Справа 2-31/2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2008р. м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого: судді Тураш В.А.
секретаря: Колодій Т.Й.
адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Долина справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, які затрачені на прибудову до старого житлового будинку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідачки як власника житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вартість затрачених коштів на проведену в 1973 році прибудову кімнат ( приміщень) до цього будинку, які в технічному паспорті зазначені під №№ 1-3 площею 5,8 м .кв., 1-4 площею 11,2 м. кв. та 1-5 площею 22,4 м. кв.
Свої вимоги мотивує тим, що його батьки проживали в житловому будинку АДРЕСА_1, який вони збудували в 1954 році. Крім нього були ще два брати ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_6 виїхав в Луганську область, прожив там все життя і там же помер. Брат ОСОБА_5 приблизно в 1968-1969 роках збудував собі хату і жив окремо. А він проживав з батьками навіть і тоді, коли він одружився в 1971 році.
Оскільки хата була мала і в ній неможливо було проживати двома сім'ями , то з дозволу батьків він в 1973 році здійснив прибудову до цього батьківського будинку з окремим входом і проживав зі своєю сім'єю. Офіційного дозволу на прибудову не було ні на нього, ні на батька. Вони не зверталися в сільську раду за таким дозволом ,так як у батька не було документів на хату. Проте в погосподарській книзі сільської ради батьківська хата значилась під № 83 , а його прибудова під №84.
Однак ця земельна ділянка постійно заливалась водою, так було під час липневої повені в 1974 році і тому по його заяві виконком Старомізунської сільської ради 25.07. 1974 року під № 14 виніс рішення, яким йому була виділена окрема ділянка площею 0,07 га під будівництво житлового будинку. Зокрема, в рішенні записано: „ під час повені 22.07.1974 року та минулих років жилий будинок гр.ОСОБА_1 заливається водою, а тому йому виділена земельна ділянка на урочищі „Млище”. Будуючи новий житловий будинок, він до 1978 року проживав разом з батьком і здійсненій ним прибудові. У нього збереглася лише накладна на отримання цегли від 16.07.1973 року.
Факт добудови будинку підтверджується технічним паспортом на нього, на якому зазначено 2 окремі входи. Його частина будинку на плані зазначена під номером 1-3 площею 5,8 м кв., 1-4 площа 11,2 м кв., 1-5 площею 22,4 м кв. Після того, як він побудував
--2--
новий будинок і перейшов туди жити, то в цей будинок він періодично пускав квартирантів, до цього часу там зберігаються його речі - меблі, ліжко двоспальне, 2 столи, крісла, трельяж, газова плита та інші речі. Зокрема, там проживали ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Практично всі роботи по добудові будинку були виконані ним, але він брав одного робітника із Закарпаття, який з дерева зробив каркас, він йому постійно допомагав. Інші роботи виконували він з дружиною, а ОСОБА_10 робив штукатурку, білив, малював, допомагав йому стелити підлогу. За всі ці роки він робив ремонти будинку як ззовні, так і всередині, і одночасно робив ремонт і батьківської частини будинку. Ключі від його половини будинку були в нього. Біля цього будинку земельна ділянка площею 0,1202 га рішенням сесії сільської ради від 21.04.2005 року передана йому у приватну власність.
Осінню 2003 року ОСОБА_2 разом з дітьми поселилася проживати в будинок батьків і жила там разом з ними. В його частину будинку вона не просилася і він її туди не пускав. В травні 2004 року померла мама. За її життя ніколи не було розмов, що в цьому будинку буде після смерті батьків буде проживати відповідачка. В березні 2005 року його батько ОСОБА_11 подав позовну заяву про визнання в судовому порядку права власності на цей будинок, вказавши в позовній заяві, що він був побудований в 1951 році. Він не був залучений у цій справі ні як відповідач, ні як третя особа. Рішенням Долинського районного суду від 11.04.2005 року позов батька задоволено і він був визнаний власником житлового будинку та господарських споруд, при цьому було вказано, що цей будинок був побудований в 1951 році. Після того, як батько став власником всього житлового будинку, то він 20.09.2005 року подарував цей будинок відповідачці.
