Судове рішення #3176799

                                                                                                                                                                         Справа № 1-138 - 2008 р.

 

 

 

 

 

ВИРОК

Іменем України

 

“17” липня 2008 року                                                                                                         м. Жмеринка

 

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Клапоущака С.Ю.,

при секретарі Чудак І.М.,

з участю прокурора Попеско О.П.,

адвоката ОСОБА_1., потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жмеринка справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Жмеринка Вінницької області, АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у відділі оренди агентства нерухомості “Шанс” (м. Вінниця), не одруженого, військовозобов¢язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

 

В С Т А Н О В И В:

 

Підсудний ОСОБА_3 28 квітня 2006 року близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи на території гаражного кооперативу № 5, що в тупіку Одеський м.Жмеринка, а саме в приміщенні гаражу громадянина ОСОБА_4, на ґрунті особистої неприязні до громадянина ОСОБА_2 умисно наніс останньому удари кулаками в область обличчя, внаслідок чого, умисно спричинив громадянину ОСОБА_2. тілесні ушкодження у вигляді травми голови: рваної рани нижньої губи з травматичною ампутацією 5,6 зубів та вивихами 2,3,4 зубів на верхній щелепі праворуч,  забійної рани обличчя, садна лоба, гематоми потилиці та повік лівого ока з його контузією, струсу головного мозку, які призвели до стійкої втрати загальної працездатності через значне порушення прикусу та акту жування близько 10-15 % і  відносяться до середнього ступеня тяжкості.

В зв”язку з заподіянням підсудним тілесних ушкоджень, потерпілим, цивільним позивачем ОСОБА_2. під час досудового слідства був заявлений цивільний позов щодо стягнення з підсудного на користь потерпілого 699 гривень 85 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування та відновлення пошкодженого одягу та 10000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В судовому засіданні цивільний позивача змінив заявлені вимоги та просив стягнути з підсудного на його користь 274 гривень 85 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, яка складається з витрат на лікування; 10000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 3000 гривень витрат на правову допомогу адвокатів, які приймали участь в справі.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе у вчиненні цього злочину та заявлений цивільний позов  не визнав повністю. Зазначив, що злочин, у скоєнні якого його обвинувачують, він не вчиняв. Показав, що його батько - ОСОБА_5 є головою гаражного кооперативу № 5 м.Жмеринка. Протягом останніх 7 років між його батьком та потерпілим були  неприязні стосунки, оскільки потерпілий з його батьком постійно сварився та чіплявся до нього, внаслідок чого у батька погіршився стан здоров”я. 28.04.2006 року біля 18.00 год. підсудний разом з батьком приїхали на машині до гаража. Після того, як підсудний загнав машину і зачиняв гараж його батько пішов додому. Потім коли підсудний  підходив до кута естакади, почув крик батька і, вийшовши із-за кута, побачив біля одного гаража, що був відчинений, батька, якого потерпілий схопив і шарпнув за руку. Підсудний розлютився і швидко підійшов і відштовхнув ОСОБА_2 від батька. ОСОБА_2 зайшов в вказаний відчинений гараж, вийшов з гаража та обізвав підсудного нецензурним словом і наніс удар в обличчя. На це підсудний теж вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_2, а він знову вдарив підсудного в обличчя. Підсудний відштовхнув потерпілого від себе, і від цього ОСОБА_2. розвернувся і подався вперед обличчям і вдарився ним об праву лутку металевих дверей гаража. Після цього потерпілий пішов, сів в свою машину і поїхав. Підсудний з батьком пішли додому. Підсудний вважає, що в даній ситуації він захищав свого хворого батька, а тому вів себе правомірно та злочину не вчиняв.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3. вину не визнав повністю, вина підсудного стверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7. та матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий  ОСОБА_2. суду показав, що 28.04.2006 року після роботи біля 18 години 30 хвилин він приїхав на власному автомобілі в гаражний кооператив, де має власний гараж. На території гаражного кооперативу зупинився біля гаража ОСОБА_4, який попросив потерпілого зайти до його гаража, щоб подивитись як він пофарбував автомобіль. Потерпілий зайшов в гараж, ворота в гараж були відчинені. В цей час проїхав автомобіль голови гаражного кооперативу ОСОБА_5, в якому знаходився ОСОБА_5. і його син - підсудний. Через декілька хвилин до гаража ОСОБА_4. зайшов підсудний, підійшов до потерпілого і сказав, що навіщо він обіжає його батька та раптово наніс потерпілому удар кулаком правої руки в обличчя під ліве око, від якого потерпілий запаморочився, встав на коліно і далі відчув ще один удар вправу сторону обличчя в область щоки, від якого впав на підлогу гаража і підсудний продовжував його бити по тілу ногами і руками. Це продовжувалось біля 6-7 хвилин. Потерпілий не захищався, бо не міг, і удари у відповідь не наносив. Потім ОСОБА_4. звернувся до підсудного та спитав що він робить. підсудний відповів йому що якщо він буде багато говорити, то ще він получить. Коли підсудний перестав бити потерпілого, він піднявся, поїхав в міліцію, де написав заяву про побиття та поїхав до лікарні, де його госпіталізували. В лікарні пролежав 24 дня. Внаслідок даної бійки підсудний вибив потерпілому 3 зуба, ще 2 прийшлось видалити, розбив губу та інше. Під час побиття потерпілого батько підсудного не був присутнім. Також потерпілий вказав, що внаслідок протиправних дій підсудного та нанесення йому тілесних ушкоджень, потерпілому була заподіяна моральна шкода, яка виразилась у душевних стражданнях та фізичному болі. Потерпілий був позбавлений змоги приймати нормально їжу через відсутність зубів та поранення шелеп. Нормальний життєвий ритм потерпілого був порушений в зв”язку з тим, що він тривалий час перебував на лікуванні, не міг нормально працювати. Крім того, потерпілий вказав, що йому було заподіяно матеріальної шкоди в сумі 274 гривень 85 коп., яку він витратив на придбання ліків. Просив позов задовольнити.

