Справа № 113/894/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2013 року
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.,
за участю секретаря - Смирнової Т.О.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.11.2012 року по 08.07.2013 року в сумі 11493,90 грн., та моральної шкоди в сумі 5000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що з 07 червня 2011 року по 03 вересня 2012 року знаходилася з відповідачем в трудових відносинах. На підставі наказу № 57-к від 03.09.2012 року звільнена за угодою сторін. Порушуючи ст. 116 КЗпП України відповідач при звільненні не виплатив всі суми, що належать до виплати. Судовим наказом Первомайського районного суду АРК від 19.11.2012 року з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 7451 грн. 88 коп. Рішенням Первомайського районного суду АР Крим від 18.12.2012 року з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.09.2012 року по 07.11.2012 року у розмірі 3074 грн. 54 коп. і 1000 грн. моральної шкоди. При примусовому виконанні судового наказу, виданого 20.12.2012 року, заборгованість по заробітній платі стягнута з боржника у повному обсязі 08.07.2013 року (день фактичного зарахування заробітної плати на рахунок). На підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 11493 грн. 90 коп. (243 дні х 47 грн. 30 коп.) та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, просить розглядати справу у їх відсутність, надав на адресу суду заперечення проти позову, позов не визнає з тих підстав, що у несвоєчасній виплаті позивачу заробітної плати вини підприємства немає, оскільки на всі рахунки і майно підприємства накладений арешт, розпоряджатися яким вони не можуть; розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислений позивачем невірно; спричинення моральної шкоди позивачем не доведено.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась з Державним підприємством радгосп-заводом ім. 1 Мая в трудових відносинах з 07.06.2011 року по 03.09.2012 року.
На підставі наказу № 57-к від 03.09.2012 року ОСОБА_1 звільнена за угодою сторін.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Ч. 1 ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судовим наказом Первомайського районного суду АРК від 19.11.2012 року, що набрав законної сили, з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 7451 грн. 88 коп.
Рішенням Первомайського районного суду АР Крим від 18.12.2012 року, що набрало законної сили, з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 3074 грн. 54 коп. і 1000 грн. моральної шкоди. Середній заробіток розрахований за період з 04.09.2012 року по 07.11.2012 року.
При примусовому виконанні судового наказу (справа № 0115/1782/2012; провадження № 2н/0115/48/2012), заборгованість по заробітній платі стягнута з боржника у повному обсязі. Постановою ВДВС Первомайського РУЮ від 30.05.2013 року ВП № 37478273 виконавче провадження з примусового виконання судового заказу закінчене у зв'язку зі сплатою боржником заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1, платіжні доручення № 889 від 29.04.2013 року, № 1092 від 28.05.2013 року, № 1109 від 30.05.2013 року.
Згідно виписки з особистого рахунку ОСОБА_1 ВАТ «Ощадбанк» 08.07.2013 року зараховано суму 7451,88 грн., у зв'язку з чим вона вважає цю дату датою остаточного розрахунку.
Однак, боржником ДП радгосп-завод ім. 1 Мая заборгованість на користь ОСОБА_1 перерахована на депозитний рахунок ВДВС Первомайського РУЮ 30.05.2013 року, отже боржник виконав своє зобов'язання, затримка в перерахуванні коштів на особистий рахунок стягувача ОСОБА_1 виникла не з вини боржника, тому суд вважає днем остаточного розрахунку 30.05.2013 року, по який і повинний бути проведений розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Первомайського районного суду АРК від 18.12.2012 року, яке набрало законної сили, розрахований середній одноденний заробіток ОСОБА_1, який складає 47 грн. 30 коп., стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку по 7.11.2012 року і моральна шкода 1000 грн.
Виплату належних ОСОБА_1 у день звільнення коштів відповідач затримав на 204 календарних дні (з 08.11.2012 року по 30.05.2013 року), тому зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за цей період, який становить 9649 грн. 20 коп. (204 дні х 47 грн. 30 коп.).
З невиплаченого позивачу середнього заробітку за час затримки виплати прибутковий податок та інші обов'язкові платежі не сплачено, тому вони підлягають утриманню.
Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд відмовляє в цій частині вимог з тих підстав, що рішенням суду від 18.12.2012 року з ДП радгосп-заводом ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 була стягнута моральна шкода за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 1000 грн., позивач не довела, які саме моральні страждання вона отримала за зазначений нею у позові період з 8.11.2012 року, тому підстав для стягнення моральної шкоди немає.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.
На підставі ст. ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 08.11.2012 року по 30.05.2013 року в сумі 9649 (дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 20 коп., з яких необхідно провести утримання податку та інших обов'язкових платежів.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий