АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/7540/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Порошина О.О.

Справа № 2з-191/5/13 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 45

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2013 року про відмову в забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Відділ держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області, Іларіонівська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи Відділ держкомзему у Синельниківському районі Дніпропетровської області, Іларіонівська селищна рада Синельниківсько району Дніпропетровської області, приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року заява задоволена, накладено арешт на на земельну ділянку площею 0, 100 га в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи судом.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2013 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання по суті.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2013 року в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_4 шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,100 га в АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи судом - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали та про постановлення нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши її матеріалами справи, колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід відхили , а ухвалу суду - залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , а саме з позовної заяви ОСОБА_1 ( ар. сп. 25-29) вона звернулась до суду з позовними вимогами і ставить питання про визнання договору купівлі-продажу від 4 березня 2008 року , за яким ОСОБА_2 купив земельну ділянку площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_2 , недійним і визнати за нею , позивачкою право власності на земельну ділянку площею 0,10 га ( кадастровий номер1224855300-02-001-093) у межах згідно з планом , яка розташована в АДРЕСА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 3 жовтня 2007 року.

З матеріалів справи , а саме з оберту бланку Державного акту на право власності на земельну ділянку , виданого на ім.»я ОСОБА_1 ( ар. сп. 117) , їй належить земельна ділянка площею 0,10 га у межах згідно з планом , яка розташована в АДРЕСА_2 і кадастровий номер її - 1224855300-02-001-093.

Відповідачем ОСОБА_6 було надано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом , яка також розташована в АДРЕСА_2 , однак її кадастровий номер 1224855300-02-003-0118 ( ар. сп. 98).

З опису меж земельної ділянки ОСОБА_1 вбачається , що від А до Б це землі ОСОБА_12 , Б до В - землі ОСОБА_7 , від В до Г- землі ОСОБА_8 , від Г до А- землі селищної ради ( вулиця) .

А з опису меж земельної ділянки ОСОБА_2 вбачається , що межі його ділянки : від А до Б - землі Іларіоновської селищної ради , від Б до В - землі ОСОБА_11 , від В до Г - землі ОСОБА_9 , від Г до А - землі ОСОБА_10

Виходячи з вище наведеного , а саме з наявності у сторін правовстановлюючих документів на земельні ділянки , які мають однакову адресу , однак різні конфігурації , межі і кадастрові номери , можна дійти висновку , що у сторін дійсно виник спір , який слід вирішувати у суді з застосуванням норм діючого земельного законодавства на підставі наданих суду сторонами допустимих та належних доказів , тобто вирішувати спір по суті.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на земельну ділянку , що належить відповідачу , оскільки суд , вирішуючи вказане питання зобов»язаний приймати до уваги інтереси позивача та не залишати поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову , оскільки такі дії можуть свідчити про упередженість при вирішення спору по суті.

Згідно до положень ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до роз"яснень постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляду заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів , наданих позивачем на підтвердження своїх вимог , пересвідчитися , зокрема , в тому , що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову , а також відповідність виду забезпечення позову , який просить застосувати особа , котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Доводи апеляційної скарги про те , що відповідач має намір реалізувати належну йому земельну ділянку , що спростовував в судовому засіданні відповідач , а також доводи про те , що не застосування заходів забезпечення позову саме у вигляді арешту спірної земельної ділянки може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду самі по собі , не свідчать про неправильність чи не законність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.303,312,313,314,315 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2013 року про відмову в забезпеченні позову - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .

Судді