Справа   № 2-2581 за 2007 рік. 

НЗС  17.12.07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

04 грудня 2007 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської

області в складі

головуючого   судді:   САВЧЕНКО В.О.

при   секретарі:           ГОРБ С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про  розірвання  шлюбу

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська з позовною заявою, у якій просив суд шлюб з ОСОБА_2 розірвати, тому що ще в лютому 2001 року він з відповідачкою фактично припинили подружні стосунки остаточно, оскільки між ними протягом тривалого часу не  було взаєморозуміння, у них різні характери, тому часто виникали суперечки і розбіжності при рішенні побутових питань. У них різні погляди на життя, на ведення домашнього господарства, виховання дитини. Все це ускладнювало їх сімейні відносини. Він неодноразово просив відповідачку змінити її відношення до нього зокрема і до сім'ї в цілому, але на його прохання вона не реагувала.. Поступово все це призвело до втрати почуття любові і поваги один до одного. Тому в лютому 2001 року подружні стосунки з відповідачкою були припинені остаточно, спільного господарства вони не ведуть та з березня 2001  року мешкають на різній житловій площі, оскільки він почав проживати однією сім'єю з іншою жінкою. Спроб примиритися та поновити сімейні стосунки після цього ні він, ні відповідачка не робили і не бажають цього робити. У нього і відповідачки зараз у кожного своє життя. З цих причин збереження сім'ї з відповідачкою він вважає неможливим і наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала і пояснила, що дійсно подружні відносини з позивачем остаточно були припинені в лютому 2001 року. Вона не заперечує, що в неї і позивача виникали суперечки, сварки і конфлікти з різних причин, у тому числі і через те, що в них не було належного взаєморозуміння, виникали суперечки і розбіжності при рішенні побутових питань, у них виявилися різні погляди на сімейне життя, на ведення домашнього господарства. Вона вважає, що з позивачем вони не зійшлися характерами. Але, крім цього, наскільки їй відомо, позивач порушував подружню вірність. Такі їх відносини поступово призвели до втрати почуття любові і поваги один до одного. Після лютого 2001 року спроб примирення і збереження сім'ї вона і позивач не робили, оскільки вже з березня 2001 року позивач почав проживати однією сім'єю з іншою жінкою. В даний час вона вважає, що зберегти сім'ю з позивачем вже неможливо. У неї і позивача зараз у кожного своє життя. Тому нічого робити для збереження сім'ї вони не бажають. При таких обставинах, як і позивач, вона вважає неможливим збереження їх сім'ї і тому згодна на розірвання   шлюбу.

Суд, вислухавши позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги   підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 105, 110,  112   СК   України,    статтями 10, 60   ЦПК   України,   суд

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований у відділі РАГС виконкому Заводської районної Ради народних депутатів м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області 24 вересня 1994 року, актовий запис № 439 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які від спільного проживання у шлюбі мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні матері, проживає разом з матір'ю і залишається проживати з матір'ю, розірвати. Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу   з      ОСОБА_1   17 (сімнадцять) гривень   у   доход   держави.     ОСОБА_2   від     сплати   витрат   при   реєстрації   розірвання   шлюбу   у   відділі     РАЦС, звільнити.

Протягом десяти днів з дня проголошення цього рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду сторонами чи їх представниками і протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження тими ж особами може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Дніпропетровської області через Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська.