КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 2208/7034/12

Провадження № 22-ц/792/1351/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Баса О.Г.,

суддів : Грох Л.М., Матковської Л.О.

при секретарі Щербань А.В.

з участю: апелянта ОСОБА_1, прокурора Грамчук Т.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року у справі за позовом Хмельницької міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, треті особи - відділ Держземагенства в Кам'янець-Подільському районі, Староушицька селищна рада до ОСОБА_1, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки у державну власність, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, Староушицької селищної ради, третя особа - відділ Держземагенства в Кам'янець-Подільському районі, про визнання права власності на земельну ділянку.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації, треті особи - відділ держземагенства у Кам'янець-Подільському районі, Староушицька селищна рада, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ХМ № 015513 від 11.10.2002 року, виданого ОСОБА_1, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки у державну власність.

В обґрунтування вимог вказував, що вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 листопада 2011 року ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.365, ч.2 ст.366 КК України за те, що у вересні 2002 року, перебуваючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Староушицької селищної ради, будучи службовою особою, умисно, всупереч інтересам служби, перевищуючи свої службові повноваження, підробив виписку із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради щодо перебування у користуванні ОСОБА_1 двох земельних ділянок площею 0,0522 га та 0,2165 га на території селищної ради та виписку з рішення № 7 сесії Староушицької селищної ради від 15.06.2001 року про передачу їх у власність ОСОБА_1, достовірно знаючи, що рішення відносно відповідача на засіданні Староушицької селищної ради 15.06.2001 року не приймалось. На підставі підроблених документів спірна земельна ділянка була передана відповідачу у приватну власність та виданий державний акт серії І-ХМ № 015513 від 11 жовтня 2002 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 08 серпня 2012 року позов задоволено частково. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0522 га для садівництва та площею 0,2165 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району серії І-ХМ № 015513 від 11.10.2002 року, виданий ОСОБА_1 визнано недійсним.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 12 вересня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 08 серпня 2012 року, яке скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

У вересні 2012 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просив визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки.

Ухвалою суду від 07 лютого 2013 року позови було об'єднано в одне провадження.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року первісний позов задоволено частково. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0522 га для садівництва та 0,2165 га для ведення особистого підсобного господарства серії І-ХМ № 015513 від 11 жовтня 2002 року на ім'я ОСОБА_1 визнано недійсним та скасовано його реєстрацію. В задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду в частині визнання недійсним державного акта та скасування його реєстрації, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Оскаржуване рішення вважає незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права. В основу рішення суд безпідставно поклав вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду, не врахувавши, що вирок постановлено щодо іншої особи, а не апелянта. Суд неналежно оцінив зібрані докази, в тому числі й показання свідка ОСОБА_3, безпідставно відхилив його клопотання про витребування оригіналів протоколу та рішення сесії Староушицької селищної ради з матеріалів кримінальної справи та призначення експертизи. Суд не прийняв до уваги, що на час винесення оскаржуваного рішення, розпорядником зазначених земель не є райдержадміністрація, а орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та Староушицька селищна рада. Вирішуючи питання про скасування реєстрації державного акта, суд не залучив до участі у справі реєстраційну службу Кам'янець-Подільського райуправління юстиції.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав, пославшись на доводи, викладені у ній.

Прокурор просив скаргу відхилити, пославшись на її безпідставність.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

За нормою ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення сесії Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області № 7 від 15 червня 2001 року та витягів із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради ОСОБА_1 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ХМ № 015513 від 11 жовтня 2002 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249, відповідно до якого йому передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0522 га для садівництва та 0,2165 га для ведення особистого підсобного господарства на території Староушицької селищної ради. Одна з вказаних земельних ділянок розташована в межах селища Стара Ущиця, інша - поза межами селища на території Староушицької селищної ради.

Разом з тим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування рішення щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не приймалося. Спеціалістом-землевпорядником Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району ОСОБА_2 була виготовлена виписка із земельно-облікових документів селищної ради, в яку він вніс завідомо неправдиві відомості щодо перебування в користуванні ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0522 га для садівництва та 0,2165 га для ведення особистого підсобного господарства, а також склав та скріпив печаткою Староушицької селищної ради виписку з рішення сесії Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області № 7 від 15 червня 2001 року, в яку вніс неправдиві відомості щодо передачі у власність ОСОБА_1 цих земельних ділянок.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 листопада 2011 року, за яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України за те, що він, перебуваючи на посаді спеціаліста-землевпорядника Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, будучи службовою особою, умисно вчинив службові підроблення, внаслідок чого з державної власності незаконно вибули земельні ділянки.

Суд, задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, обґрунтовано виходив із того, що спірний державний акт видано на підставі завідомо неправдивих витягів із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради та на підставі рішення сесії Староушицької селищної ради № 7 від 15 червня 2001 року про передачу ОСОБА_1 вищевказаних земельних ділянок, яке фактично сесією Староушицької селищної ради не приймалося, при цьому заявляючи вимогу про визнання права власності на земельну ділянку, позивач не довів факту порушення його права на приватизацію земельної ділянки, порядок реалізації якого визначений ст. 118 ЗК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не досліджені обставини прийняття сесією Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району рішення від 15 червня 2001 року та не дана належна оцінка усім доказам є безпідставними, оскільки дане рішення було предметом дослідження і розгляду у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2, по якій встановлено, що 15 червня 2001 року на сесії Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району питання про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 не розглядалося, встановлено вину ОСОБА_2 у підробленні цього та інших документів.

Зазначені обставини є преюдицією відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК і не підлягають доказуванню.

Посилання апелянта на неправильність пред'явлення прокурором позову в інтересах Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації не може бути прийнято до уваги з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. З метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

За положеннями ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Позов у справі пред'явлено прокурором саме в інтересах держави. Судом встановлено порушення земельного законодавства при видачі ОСОБА_4 державного акту на право приватної власності на землю. При цьому орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин і Староушицька селищна рада брали участь у справі в якості третіх осіб та підтримали позов. Таким чином неправильне визначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах щодо земельної ділянки, не призвело до неправильного вирішення справи і не може слугувати підставою для скасування рішення.

Згідно ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Незалучення до участі у справі реєстраційної служби Кам'янець-Подільського райуправління юстиції у зв'язку з заявленою вимогою про скасування реєстрації державного акта не є підставою для скасування рішення відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду також не впливають і його висновки не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підпис/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду Л.М. Грох

____________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції -Швець О.Д. Провадження № 22-ц/792/1351/13

Доповідач -Грох Л.М. Категорія № 45