Справа 22-7196 /2007           Головуючий першої інстанції Неминущий Г.Л.

Категорія 36                           Доповідач Денисенко Л.Л.

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2007 року               Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого Стельмах Н.С.

суддів Денисенко Л.Л. Молчанов С.І.

при секретарі Шилкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1

на рішення Слов"янського міськрайонного суду

від 20 липня 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на нетрудоспосодну дитину.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 20 липня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду, постановити нове рішення про задоволення позову і стягнути на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімума на дитину відповідного віку, посилаючись на те, що суд не врахував, що син тяжко хворий, потрубує постійного догляду, вона несе значні витрати на ліки для нього, а відповідач не надає матеріальної допомоги.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що сторони були у шлюбі, мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який є інвалідом 1 групи дитинства, з діагнозом глибока розумова відсталість. Сторони розірвали шлюб, син проживає з позивачкою, він визаний недієздатним і позивачка є його опікуном. Син отримує пенсію 406 грн. і допомогу на догляд 203 грн. Відповідач працює, його заробіток складає 239 грн., має неповнолітнього сина від другого шлюбу, у нього є мате, яка має право на допомогу від нього. Суд визнав, що дитина отримує доход, який вищий за

прожитковий мінімум, відповідач отримує заробіток нижчий, чим доходи сина і не має можливості виплачувати аліменти.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст. 198 СК України батьки зобов"язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Матеріалами справи встановлено, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_2, 1988 року народження, який є інвалідом першої групи дитинства, рішенням суду від 26 грудня 2007 року його визнано недієздатним, рішенням виконкому від 21 лютого 2007 року позивачка призначена опікуном сина. ОСОБА_2 страдає на тяжке захворювання-глибока розумова відсталсть і потребує постійного догляду, позивачка несе значні витрати по догляду сина і на придбання ліків. Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію 406 грн. і доплату на догляд 203 грн., відповідач працює, його доход складає 239 грн., від другого шлюбу у відповідача є син, 1993 року народження, його мате ОСОБА_4, 1928 року народження, має право на отримання від нього допомоги. Тому суд правильно визнав, що син сторін ОСОБА_2 отримує доход, який перевищує прожитковий мінімум, а відповідач не отримує достатньо доходів, для надання матеральної допомоги на утримання недієздатного сина.

Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов"янського міськрайонного суду від 20 липня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.