       Свідок ОСОБА_4 під час досудового слідства показав, що в гаражному кооперативі № 5 м. Жмеринка він наймає гараж біля 4-х останніх місяців. Також знає біля 10-ти останніх років ОСОБА_2, ОСОБА_5 і його синів ОСОБА_3 та ОСОБА_9. Свідок знає, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_5 є неприязні стосунки, які тривають багато років. 28.04.2006 року свідок заходився в гаражі, що винаймає, де в нього знаходився пофарбований автомобіль. Біля 18.00 год. до свідка під»їхав ОСОБА_2.  і .він вирішив показати як пофарбував автомобіль. Вони вдвох зайшли до гаража, де знаходились при вході на порозі, стояли і розмовляли. Також до них підійшов чоловік на ім»я Василь, який проживає поряд з гаражним кооперативом, та його син. В цей час повз гараж на машині проїхав ОСОБА_5, за кермом машини якого був його син ОСОБА_3. Коли проїздив даний автомобіль, то ОСОБА_2. в сторону ОСОБА_3 виразився нецензурною лайкою. Через 1-2 хвилини до гаража підійшов ОСОБА_3. і сказав ОСОБА_2 навіщо той ображаєте батька, він  після інфаркту і йому не можна нервувати. Після цих слів ОСОБА_3. свідок вийшов з гаража і пішов в сусідній гараж, який знаходиться через 20 м. від даного, який він теж наймає. Свідок чув, що між ОСОБА_2. і ОСОБА_3. починалась сварка і не хотів бути при цьому присутній, а тому і пішов. Коли свідок знаходився біля гаража, до якого пішов, то через 3 хвилини  побачив, що ОСОБА_2. вийшов з гаража, де сварився з ОСОБА_3 і в нього було обличчя і одяг в крові. ОСОБА_3. свідок не бачив. ОСОБА_2 звернувся до свідка з запитанням  що йому робити. Свідок йому порадив поїхати в міліцію або лікарню. ОСОБА_2. сів до своєї машини і поїхав. Коли ОСОБА_3. підійшов до ОСОБА_2, то його батька біля гаража свідка не було взагалі, ОСОБА_2. до часу приходу ОСОБА_3. - ОСОБА_5 не чіпав. Коли ОСОБА_3. і ОСОБА_2. почали сваритись в гаражі , то свідок їм зробив зауваження і попросив вийти з гаража, бо там був пофарбований автомобіль. На це ОСОБА_3. в грубій формі попросив свідка не вмішуватись і він вийшов з гаража і пішов в інший гараж.  

