Справа №22-1964/07                                                        Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Категорія: 35                                                                                 Доповідач : Бакус В.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИ  СУД  ЛЬВІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2007 року                                                            м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Гриновця Б.М.,

суддів: Бакуса В.Я., Богонюка М.Я.,

при секретарі: Жукровській Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

встановила:

оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 травня 2007 року задоволено позов ОСОБА_2 - розірвано шлюб між нею та ОСОБА_1, який був зареєстрований 12.05.1998 року у відділенні РАЦГ Пустомитівського РУЮ Львівської області, актовий запис № 21.

Рішення суду оскаржив відповідач та просить його скасувати, а справу направити на новий розгляд посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та те, що суд не надавав строк на примирення.

Сторони повторно у судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому порядку були оповіщені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, а відтак суд вирішив слухати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи сторони одружились 12.05.1998 року. Від спільного подружнього життя мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою.

23 квітня 2007 р. позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Під час попереднього судового засідання відповідач позов визнав, погодився на розірвання шлюбу, про що зазначив як під час судового засідання, так і у письмовій заяві, але не був згідний з мотивами розірвання шлюбу, які зазначила позивачка у позовній заяві.

Суд, встановивши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийшовши до висновку, що подальше спільне життя подружжя і

2

збереження шлюбу буде суперечить інтересам позивачки, вірно розірвав шлюб між сторонами.

Посилання апелянта на те, що суд розірвав шлюб не надавши сторонам строк на примирення, під час якого сторони примирились би, не може бути підставою для скасування рішення, оскільки доказів про те, що сторони до цього часу помирились, немає, а позивачка настоює на розірванні шлюбу, миритися з відповідачем не бажає.

Відповідно до ст. 111 CK України суд виживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Твердження апелянта на те, що по справі не було проведено попереднього судового засідання є надуманим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, по справі було проведене попереднє судове засідання під час якого відповідач визнав позов. А відтак суд вправі був винести рішення під час попереднього судового засідання, що не суперечить вимогам ч.4 ст. 174 ЦПК України.

З урахуванням встановленого, суд дійшов правильного висновку, що позов підлягає до задоволення.

Висновок суду підтверджується наявними в матеріалах справи та досліджених в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду, а відтак не є підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня вступу її в законну силу шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.