Справа № 2-2331/11

Провадження №2/210/84/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді Валуєвої В.Г.,

при секретарі Булах К.А.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Павлючика В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. У позовній заяві в обґрунтування позовних вимог вказав, що 04 квітня 2011 року був прийнятий на роботу технічним директором на ТОВ «БУ-Будкомплекс» згідно наказу № 7 к від 04.04.2011року. Звільнився з підприємства 27.07.2011 року у зв'язку з невиплатою заробітної плати. На час звернення до суду відповідач не виплатив йому заробітну плату за травень, червень, липень 2011 року у сумі 3600 грн. Отже відповідач згідно ст., ст.116, 117 КЗпП України повинен йому сплатити ще і середній заробіток за весь час затримки заробітної плати у сумі 11200 грн. за кожний місяць прострочення виплати заробітної плати, оскільки він не працює. Взагалі відповідач повинен йому сплатити 3000 грн. за серпень, вересень 2011 року та за 15 днів жовтня 2011 року. У зв'язку з невиплатою йому заробітної плати відповідачем, він переніс дуже сильні моральні страждання, оскільки змушений відмовляти собі в усьому, не мав можливості витрачати зароблені гроші на продукти харчування, вимушений був принижуватися перед знайомими, позичати гроші. Вважає, що цей факт не потребує доказування, оскільки цілком зрозуміло, що не маючи грошей з вини відповідача, він для виживання був змушений позичати гроші для проживання. Крім того, змушений був звертатись до адвокатів за захистом своїх прав, що ще більше спричинило йому моральних страждань. Змінився його звичайний ритм життя, він втратив нормальні життєві зв'язки, втратив почуття довіри до людей; порушення його законних прав з боку відповідача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Спричинену йому моральну шкоду оцінює у розмірі 10000 гривень, виходячи з розрахунку, що ця сума допоможе йому забути пережиті страждання. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача невиплачену йому заробітну плату у сумі 3600 грн., середній заробіток у сумі 3000 грн. за несвоєчасну виплату заробітної плати при звільненні, 10000 грн. відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, вважаючи його надуманим та не доведеним, оскільки всі належні позивачу гроші йому виплачені.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він ні разу не бачив, щоб ОСОБА_1 розписувався у відомостях за отримання заробітної плати. Свідок ОСОБА_4 пояснив, що відповідач мав практику набирати людей, які працювали, а гроші їм не виплачував, то люди і звільнялись. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що при ньому ОСОБА_1 зарплату не отримував.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що зарплату нараховувала вона і лише таку, яка передбачена штатним розписом. Розрахункову гроші ОСОБА_1, які були нараховані ще влітку, були йому з депозиту перераховані поштою, оскільки він не цікавився ними і з приводу їх видачі не звертався.

Вислухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не доведені та задоволенню не підлягають. Так, з трудової книжки позивача вбачається. що у відповідача він працював у період з 04.04.2011 року по 27.07.2011 року (а.с. 10), що також підтверджується копіями наказів про прийом та звільнення (а.с. 20,21). Згідно заяви позивач просив про звільнення за згодою сторін (а.с. 22). З 03.10.2011 року його прийнято до ТОВ «РЕМРУДМАШ» на посаду начальника виробництва, що вбачається з запису у трудовій книжці позивача (а.с. 10). Згідно наданих суду документів за відпрацьований позивачем у відповідача час, йому була нарахована заробітна плата з урахуванням відрахувань у такому розмірі: квітень 2011 року - 981,34 грн., травень 2011 року - 1029,27 грн., червень 2011 року - 1029,27 грн., липень 2011 року 1131, 82 грн. та виплачено 22.04.2011 року аванс за квітень 2011 року у сумі 397,41 грн., 04.05.2011 року - заробітна плата за квітень 2011 року у сумі 583,93 грн., 20.05.2011 року аванс за травень 2011 року - 376,49 грн., 07.06.2011 року заробітна плата за травень 2011 року - 735,76 грн., 20.06.2011 року аванс за червень 2011 року - 314,43 грн., 07.07.2011 року заробітна плата за червень 2011 року - 631,86 грн., 22.07.2011 року аванс за липень 2011 року - 416,33 грн., яку він отримав, що вбачається з відомостей про нарахування заробітної плати та видаткових касових ордерів (а.с. 23-33). На день звільнення позивачу нарахована заробітна плата за липень 2011 року в розмірі 715,30 грн. та підготовлено видатковий касовий ордер на вказану суму (а.с. 34). Але позивач відмовився отримувати вказану суму, оскільки вважав, що вона нарахована неправильно, що вбачається з акту від 27.07.2011року (а.с. 35). З питанням видачі йому цих коштів до відповідача позивач не звертався, але надав позовну заяву до суду. Згідно квитанції про поштовий переказ, сума 732,47 грн. перерахована позивачу(а.с. 36). Оскільки позивач вважав, що у розрахункових документах на видачу йому грошей його підпис підроблений, за його клопотанням судом у справі було призначено проведення почеркознавчої експертизи. У зв'язку з відмовою від оплати вказаної експертизи, експертиза не була проведена, тому суд вирішує спір лише на підставі наданих суду документів. Згідно ст.116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Позивач не надав суду доказів про те, що звертався до відповідача з питання про виплату належної йому заробітної плати після звільнення. Тому суд вважає, що у задоволенні позову позивачу слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст., ст. 116, 117 Кодексу про працю України, ст., ст. 60, 88, 209, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі у задоволенні його позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бу-Будкомплекс» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. Г. Валуєва