       Свідок ОСОБА_10 на досудовому слідстві показав, що він проживає біля гаражного кооператива № 5 м. Жмеринка. Знає голову даного гаражного кооператива ОСОБА_5. Ніяких стосунків між ними не має, конфліктів теж не було. Також знає ОСОБА_2 біля 5 років. Знав, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_5. ворожі стосунки, вони тривалий час конфліктують один з одним, судяться між собою, намагаються один одному зробити щось погане, але через що в них виникли такі стосунки він не знає.  28.04.2006 року біля 17.00 год. свідок разом зі своїм сином ОСОБА_9 пішли на даний гаражний кооператив, де свідок мав намір домовитись з чоловіком на ім»я ОСОБА_4, щоб він пофарбував автомобіль. Так вони підійшли до нього і розмовляли. В цей час на своєму автомобілі на гаражі приїхав ОСОБА_2., який проїхав повз них біля 20 метрів і зупинився, вийшов з машини, підійшов до них і вони почали між собою розмовляти. Через деякий час на гаражі заїхав ОСОБА_5. на своєму автомобілі, а в салоні ще було 1 чи 2 чоловіка. Коли автомобіль проїжджав повз них, то ОСОБА_2. вслід висловив якусь неприємну репліку. Машина не зупинилась, і ОСОБА_5. поїхав до свого гаража. Свідок мав намір вже йти з сином. В цей час до них підійшов син ОСОБА_5 ОСОБА_2. зайшов в середину гаража.  Син ОСОБА_5 зайшов в гараж за ОСОБА_2.  Свідок почув, що даний хлопець щось сказав ОСОБА_2, але що саме не чув. Приблизно через 10 хвилин свідок побачив як ОСОБА_2. на своїй машині на великій швидкості проїхав поруч по вулиці і в нього було обличчя в крові. 

            Свідок ОСОБА_5 суду показав, що з ОСОБА_2. в нього часті конфлікти. 28.04.2006 року він разом з сином приїхали на машині на гараж. Коли заїхали на територію гаражного кооперативу, то біля естакади він побачив машину ОСОБА_2, а він сам знаходився в гаражі, який наймає ОСОБА_4. Вони поставили машину в гараж, син залишився зачиняти гараж, а свідок пішов вперед, щоб оглянути територію. Коли проходив повз гаражу, в якому побачив ОСОБА_2, то останій вийшов з нього, звернувся до свідка брутальною лайкою, шарпнув за правий рукав куртки і обірвав його. Потім підійшов син свідка і рукою, штовхнувши в груди ОСОБА_2, відштовхнув останнього від свідка. На це ОСОБА_2. наніс удар кулаком підсудному в лоб. Далі підсудний вдарив ОСОБА_2 в обличчя під око, ОСОБА_2. вдарив підсудного кулаком в перенісся, на це підсудний вдарив його в лице в область зубів. В ОСОБА_2 пішла кров і він пішов до своєї машини і уїхав. Свідок вважає, що його син захищався за нього та не винен у вчиненні цього злочину.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що в гаражному кооперативі №5, що в м.Жмеринка в тупіку Одеському він почав працювати з 8 березня 2005 року. Головою даного гаражного кооперативу є ОСОБА_5. З грудня 2006 року по червень 2007 року в даному гаражного кооперативі він не працював. Свідок вказав, що в даному гаражному кооперативі є гараж у ОСОБА_2. Між потерпілим та ОСОБА_5 є конфліктна ситуація багато років. 8 березня 2005 року коли свідок прийшов влаштовуватись на роботу в даний гаражний кооператив, то біля будки охоронців бачив, як до ОСОБА_5 підійшов потерпілий, між ними почалась сварка, в ході якої ОСОБА_2. шарпнув ОСОБА_5  за один із рукавів його куртки темно-синього кольору, і надірвав його по задньому шву від плеча до пахви. Приблизно через рік свідок чув від людей, які наймають там гаражі , що син ОСОБА_5 - ОСОБА_3 вибив 2 зуба ОСОБА_2, але при яких саме обставинах не знає. Також свідок вказав, що в 2007 році до нього підходив підсудний і просив дати в суді покази про те, що свідок ніби то бачив, що  одного дня біля 2-х років тому в кінці весни біля 17.30 год. він проходив біля гаражного кооперативу і в напрямку естакади  побачив біля неї 5-6 чоловік та  бачив як ОСОБА_5. йшов від свого гаража в напрямку виходу з гаражного кооперативу. Підсудний просив, щоб свідок підтвердив, що ОСОБА_2. в той день  шарпнув за рукав його батька. Однак свідок відмовився говорити неправду, про яку просив підсудний.

            Крім того, вина підсудного стверджується матеріалами справи, а саме: рапортом дільничного інспектора міліції Кушніра В.В. від 18.07.2006 року (а.с. 2), в якому зазначено, що тілесні ушкодження ОСОБА_2. наніс ОСОБА_3.; рапортом оперативного чергового Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області від 28.04.2006 року (а.с. 4), в якому вказано про госпіталізацію ОСОБА_2 28.04.2006 року; протоколом огляду гаражу від 29.04.2006 року (  а.с.   6 ); протоколом додаткового огляду місця події від 15.10.2007року з фототаблицею   (а.с. 165, 167-169) ; висновком судово-медичної експертизи № 215 від 24.07.-14.08.2006 року (а.с. 20), відповідно до якого у ОСОБА_2 28.04.2006 року мала місце травми голови: рвана рана нижньої губи з травматичною ампутацією 5,6 зубів та вивихами 2,3,4 зубів на верхній щелепі праворуч,  забійні рани обличчя, садна лоба, гематома потилиці та повік лівого ока з його контузією, струс головного мозку, які виникли від дії тупих твердих предметів, до яких відносяться кулаки та ноги, отримані тілесні ушкодження призвели до втрати загальної працездатності 10-15 %; протоколами очних ставок (а.с. 79,80) між ОСОБА_4. та підсудним і потерпілим, в ході яких свідок та потерпілий підтвердили свої показання; протоколами відтворення обставин і обстановки події (а.с. 99-101) в якому потерпілий вказав на механізм нанесення йому тілесних ушкоджень; протоколом відтворення обставин і обстановки події з потерпілим ОСОБА_2., згідно якого останній повністю підтверджує дані ним на досудовому слідстві покази, обставини та механізм нанесення йому ударів ОСОБА_3. як і при попередньому проведенні даної слідчої дії від 14.02.2007 року                                                                                                         (а.с. 170); протоколом відтворення обставин і обстановки події з обвинуваченим ОСОБА_3. , згідно якого обставини, які ним відтворювались,  повністю протилежні тим, які зазначені при попередньому проведенні даної слідчої дії від 14.02.2007 року  (а.с.174-175) ; висновком комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи № 438 від 17.12.2007 року, у підсумках якої вказано, що у ОСОБА_2 28.04.2006 року мала місце травма голови:  рвана рана нижньої губи з травматичною ампутацією 5,6 зубів та вивихами 2,3,4 зубів на верхній щелепі праворуч,  забійні рани обличчя, садна лоба, гематома потилиці та повік лівого ока з його контузією , струс головного мозку , які виникли від не менш як п'ятиразової дії тупих твердих предметів , до яких відносяться кулаки та ноги. В ділянку верхньої щелепи справа тупий твердий предмет подіяв з великою потужністю внаслідок якого ОСОБА_2. втрачено загалом 5 зубів. Морфологічні характеристики та локалізація розташування тілесних ушкоджень на голові ОСОБА_2 виключають отримання ним тілесних ушкоджень: внаслідок одноразово удару своїм обличчям об металеву лутку гаражу ; від одноразово поштовху правою рукою в його ліве плече та внаслідок падіння як з висоти власного зросту так і стоячи на одному колінні. Найбільш ймовірно тілесні ушкодження отриманні ОСОБА_2. відповідають умовам, викладених останнім та відповідають механізму їх нанесення. Покази ОСОБА_3. від 13.09.2006 року частково співпадають з механізмом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2. та повністю протирічять йому даними при відтворенні обставин та обстановки події від 11.12.2007 року (а.с. 178-185).

Ці докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються і не суперечать один одному.

Суд не приймає до уваги показання підсудного ОСОБА_3. про те, що він не наносив середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому, в зв¢язку з тим, що підсудний під час досудового слідства та в судовому засіданні фактично підтвердив факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, вважаючи свої дії правомірними та його непричетність до скоєння вказаного злочину спростовуються вищенаведеним. Покази підсудного в частині причини даної бійки, а саме що ОСОБА_2. шарпнув ОСОБА_5 за рукав і ОСОБА_3. змушений був вступитись за хворого батька, а також що ОСОБА_3. відштовхував ОСОБА_2 і той сам впав при цьому вдарившись, та показання свідка ОСОБА_5 про те, що потерпілий йому обірвав рукав, внаслідок чого між підсудним та потерпілим почалась бійка судом до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_7., який вказав про спробу підсудного схилити його до дачі в суді неправдивих показів, а також висновком комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи № 438 від 17.12.2007 року. Суд розцінює дані покази підсудного як спробу ухилитись від кримінальної відповідальності і покарання, а  вищевказані показання свідка ОСОБА_5 як намагання допомогти сину - підсудному по справі уникнути кримінальної відповідальності.

Крім того, приймаючи до уваги локалізацію тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2, їх кількість, що свідчить про неодноразові удари в область обличчя останнього, значну фізичну силу, з якою вони були нанесенні, необхідність стаціонарного лікування потерпілого,  агресивний стан ОСОБА_3. на час конфлікту, суд вважає неправдивими покази підсудного в тій частині, що потерпілий отримав дані тілесні ушкодження від удару об лутку гаража.

Таким чином суд вважає, що підсудний ОСОБА_3. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, визнає його винним у вчиненні цього злочину та вважає, що підсудний підлягає покаранню за вчинений ним злочин.

Призначаючи вид і міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості проти здоров”я громадян, дані про особу підсудного, який не одружений, працює, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, позитивно характеризується за місцем роботи.

Обставини, які пом”якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3. судом не встановлені.

Розглянувши цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,  суд вважає, що він підлягає задоволенню в повному обсязі.

            Судом встановлено, що в зв'язку з протиправною поведінкою щодо потерпілого, заподіяння йому підсудним середньої тяжкості тілесних ушкоджень з вини підсудного, потерпілий переніс душевні страждання, фізичний біль, перехвилювався, на певний час втратив спокій, його звичайний життєвий ритм був порушений, що стверджується показаннями цивільного позивача, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визнає правдивими.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільним позивачем в судовому засіданні доведено матеріальні витрати, які ним були понесені в зв”язку з лікуванням, а саме: вартість ліків в сумі 274 (двісті сімдесят чотири) гривень 85 коп. ( а.с. 48-50).

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь потерпілого витрати, пов”язані з наданням правової допомоги адвокатом в сумі 3000 гривень, що стверджується угодою №56 від 20.09.2006 року (а.с. 126) та квитанцією №42 від 11.06.2008 року.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляцієї від суспільства з застосуванням до нього вимог ст. 75 КК України.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд

 

З А С У Д И В:

 

ОСОБА_3 визнати винним та засудити за ч. 1 ст. 122 КК України  на  два роки обмеження  волі.

За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного судом покарання з іспитовим строком   на  два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов¢язки.

За ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов¢язки:

1.         Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2.         Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, місця роботи.

Запобіжний захід  ОСОБА_3 до вступу  вироку у законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 274 (двісті сімдесят чотири) гривень 85 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 3000 (три тисячі) гривень витрат, пов”язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Речові докази - куртку синього кольору, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Жмеринського РВ УМВС України у Вінницькій області (а.с. 82, 83) передати за належністю ОСОБА_5.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом п¢ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

 

С У Д Д Я :                                                   підпис

З  оригіналом  вірно :

Суддя Жмеринського міськрайонного суду                                              С.Ю. Клапоущак

Секретар

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація