ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.08.2013 року Справа № 904/3682/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача: заступник начальника відділу виконавчого провадження управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи юридичного департаменту Нестерчук А.П., довіреність № 262/10 від 14.12.2012;
від відповідача: представник Балашова О.Г., довіреність № 7/2 від 20.08.2013;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року у справі № 904/3682/13
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу за поставлений природний газ у сумі 272 240, 13 грн., інфляційних втрат, розрахованих на суму основного боргу із застосування індексів інфляції за жовтень 2011 року - березень 2013 року, у сумі 684, 48 грн., пені за період прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого природного газу з 21.09.2011р. по 21.04.2012р. у сумі 26 057, 72 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 21.09.2011р. по 24.04.2013р. у сумі 13 414, 31 грн., а всього: 312 396, 64 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року у справі № 904/3682/13 (суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено, стягнуто з Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений газ в розмірі 272 240, 13 грн., пеню в розмірі 26 057, 72 грн., 3% річних в розмірі 13 414, 31 грн., збитки від інфляції в розмірі 684, 48 грн. та судовий збір в розмірі 6 248, 00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 06/11-723БО-4 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011р. щодо своєчасної оплати вартості поставленого протягом серпня - вересня 2011 року природного газу, передбаченої договором відповідальності за прострочення виконання зобов'язань з оплати природного газу у вигляді пені та передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, наведених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, просить скасувати прийняте судом рішення в частині стягнення пені, розглянути справу по суті та прийняти нове рішення.
За доводами відповідача, зазначеними в апеляційній скарзі та наведеними представником відповідача у судовому засіданні, господарським судом безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за період прострочення оплати поставленого позивачем природного газу з 21.09.2011р. по 21.04.2012р., оскільки умовами договору поставки, а саме пунктом 9.3. договору, передбачено, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. Позовна заява надіслана позивачем до господарського суду у квітні 2013 року, отже період для нарахування пені за домовленістю сторін повинен визначатись з вересня 2012 року. Натомість, позивачем заявлена до стягнення пеня, яка розрахована за інший період, який є за межами періоду, обумовленого умовами договору. Нарахування пені за інший період впливає на її розмір, оскільки в цей період діяв інший розмір облікової ставки НБУ.
Позивач доводи відповідача вважає необґрунтованими, проти задоволення апеляційної скарги заперечує. На думку позивача, нарахування неустойки не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного відрахунку шести місяців від дати звернення з претензією або позовом, суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 260, ст. 261 Цивільного кодексу України, оскільки порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді - Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.
У судовому засіданні 20.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2011 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Обласне комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" (покупець) уклали договір № 06/11-723БО-4 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. Договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011 року, і діє в частині поставки газу по 30.09.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.10.1. Договору).
Відповідно до п.1.2. Договору постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 203, 189 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: серпень 57, 257 тис. куб. м, вересень 145, 932 тис. куб. м, разом: 203, 189 тис. куб. м.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м природного газу становить 3 023, 50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285, 00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб. м природного газу - 3 368, 97 грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3 425, 97 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку. За серпень 2011 - протягом 3 банківських днів з дати укладення Договору, за вересень 2011 року: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Актом № 030 передачі-приймання природного газу від 31.08.2011р., підписаним представниками постачальника та покупця, погодженим газорозподільною організацією, підтверджується поставка позивачем відповідачу природного газу у серпні 2011 року (з 06.08.2011р. по 31.08.2011р.) з урахуванням транспортування на загальну суму 196 160, 77 грн.
Актом № 020 передачі-приймання природного газу від 30.09.2011р., підписаним представниками постачальника та покупця, погодженим газорозподільною організацією, підтверджується поставка позивачем відповідачу природного газу у вересні 2011 року з урахуванням транспортування на загальну суму 216 079, 36 грн.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач своєчасно та у повному обсязі не розрахувався з позивачем за спожитий природний газ, отриманий від позивача у серпні - вересні 2011 року, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 272 240, 13 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведені обставини справи та приписи законодавства, господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 272 240, 13 грн., а також нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних втрат, розрахованих на суму боргу з застосуванням індексів інфляції за жовтень 2011 року - березень 2013 року, у сумі 684, 48 грн. та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 21.09.2011р. по 24.04.2013р. у сумі 13 414, 31 грн.