Коли він довідався про те, що власником всього будинку стала відповідачка, то звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Долинського районного суду від 11.04.2005 року, але апеляційний суд відмовив йому у перегляді рішення, мотивуючи тим, що він не надав доказів того, що був власником добудованої ним частини будинку. Із довідки начальника КП "Управління капітального будівництва" випливає, що строк побудови правої половини будинку відрізняється від лівої орієнтовно в 25-30 років, що підтверджує ту обставину, що саме він добудовував цю половину, яка на плані будинку значиться під номерами 1-4 та 1-5.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги збільшив, просив стягнути з відповідачки як власника житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вартість затрачених коштів на проведену в 1973 році прибудову кімнат ( приміщень) до цього будинку, які в технічному паспорті зазначені під №№ 1-2 площею 3,6 м .кв., 1-3 площею 5,8 м .кв., 1-4 площею 11,2 м. кв. та 1-5 площею 22,4 м. кв.в сумі 37134 грн та всі витрати по справі. Додатково пояснив, що добудовував він частину житлового будинку не безоплатно, а мав намір в майбутньому в ньому проживати і оформити на нього право власності. На даний час весь будинок оформлено право власності на відповідачку, тому він просить відшкодувати понесені ним затрати на добудову.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та суду пояснила що в 2003 році вона разом з дітьми поселилася проживати в будинок батьків позивача і жила там разом з ними. Вона за ними доглядала. Бабця померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і вони проживали разом з дідусем. Дідові ніхто не допомагав. Дідусь 20.09.2005 року подарував їй весь будинок. Дідусь помер в 2006 році. Вона користується тим майном, яке подарував їй дідо. Просить в позові відмовити та стягнути з позивача витрати понесені нею за надання юридичної допомоги адвокатом.
Суд дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних для вирішення даного спору.
Позов підлягає задоволення, виходячи з наступного:
--3--
У відповідності до вимог ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч.1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Ч.1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 4.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” - відповідно до ст.12 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) у приватній власності громадян можуть знаходитись жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі-продажу, міни, дарування, за правом спадщини. Оскільки згідно зі ст.17 ЗК ( 561-12 ) і ст.14 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом. Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність", таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім'ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно. Таке ж право за цих умов належить членам сім'ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст.156 ЖК ( 5464-10 ) обов'язок.
Копія свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с.9) підтверджує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Його батьками були: ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
Рішенням Долинського районного суду від 11.04.2005року (а.с.16) визнано за ОСОБА_12 право власності на житловий будинок та господарські споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Копію даного рішення позивачу було направлено 6.12.2006р. за вих.№ 5299, про що свідчить повідомлення Долинського районного суду від 6.12.2006 року.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується копією апеляційної скарги, отриманої Долинським районним судом 11.12.2006р. вх.№ 9995 позивачем рішення Долинського районного суду від 11.04.2005 року (справа № 2-473/200р) оскаржувалось в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 4.01.2007р. відмовлено ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Долинського районного суду віл 11 квітня 2005р., його апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Договір дарування від 20.09.2005р. (а.с.27) підтверджує, що ОСОБА_11 передає безоплатно у власність, а ОСОБА_2 приймає як дарунок житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1. Вказаний житловий
--4--
будинок з господарськими спорудами належить Дарувальнику на підставі Рішення Долинського районного суду від 11.04.2005р.
У відповідності до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно(а.с.28) домоволодіння що знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2
Рішенням №14 від 25.07.1974 року ОСОБА_1 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці в с.Старий Мізунь. В рішенні вказано, що під час повені 22 липня 1974 року та минулих років жилий будинок гром.ОСОБА_1 заливається водою, а тому йому виділена земельна ділянка на урочищі «Млища».
Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд - рік побудови житлового будинку 1951 (а.с.14) .
Про те, що будинок збутовий в 1951 році, ствердив в своїй позовній заяві ОСОБА_11 ( а.с.11) .
У відповідності до висновку №07/07-08 судової будівельно-технічної експертизи (а.с.62-73) - прибудова до житлового будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1, яка в технічному поспорті значиться під номерами 1-2,1-3,1-4 та 1.5 здійснена в 1973 році.
Дійсна реальна вартість прибудованих житлових кімнат до житлового будинку, який знаходиться АДРЕСА_1, які в технічному паспорті значаться під номерами 1-21-3,1-4 та 1-5 в поточних цінах, визначених витратним підходом з урахуванням права користування земельною ділянкою на момент оцінки становить 37134 грн.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснив що позивач по справі його брат, а відповідачка його дочка. В 1973 році ОСОБА_1 здійснив прибудову за свої кошти до батьківського будинку. Потім ОСОБА_1 побудував новий будинок і перейшов туди проживати, а в добудову до батьківського будинку періодично пускав квартирантів.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що ОСОБА_1 здійснив прибудову до батьківського будинку. Він йому допомагав-білив, штукатурив. В одній половині будинку жили його батьки, а в другій - ОСОБА_1 з сім»єю.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що в 1973 році він працював водієм. На прохання позивача і за його кошти він возив до старої хати розчин, цемент.
Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що вона з 1989 року по 1990 рік проживала в ОСОБА_1, на квартирі. В будинку були два входи, за квартиру вона домовлялася з ОСОБА_1 усно, договору оренди вони не укладали.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що ОСОБА_1 колега її чоловіка. Їй відомо, що коли позивач одружився , то батьки дали їм з дружиною одну кімнату, а потім він добудував одну кімнату і кухню. Вони з чоловіком йому допомагали. Після повені в 1974 році ОСОБА_1 пішов геть а в свою половину будинку він пускав квартирантів. Всі його речі знаходяться в його половині.
Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20
Допитана в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила що вона дружина позивача ОСОБА_1Після одруження з ним вони пішли жити до його батьків. Їм дали одну кімнату та зробили окремий вхід. В 1972 році вона народила дитину. Було тісно і в 1973 році з дозволу батьків здійснили прибудову. В 1974 році була повінь їх затопило. Тому вони взяли план під будівництво житлового будинку. До нового будинку перейшли в 1978 році. В старому будинку залишилися їхні меблі.В цю прибудову чоловік постійно пускав проживати квартирантів.
--5--
Таким чином суд приходить до переконання, що в судовому засіданні здобуто достатньо даних, які підтверджують, що позивач ОСОБА_1 здійснив прибудову до житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, який на даний час належить ОСОБА_2Угоди про створення спільної власності між ним та батьками, яка б відповідала Закону- немає, дану прибудову, ОСОБА_1 здійснив не безкоштовно, він користувався даною прибудовою, там знаходяться його речі, тому його позов про стягнення відшкодування затрат на будівництво в розмірі дійсної (реальної) вартості прибудованих житлових кімнат до житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, які в технічному паспорті значаться під номерами 1-2, 1-3,1-4 та 1-5 підлягає до задоволення.
Про порушення свого права позивач дізнався в грудні 2006 року , отримавши рішення Долинського районного суду від 11.04.2005 року .На момент виникнення права звернення до суду був чинний Закон України «Про власність»
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного ст..257,261,321 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 88, 213, 214, 215,218, ЦПК України,суд,
РІШИВ:
Позов задоволити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 37134 (тридцять сім тисяч сто тридцять чотири)грн. відшкодування затрат , понесених на прибудову будинкуАДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню сплаченого державного мита , 30 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 800 гривень за проведення будівельно-технічної експертизи та 1050 гривень за надання юридичної допомоги адвокатом , згідно квитанції.
Заяву про апеляційне оскарження рішення Долинського районного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя: