копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/2613/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1283/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючого - судді Баса О.Г.,

суддів : Варвус Ю.Д., Грох Л.М.,

при секретарі Бондар О.В.,

з участю представника ПАТ КБ "Приватбанк"

Москалюк С.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду з вказаним позовом у лютому 2013 року, посилався на те, що відповідно до укладеного договору № DNH4КР20690780 від 20.05.2006 року ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 6240 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців по 18 травня 2007 року включно. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами надання фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між ним і банком договір. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав і станом на 15.01.2013 року має заборгованість 88262,29 грн., з них 6240 грн. - по тілу кредиту, 28590,85 грн. - про процентах, 48752,28 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 4179,16 грн. (процентна складова). Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2013 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення 88262,29 грн. заборгованості за кредитним договором № DNH4КР20690780 від 20.05.2006 року відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вказане рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування незаконності рішення суду вказується на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд, не досліджуючи доказів позивача, та не даючи належної оцінки доводам останнього, безпідставно застосував до відносин, що виникли між сторонами, строк позовної давності, не врахувавши, що зобов'язання відповідача за кредитним договором не припинилися до цього часу. Оскільки правовідносини відповідача з банком тривають по теперішній час, посилаючись на ст.ст. 598-599 ЦК України, позивач вважає, що строк позовної давності не може бути пропущений до повного належного виконання договору відповідачем.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, пославшись на викладені у ній доводи.

Належно повідомлений про розгляд справи відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, заяв від останнього до суду не надходило.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNH4КР20690780 від 20.05.2006 року ОСОБА_2 отримав споживчий кредит в сумі 6240 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців по 18 травня 2007 року включно.

Відповідач умови кредитного договору не виконував, платежі на погашення заборгованості за кредитним договором не вносив, у зв'язку з чим станом на 15.01.2013 року склалася заборгованість в сумі 88262,29 грн..

Вказані обставини вірно встановлені судом першої інстанції і підтверджуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги норми ст.ст. 256, 257, 259, 261, 267 ЦК України, суд першої інстанції, зважаючи на факт звернення позивача до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором лише 11.02.2013 року, дійшов вірного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

Так, відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За положенням ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Встановлено, що строк виконання цього договору сплив 19 травня 2007 року, при цьому ОСОБА_2 в подальшому не вносив платежів за кредитним договором, не вчиняв і інших дій, що свідчили б про визнання ним свого боргу і в свою чергу були б підставою для переривання перебігу позовної давності. Попри збільшення сторонами на підставі ч.1 ст. 259 ЦК позовної давності до 5 років відповідно до п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), що згідно з умовами кредитного договору є його складовою, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до відповідача лише 11.02.2013 року, тобто, по закінченні передбаченого сторонами строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково застосував до відносин, що виникли між сторонами, строк позовної давності, не врахувавши, що зобов'язання відповідача за кредитним договором не припинилися до цього часу у зв'язку з їх невиконанням відповідачем, є безпідставними.

Так, в силу ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України.

Згідно норм ч.1 ст. 251, ч.1 ст.252 ЦК України строком є певний період у час, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками місяцями, тижнями, днями або годинами.

Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення - ч.2 ст. 251, ч.2 ст.252 ЦК України.

Норми ст.ст. 598-599 ЦК України, на які посилається апелянт, не змінюють обчислення позовної давності і не суперечать положенням ст.ст. 251-252, 260 ЦК України.

Таким чином рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду Л.М. Грох

___________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Сарбей В.Л. Провадження № 22-ц/792/1283/13

Доповідач - Грох Л.М. Категорія № 19, 27