Щодо правомірності прийняття господарським судом Дніпропетровської області рішення у наведеній частині Обласне комунальне підприємство "Дніпротеплоенерго" не заперечує.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Пункт 7.3.1 Договору передбачає, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого від позивача природного газу у серпні 2011 року позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період прострочення виконання зобов'язання з 21.09.2011 року по 21.03.2012 року, а у зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем отриманого від позивача природного газу у вересні 2011 року - за період прострочення виконання зобов'язання з 21.10.2011р. по 21.04.2012р. Загальна сума пені за вказаний період її нарахування складає 26 057, 72 грн.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування штрафних санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не передбачено законом або договором.
Враховуючи, що відповідно до п. 4.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, заявлена до стягнення позивачем пеня розрахована у відповідності з положеннями статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку та частини шостої статті 232 ГК України щодо граничного періоду нарахування пені.
Згідно з частиною першою статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено застосування спеціальної позовної давності в один рік.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Порядок обчислення позовної давності в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.
Отже, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Пунктом 9.3. Договору передбачено, що строк позовної давності за цим Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю в 3 роки. Неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
При розгляді справи господарським судом першої інстанції відповідач подав письмову заяву про застосування позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (а.с. 45, т. 1).
Відповідно до ст. 627 ЦК України, згідно ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 259 ЦК України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом. Наведена правова норма не обмежує сторін договору в реалізації права збільшити за домовленістю не лише загальну, але і спеціальну позовну давність, яка застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки.
Відповідно, встановлення пунктом 9.3. Договору позовної давності до вимог про стягнення неустойки тривалістю три роки не суперечить законодавству.
Відтак, на дату звернення позивача з позовом позовна давність до вимог про стягнення неустойки не спливла.
Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому частиною другою статті 260 ЦК України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Таким чином, сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що, відповідно, кореспондується з положеннями статей 260, 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами, з урахуванням імперативно встановленої частиною другою статті 260 ЦК України заборони зміни порядку обчислення позовної давності.
Отже, положення другого речення пункту 9.3. Договору, що змінюють початок перебігу нарахування неустойки, тобто фактично і порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення пені, оскільки встановлюють, що позовна давність за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з дня прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотного відрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з претензією або позовом, суперечать приписам статей 260, 261 ЦК України, частини шостої статті 232 ГК України, а відтак як такі, що суперечать законодавству, не можуть бути застосовані судом.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 04.12.2012р. у справі № 17/034-11, постанова від 11.12.2012р. у справі 15/046-11).
За наведеного вище, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення пені у сумі 26 057, 72 грн., нарахованої за період прострочення виконання зобов'язання з оплати природного газу протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також, судом правомірно не застосовано до вимог про стягнення пені спеціальну позовну давність в один рік, визначену п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки за домовленістю сторін (п. 9.3. Договору) позовна давність до вимог про стягнення неустойки збільшена до трьох років, що узгоджується з положеннями ст. 259 ЦК України.
Таким чином, доводи Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" про неправомірність прийнятого судового рішення в частині стягнення пені є необґрунтованими, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений відповідачем згідно платіжного доручення № 749 від 18.07.2013р. судовий збір у сумі 2 263, 75 грн. підлягає поверненню відповідачу.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року у справі № 904/3682/13 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року у справі № 904/3682/13 залишити без змін.
Повернути Обласному комунальному підприємству "Дніпротеплоенерго" (49005, місто Дніпропетровськ, вулиця Феодосіївська, будинок 7, ідентифікаційний код 30982775) з державного бюджету зайво сплачений згідно платіжного доручення № 749 від 18.07.2013р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 2 263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 75 коп.
Повна постанова складена 22.08.2013р.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко