ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
07.11.06 Справа № 7/155
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Долинського РЕМ № 477 від 18.11.2005 року (вх. № 1093 від 29.11.2005 року)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2005 року
у справі № 7/155
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Раків, Долинський район, Івано-Франківська область.
до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Долинського РЕМ, м.Долина.
про стягнення 154539,92 грн. збитків.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
від відповідача: Тихонюк Т.Б., Климишин В.П.
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Кишинський М.І.) від 20.10.2005 року по справі № 7/155 задоволено частково позов Приватного підприємця ОСОБА_1 та стягнено з Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Долинського РЕМ -30967,43 грн. збитків, 40000 грн. моральної шкоди, 709,60 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач - Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" оскаржило його в апеляційному порядку.
Зокрема в апеляційній скарзі № 477 від 18.11.2005 року (вх. № 1093 від 29.11.2005 року)вважає дане рішення незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити позов приватного підприємця ОСОБА_1 без розгляду, посилаючись на наступне: судом не враховано, що відповідач правомірно припинив постачання електричної енергії позивачу в зв»язку з неоплатою ним вартості втрат енергії в його мережах за період з 22.04.2004 року по 01.07.2005 року та не здійснив в повному обсязі попередньої оплати за січень 2005 року відповідно до умов договору від 22.04.2004 року № 287, а відповідно до ст. 906 ЦК України збитки підлягають відшкодуванню замовнику невиконанням чи неналежним виконанням договору про надання послуг виконавцем лише за наявності його вини, якщо інше не передбачено договором. В доповненні до апеляційної скарги № 054612 від 15.02.2006 року апелянт просить оскаржуване рішення скасувати, а позов залишити без задоволення, додатково посилаючись на те, що судом безпідставно взято до уваги договір про постачання електричної енергії від 01.08.2005 року, оскільки на момент проведення відключення діяв договір від 22.04.2004 року і всі виставлені відповідачем рахунки є правомірними; поданий позивачем розрахунок збитків є непідтверджений жодними доказами; судом не враховано, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні необхідні підстави для такого відшкодування; протиправність поведінки - порушення договірних зобов»язань та вина відповідача у заподіянні такої шкоди.
Позивач вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, зазначених в поясненні № 4 від 20.02.2006 року; просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2005 року по справі № 7/155 залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Відповідно до договору № 287 про постачання електричної енергії від 22.04.2004 року, відповідач зобов»язувався постачати позивачу електричну енергію, а позивач зобов»язувався оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід»ємними частинами.
Відповідно до п.п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язується щомісячно 20 числа календарного місяця направляти представника у відділ збуту відповідного районного підрозділу Позивача для подання додатку 6 -"Акт про обсяги переданої споживачу (субспоживачу) електричної енергії" за розрахуновий період та одержання відповідних рахунків на оплату.
Розрахунковим періодом згідно п. 1 додатку № 2 до Договору вважається період, який починається з першого числа календарного місяця та триває до останнього числа календарного місяця. Пунктом 2 даного додатку до Договору передбачено, що споживач протягом розрахункового періоду здійснює один платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 06 числа календарного місяця 80% та проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним Договором протягом 3 днів після дня вказаного в п. 2.3.3 Договору (п. 2 цього ж Додатку).
За липень 2005 року Відповідачем згідно його звіту про показники витрат електроенергії було спожито 59040 кВт/т. активної енергії та 2800 кВт/т. за перетікання реактивної енергії.
Згідно п. 2.3.3 Договору, п.п. 2 додатку № 2 до Договору, 19.07.2005 року Відповідачем було виставлено позивачу рахунок за електроенергію № 287/1 за липень 2005 року на суму 20033,69 грн. за активну електроенергію та № 287/5 від 19.07.2005 року на суму 30,40 грн. за перетікання реактивної енергії та рахунок № 2872 на попередню оплату за серпень 2005 року на суму 13355,79 грн.
Також 29.07.2005 року позивачем було вручено відповідачу повідомлення про припинення електроспоживання в разі не здійснення платежів до 08.08.2005 року в сумі 151,6 грн. за спожиту електроенергію та 16026,95 грн. попередньої оплати на серпень 2005 року.
Відповідачем було оплачено позивачу: 01.08.2005 року платіжним дорученням № 178 -151,66 грн. з призначенним платежу: "за електроенергію згідно рах. № 287/1 від 19.07.2005 року", платіжним дорученням № 179 -10000 грн. з призначенням платежу: "попередня оплата за електроенергію згідно рах. № 287/2 від 19.07.200 року" та 08.08.2005 року платіжним дорученням № 181 -6026,95 грн. з призначенням платежу: "оплата за електроенергію згідно рах. № 287/2 від 19.07.200 року".
Як вбачається з матеріалів справи, й не заперечується самим відповідачем, 08.08.2005 року позивача було відключено від споживання електроенергії. 10.08.2005 року позивачем проплачено 122,98 грн. за підключення (прибутковий касовий ордер від 10.08.2005 року, квитанція до даного ордеру № 5112) та цього ж дня відновлено електропостачання.
Апеляційний суд оцінивши в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність відключення позивача від електропостачання 08.08.2005 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Апеляційний суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в підтвердження правомірності відключення позивача від електропостачання на те, що позивачем не було вчасно, відповідно до п. 2 додатку № 2 до Договору від 22.04.2004 року здійснено попередню оплату за споживання електроенергії в серпні 2005 року, оскільки на час закінчення строків на таку оплату, правовідносини між сторонами щодо постачання електроенергії та умов її оплати врегульовувались договором № 287 про постачання електричної енергії від 01.08.2005 року.
Відповідно до п. 7 вищезазначеного договору, п. 2 додатку № 2 до даного Договору, позивач зобов»язувався проводити оплату за електроенергію слідуючим чином: до 10 числа календарного місяця 40%, до 20 числа календарного місяця -50%, остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним Договором протягом 3 днів після дня вказаного в п. 2.3.3 Договору.
Таким чином, позивачем на час відключення його від електропостачання не було порушено умов договору від 01.08.2005 року щодо строків оплати за поставлену йому відповідачем електроенергію.
При цьому апеляційний суд вважає безпідставними посилання апелянта на те, що договір № 287 від 01.08.2005 року був фактично укладений після 01.08.2005 року, оскільки рішенням господарського суду від 06.04.2006 року у справі № 12/98, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 року, між тими ж сторонами, встановлено, що договір № 287 про постачання електричної енергії від 01.08.2005 року набрав чинності 01.08.2005 року, даний факт в силу ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення при вирішення даної справи і не потребує доказування.
За наведеного апеляційний суд вважає доведеним факт неправомірності дій відповідача щодо відключення позивача від електроенергії 08.08.2005 року та його вину у заподіянні позивачу внаслідок такого відключення збитків.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно ст.ст. 611, 623, ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Позивач просить стягнути з відповідача 8775 грн. вартості недоотриманої продукції за період відключення його відповідачем від електроенергії, згідно розрахунку позивача. В підтвердження даної суми збитків позивачем подано суду договори поставки, укладенні ним зі своїми контрагентами на поставку продукції -вафельних стаканчиків, довідку № 3 від 20.02.2006 року в підтвердження вартості одиниці продукції, довідку про технічні характеристики обладнання на виробництво вафельних стаканчиків, технічні умови їх виробництва, видаткову накладну від 08.07.2005 року.
За наведеного, апеляційний суд погоджується, що такий розмір збитків в сумі 8775 грн. є обґрунтованим, а тому підставно стягнений судом першої інстанції.
Також апеляційний погоджується з висновком місцевого суду про підставність стягнення 552 грн. збитків, що складають вартість виплаченої працівникам позивача заробітної плати за простій, що стверджується копіями поданих суду трудових договорів між позивачем та працівниками, довідкою від 20.02.2005 року № 5.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності стягнення 122,98 грн. збитків заподіяних оплатою позивачем за повторне підключення його до електроспоживання, оскільки розмір таких збитків стверджується прибутковим касовим ордером від 10.08.2005 року, квитанцією до даного ордеру № 5112.
Крім цього, вищезазначеними доказами стверджується вжиття позивачем у відповідності до ч. 4 ст. 623 ЦК України заходів щодо зменшення розміру неодержаних доходів внаслідок відключення його від електроспоживання.
Щодо позову в частині стягнення 180 грн. збитків, заподіяних додатковим транспортними витратами, та збитків, заподіяних позивачу неправильним виписування відповідачем рахунків за липень, серпень 2005 року, то апеляційний суд вважає, що в цій частині позов є безпідставним, оскільки не підтверджується жодними доказами заподіяння зазначених збитків, та наявність даних збитків в причиновому зв»зку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо безперебійного електропостачання, а тому рішення місцевого суду в цій частині слід скасувати, а в позові відмовити.
Також апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди заподіяної працівникам позивача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а не прав інших осіб, незалежно від факту знаходження їх в правовіносних з позивачем, а тому рішення місцевого суду в цій частині слід залишити без змін.
Щодо позову в частині стягнення 40000 грн. моральної шкоди, завданої позивачу порушенням відповідачем умов договору, то апеляційний суд вважає, що рішення місцевого суду в цій частині є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню. При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в цій частині потрібно відхилити, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження того, що Відповідач вчиняв будь-які дії, які б впливали на оцінку ділової репутації та престижу Позивача з боку інших осіб, враховуючи предмет спору, зокрема щодо поширення відомостей про спірні правовідносини шляхом використання засобів масової інформації, оприлюдення в іншій формі.
За наведеного, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2005 року по справі № 7/155 слід скасувати в частині стягнення 21517,45 грн. збитків та 40000 грн. моральної шкоди, в решті рішення місцевого суду (9449,98 грн.) слід залишити без змін.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" частково задоволити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2005 року по справі № 7/155 скасувати в частині стягнення 21517,45 грн. збитків та 40000 грн. моральної шкоди та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, а в решті рішення місцевого суду залишити без змін.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ, на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Раків, Долинський район, Івано-Франківська область, 94 грн. 50 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 7 грн. 21 коп. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, с.Раків, Долинський район, Івано-Франківська область, на користь Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" 669 грн. 34 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати у відповідності до ст. 116 ГПК України накази на виконання даної постанови.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
8. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь