ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2013 р.Справа № 1423/5491/2011
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Алєйніков В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії:
головуючого-судді -Федусика А.Г.,
судді -Кравченко К.В.,
судді -Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги "Дітям війни",-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва позовні вимоги задоволені частково. Суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 22 липня 2011 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 19 листопада 2004 року (далі Закон №2195-IV).
Згідно зі ст. 6 Закону №2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом першої інстанції правильно визнано право позивача на підвищення пенсії за 2007 - 2011 роки відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-IV, також правильно установлено, що у 2007 - 2011 роках дія ст. 6 вищезгаданого закону не призупинялась та зміни в неї не вносились, проте, суд не врахував строки звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся з позовом до суду 06 квітня 2011 року.
Враховуючи положення ст. 99, 100 КАС України, судом було не враховано строки звернення до суду.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 06 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Доводи позивача щодо пропуску строку внаслідок необізнаності судом не враховано.
Також, є необгрунтованими твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом №2195-IV не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, так як дійсним законодавством іншого розміру не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, судова колегія вважає необґрунтованими, так як згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія вважає, що при винесенні оскарженої постанови судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, надходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити частково, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва провести виплату підвищення до пенсії ОСОБА_4 з 06 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський К.В. Кравченко