Справа № 1-61 - 2008 р.
ВИРОК
Іменем України
“8” лютого 2008 року м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Клапоущака С.Ю.,
при секретарі Чудак І.М.,
з участю прокурора Попеско О.П.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жмеринка справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця Вінницької області, м. Жмеринка, АДРЕСА_2, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, співмешкаючого з ОСОБА_3., працюючого бетоняром у ТОВ “Житло бут” ( м. Київ), раніше судимого 22 травня 2000 року Жмеринським міським судом за ч. 4 ст. 81 КК України (в редакції 1961 року) до п”яти років і шести місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, звільненого 17.06.2005 року по відбуттю строку покарання, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В ніч з 29 вересня на 30 вересня 2007 року підсудний ОСОБА_2 перебуваючи в АДРЕСА_1 та переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, таємно, умисно, шляхом розбиття скла вікна проник в будинок ОСОБА_4, звідки викрав золотий ланцюжок вагою 4 г., вартістю 703 гривень 88 коп., золотий хрестик, вагою 2 г., вартістю 351 гривень 94 коп., золоту каблучку, вагою 4 г., вартістю 703 гривень 88 коп. та ніж сувенірний, вартістю 31 гривень 50 коп., згідно висновку товарознавчої експертизи №94 від 30.10.2007 року, всього на загальну суму 1791 гривень 20 коп. та з викраденим з місця скоєння злочину зник. Викраденими золотими виробами розпорядився на власний розсуд, а саме реалізував невідомій особи на ринку в м. Жмеринка та виручені гроші в сумі 500 гривень витратив на власні потреби.
В зв”язку з тим, що викрадене майно під час досудового слідства не було виявлено та підсудним завдані потерпілій збитки не були відшкодовані, в ході досудового слідства потерпілою був заявлений цивільний позов, в якому потерпіла просила стягнути з підсудного на її користь 5000 гривень в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 15000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. В судовому засіданні потерпіла відмовилась від цивільного позову, мотивуючи тим, що завдана підсудним шкода була їй відшкодована в повному обсязі.
Підсудний винним себе у вчиненні таємного викрадення чужого майна з проникненням у будинок визнав повністю. Показав, що злочин вчинив за обставин, викладених вище. З кількістю та вартістю викраденого майна згоден, з висновками товарознавчої та дактилоскопічних експертиз згоден.
У вчиненому щиро розкаявся.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд вважає, що підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, повторно, визнає його винним у вчиненні цього злочину та вважає, що підсудний підлягає покаранню за вчинений злочин.
Призначаючи вид і міру покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є тяжким злочином проти власності, дані про особу підсудного, який раніше судимий, працює, має постійне місце проживання.
Підсудний щиро розкаявся у вчиненому, в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим активно сприяли розкриттю злочину і встановленню істини в справі, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, в ході судового розгляду справи повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_4. спричинену шкоду і вона просила його суворо не карати та не позбавляти волі.
Ці обставини суд відносить до пом¢якшуючих покарання підсудного.
Обставини, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлені.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням до нього вимог ст. 75 КК України.
Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним та засудити за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
Зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 термін перебування під вартою з 21 листопада 2007 року по 8 лютого 2008 року.
За ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов¢язки.
За ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов¢язки:
1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, місця роботи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 423 (чотириста двадцять три) гривень 69 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи (а.с. 33), 270 (двісті сімдесят) гривень за проведення судової товарознавчої експертизи (а.с. 36) (рахунок 26007012929900 у відділенні №44 АКІБ “УкрСиббанк”, м. Жмеринка, вул.. Леніна, 58, РВ УМВС ФО-П ОСОБА_5., МФО 351005, код ЕДРПОУ НОМЕР_1); 329 (триста двадцять дев”ять) гривень 54 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи (а.с. 44).
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу замінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши його з-під варти з залу суду.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом п¢ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
С У Д Д Я : підпис
З оригіналом вірно :
Суддя Жмеринського міськрайонного суду С.Ю. Клапоущак
Секретар