ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11243/13 12.08.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

провідшкодування шкоди в порядку регресу,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14.671,50 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 14.671,50 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11243/13 та призначено до розгляду на 01.07.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 12.08.2013 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Відповідачем через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі і просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відповідач обґрунтував свої заперечення тим, що позивачем не подано до суду висновку спеціаліста автотоварознавця або звіту експерта про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу.

У судовому засіданні 12.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Шатило Юрієм Анатолієвичем (далі - страхувальник) 06.03.2012 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «АВТО-КАСКО» № АКВ/0000201 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Хюндай», державний номер СА 0527 ВС, вигодонабувачем за договором є Акціонерне товариство «Ерсте Банк».

В місті Києві 25.07.2012 по п-ту Оболонський, виїзд на вул. Малиновського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Хюндай» державний номер АА 3849 КЕ, який належить на праві власності Петренку Максиму Вікторовичу та перебував під його керуванням, та транспортного засобу марки «Хюндай» державний номер СА 0527 ВС, який належить на праві власності Шатило Юрію Анатолійовичу та перебував під керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Хюндай» державний номер СА 0527 ВС.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08.08.2012 у справі № 3-6073/12 Петренка Максима Вікторовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до акта № 934/13 розрахунку матеріальної шкоди від 01.08.2013, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику автомобіля марки «Хюндай» державний номер СА 0527 ВС, становить 15.684,07 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно пояснень позивача, ДТП відповідно до Договору, укладеного між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № АКВ.2 12GL-2857 від 27.09.2012 про виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 14.671,50 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № АТ-0002308 від 05.09.2012, позивачем було виплачено ТОВ «АВТОКОМ» страхове відшкодування у розмірі 14.671,50 грн.

Судом установлено, що транспортний засіб «Хюндай» державний номер АА 3849 КЕ, застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/0659295, доданою позивачем до матеріалів справи, страхувальником за яким є Петренко Максим Ігорович.

З заявою від 25.01.2013 № 0338-ЮРС позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з претензією виплатити страхове відшкодування у розмірі 14.671,50 грн. Відповідач відповіді на звернення не надав.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

У відповідності до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" встановлено перелік документів, необхідних для отримання страхового відшкодування потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання такого відшкодування.

Пунктом 34.1. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

У відповідності до пункту 34.2. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з пунктом 34.4. статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, зі змісту вказаних приписів Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, у даному випадку - на відповідача.

У свою чергу відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє права позивача на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплати страхового відшкодування.

Також слід зазначити, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Тобто визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Аналогічної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 13.05.2013 у справі № 5011-50/17051-2012.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 14.671,50 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає таке, позивачем було додано до матеріалів справи акт № 934/13 розрахунку матеріальної шкоди від 01.08.2013, складений начальником сектору розрахунку матеріальної шкоди Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Абдуманановим Б.В. відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, завданого власнику автомобіля склала 15.684,07 грн. Також позивачем подано калькуляцію системи «Audatex» № 934/13 від 02.08.2013 внаслідок ДТП автомобілю марки «Хюндай» державний номер СА 0527 ВС, відповідно до якої вартість відновлювального ремонту (з урахуванням ПДВ) склала 15.684,07 грн.

Суд зазначає, що при наявності клопотання сторін або сумнівів щодо фактичного розміру збитків, завданих пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суди вправі призначити судову експертизу в порядку, передбаченому статтею 41 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом не вбачається з наявних матеріалів справи факту оспорювання відповідачем розміру страхового відшкодування та заявлення ним клопотання про проведення експертизи пошкодженого транспортного засобу. Разом з тим, судом встановлено, те що позивачем, як страховиком цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, виплачено страхове відшкодування особі, що здійснювала відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, в розмірі, визначеному відповідно до складених нею розрахунків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, кв. 1, код ЄДРПОУ 20448234) страхове відшкодування в розмірі 14.671 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.08.2013.

Суддя Ониськів О.М.