Справа № 2-2180/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі – Григоренко О.С,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування , -
в с т а н о в и в :
06.10.2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року її матері – ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була надана для обслуговування даного житлового будинку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала, що відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки, на момент її відкриття постійно проживала разом зі спадкодавцем та у передбачений законом шестимісячний строк не заявила про відмову від неї. Інших спадкоємців немає. Але, при звернені до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно позивачці було відмовлено, оскільки правовстановлюючий документ на будинок - договір купівлі – продажу не містить відмітки реєструючого органу, а в державному акті, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку, не вказане точне місце розташування земельної ділянки. Зазначене стало підставою для звернення позивачки з даним позовом до суду.
У попередньому судовому засіданні позивачка, посилаючись на неможливість усунення вказаних державним нотаріусом недоліків у зв’язку зі смертю власника майна, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивачки в попередньому судовому засіданні підтримав заявлені ОСОБА_1 вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача – Вознесенської міської ради Миколаївської області в попереднє судове засідання не з’явився, в заяві на адресу суду позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю, просив розглянути справу без його участі.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд прийшов до наступного.
В попередньому судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 10.02.1987 року державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори, реєстровий НОМЕР_1 , ОСОБА_2 придбала цілий житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: м. Вознесенськ Миколаївської області, вул. Баумана, 25.
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданого 26.02.1993 року Вознесенською міською радою Миколаївської області, ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею ІНФОРМАЦІЯ_2 що була надана останній для обслуговування вищевказаного житлового будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом по смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді вищевказаного нерухомого майна. Заповіт на випадок смерті ОСОБА_2 не складала. Спадкоємицею за законом після її смерті є позивачка, яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем, відповідно до оглянутої в судовому засіданні будинкової книги, та у передбачений законом строк не заявила про відмову від неї. Заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини від жодних осіб, окрім позивачки, не надходило, про що свідчать повідомлення Вознесенських державних нотаріальних контор Миколаївської області.
Згідно ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.
Так, як вбачається з довідки – роз’яснення державного нотаріуса Другої Вознесенської державної нотаріальної контори, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як, правовстановлюючий документ на будинок – договір - купівлі – продажу не містить відмітки реєструючого органу, а в державному акті, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку, не вказане точне місце розташування земельної ділянки та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даних питань.
Оскільки, державна реєстрація договору купівлі-продажу житлового будинку та вирішення питання щодо уточнення місця знаходження земельної ділянки в правовстановлюючому документі на неї можливе тільки за особистим зверненням власника, а зазначене неможливе у зв’язку з його смертю, тому, позивачка ОСОБА_1 , виходячи з положень ст. 16 ЦК України має право на звернення з даним позовом до суду, а обраний останньою спосіб захисту цивільного права шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування є вірним і може бути застосований судом.
Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як передбачено ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено відповідно до наявних у справі доказів, та визнано представником відповідача, відповідно до поданої ним до суду заяви від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, набула право власності на вищевказане нерухоме майно, тому, суд вважає, що позивачка, як спадкоємиця першої черги за законом, має право на спадкування після смерті матері.
На підставі викладеного та з врахуванням неможливості оформлення позивачки в своїх спадкових правах у державній нотаріальній конторі, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість визнання за останньою право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_2 , на спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею ІНФОРМАЦІЯ_2 яка була надана для обслуговування даного житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_2
У відповідності до ст. 88 ЦПК України, судовий збір сплачено позивачкою при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 10 ,11, 130,174,209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в АДРЕСА_2 на спадкове майно:
- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку, площею ІНФОРМАЦІЯ_2 кадастровий номер НОМЕР_2 , яка розташована на території Вознесенської міської ради та була надана для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Л.В. Лузан