 2181-ІІІ) передбачено, що  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.

          Підпунктом 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Відповідно до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового органу було проведено перевірку Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір'я, про що було складено акт НОМЕР_1 «Про перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 протягом 2002-2003років».   Даний акт було надіслано та вручено ПП ОСОБА_1, що підтверджується  долученим до матеріалів справи листом Хустської ОДПІ НОМЕР_3 та листом Міжгірського ВуПЗ.

На підставі вищевказаного акту перевірки Хустською  ОДПІ (Міжгірським відділенням) було прийнято податкове повідомлення-рішення  НОМЕР_2, яким визначено ПП ОСОБА_1 суму 94281,51грн. податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників).    Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази вручення або надсилання відповідачеві данного податкового повідомлення рішення. Представником позивача у данному судовому засіданні також  зазначено обставину щодо відсутності у позивача таких доказів. 

Слід зазначити, що за вищенаведених обставин податковим органом було позбавлено  платника податків (відповідача) використати право надане йому                   п.п. 5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо можливості оскарження в адміністративному порядку чи/або у  судовому порядку податкового повідомлення-рішення, якщо б йому було надіслано або вручено останнє та доведено до нього обставину щодо  визначення за останнім йому податкового зобов»язання з того чи іншого податку за результатами розгляду матеріалів акту перевірки.  

Враховуючи  обставину того, що податкове повідомлення-рішення  НОМЕР_2, яким податковим органом було визначено                             ПП ОСОБА_1 суму 94281,51грн. податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб (найманих працівників), не було надіслано або вручено відповідачеві, отже дана сума  94281,51грн. не може вважатися  узгодженою відповідно до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому  у податкового органу відсутні підстави вважати її податковим боргом платника податків (відповідача)  у розумінні  п.п. 1.3 ст. 1  вищезазначеного Закону та відповідно  така сума не може бути стягнута з відповідача на підставі п.п. 3.3.1 п. 3.1 ст. 3   Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За вищенаведених обставин, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.  2, 7-12, 51, 56, 69-71, 86, 111, 121, 122, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

2. Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

3. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку  відповідно до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

.

    Суддя                                                                                   В.І. Карпинець