Справа №784/95/13 06.02.2013 06.02.2013 06.02.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/784/471/13 Головуючий у суді 1 інстанції Сотська С.О.
Категорія 6 Суддя-доповідач апеляційного суду Леванчук О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
06 лютого 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Леванчука О.М.,
суддів: Буренкової К.О., Кушнірової Т.Б.
при секретарі судового засідання Скопенко В.М.
за участю:
прокурора Круш Т.О.
представника позивача Матвєєвої Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до ОСОБА_4, третя особа: Ленінська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, відділ Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області про знесення самочинно збудованої будівлі, -
В С Т А Н О В И Л А:
04 жовтня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (далі - Інспекція) пред'явила до ОСОБА_4 зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.
З 30 травня 2012 року по 07 червня 2012 року Інспекцією, на підставі вимоги прокуратури Миколаївської області, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил на об'єкті будівництва зерносховища зі стоянкою для сільськогосподарської техніки в с. Часове-2, Первомайського району Миколаївської області.
За результатами перевірки було встановлено, що в 2006 році на земельній ділянці в с. Часове-2, Первомайського району Миколаївської області було збудовано зерносховище і під'їзд до нього.
Будівля зерносховища збудована із металевого профілю на бетонних фундаментах, стіни з внутрішньої сторони обладнані шлакоблоками на висоту 2,0 м, перекриття - металеві ферми. Будівля має розміри 240 м х 48 м х 12 м.
При перевірці уповноваженою особою ОСОБА_4 -ОСОБА_5 було надано державний акт на право приватної власності на землю, виданий Ленінською сільською радою Первомайського району Миколаївської області від 16 червня 2000 року зареєстрований за № 315, який визнано недійсним рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2001 року, та проектна документація зерносховища, виготовлена ПП «Елеватормелькспорт» на замовлення юридичної особи ТОВ «Регламент». Іншої проектної документації на будівництво зерносховища не надано. Були відсутні і документи, які дають право на будівництво зерносховища за вказаною адресою. Таким чином, названий об'єкт збудовано самочинно.
На даний час земельна ділянка, на якій розташоване зерносховище за вказаною адресою ОСОБА_4 належним чином не виділена, правоустановчі документи на право власності або користування нею не оформлено.
07 червня 2012 року Інспекцією ОСОБА_4 було видано припис № 131 про усунення недоліків та необхідності оформити відповідні документи, які дають право на експлуатацію зерносховища в строк до 01 вересня 2012 року та 08 червня 2012 року видано припис про зупинення експлуатації приміщення зерносховища.
Оскільки вказані приписи ОСОБА_4 добровільно не виконані 07 вересня 2012 року Інспекцією винесено припис № 368 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил а саме: оформити відповідні документи, усунути порушення та зупинити експлуатацію зерносховища.
Посилаючись на те, що до теперішнього часу ОСОБА_4 добровільно не виконано вимоги, встановлені у приписах Інспекції, не усунуто порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, просила зобов'язати ОСОБА_4 знести самочинно збудоване зерносховище в с.Часове-2, Первомайського району Миколаївської області (на місці колишнього саду, навпроти земельної ділянки по АДРЕСА_1) та покласти на ОСОБА_4 витрати із проведення робіт зі знесення вказаної будівлі.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 листопада 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог відділ Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області.
19 листопада 2012 року допущено до участі у справі прокурора.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року в задоволенні позову Інспекції відмовлено.
Первомайська міжрайонна прокуратура Миколаївської області в інтересах держави в особі Інспекції та сама Інспекція подали на це рішення апеляційні скарги, в яких просять судове рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення - про задоволення позову.
Скарги обґрунтовують тим, що рішення ухвалено без з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для правильного її вирішення, та численними порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг та з'ясувавши обставини справи і перевірку їх доказами, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Відмовляючи Інспекції у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, хто є забудовником самочинної споруди (зерносховища) та хто на даний час її використовує, як і не спростовано заперечення відповідача, що вона не є забудовником та користувачем споруди, а тому відсутні підстави до задоволення позову.
Колегія суддів у повній мірі погоджується з такими висновками, вважає їх вірними та обґрунтованими.
Так, вирішуючи спори названої категорії, суди повинні дотримуватися норм, виписаних у статтях 59, 60, 213 ЦПК України, постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № "Про судове рішення у цивільній справі".
Згідно них, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, згідно із статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.
Оскаржуване рішення місцевого суду ухвалено у повній відповідності з виписаним.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
На підставі вимог ч. 4 ст. 376 ЦК України майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок лише у випадку, коли власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб.
Позивач не надав суду доказів хто здійснив самочинне будівництво і хто є власником (користувачем) земельної ділянки, на якій розташоване приміщення самочинної забудови.
Судом достовірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, в тому числі і постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2012 року (а.с. 74-75), що відповідачка ОСОБА_4 (як фізична особа) не є особою, яка здійснила вказане самочинне будівництво спірної споруди.
Судом встановлено, що проектну документацію зерносховища, було виготовлено ПП «Елеватормелькспорт» на замовлення юридичної особи ТОВ «Регламент» правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма Корнацьких», а не ОСОБА_4, як фізичною особою (а.с. 78, 81 (об.)).
Крім того, відповідно до угоди про умови інвестування в об'єкт спільної власності від 28 лютого 2005 року, яка додана позивачем до апеляційної скарги (а.с. 114), передбачено, що сторонами в цій угоді є ТОВ «Агрофірма Корнацьких» (сторона 1), яка забезпечує фінансування будівництва, замовляє, оплачує та доставляє матеріали, обладнання, охорону, ПП «Стройфірма Корнацьких» (сторона 2), яка організовує будівництво та виконує його, а також ОСОБА_6 і ОСОБА_4 лише як землевласники.
За таких обставин відсутні будь-які правові підстави покладення на ОСОБА_4 обов'язку по знесенню зерносховища.
Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і районний суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Разом з тим, у разі встановлення особи, яка є власником (користувачем) земельної ділянки на якій розташоване спірне приміщення, ця особа може звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно (ч. 5 ст. 376 ЦК України), або дати згоду на визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Зазначених вимог закону позивачем не враховано.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 376 ЦК України самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню за рішенням суду лише: а) якщо у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб,порушення будівельних норм і правил. В цьому випадку, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову; б) і у разі, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.
Позивач суду не надав будь-яких доказів щодо виконання зазначених вимог закону і такі докази відсутні в матеріалах справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду, а тому правових підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий Судді