Справа № 209/2199/12 Провадження № 22-ц/772/1901/2013Головуючий в суді першої інстанції:Воронюк В.А.

Категорія: 51 Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді : Якименко М.М.,

суддів : Іващука В.А., Колоса С.С.,

при секретарі: Пишному О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - начальника вагонної дільниці станції Київ-пасажирський ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою представника Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» ОСОБА_4 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - начальника вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ОСОБА_3, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ №875/ос від 24 травня 2012 року про припинення трудового договору (контракту), поновити його на посаді провідника пасажирських вагонів вагонної дільниці ст. Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно- Західна залізниця" з 24.05.2012 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24.05.2012 року по день поновлення на роботі 1000 гривень моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 01 січня 2008 року працював на посаді провідника пасажирських вагонів Київського резерву провідників пасажирських вагонів. 19.10.2010 року з ним було переукладений трудовий контракт строком до 06.09.2013 року. Наказом №875/ос від 24.05.2012 року ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади на підставі п.8 ст.36 КЗпП України за порушення п.17а контракту, а саме встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі. Зазначав, що ним не було допущено порушення трудового контракту, тому вважає своє звільнення незаконним та проведеним з порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, незаконним звільненням йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 1000 гривень.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано дії Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» щодо видачі наказу № 875/ос від 24 травня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 за п. 8 ст. 36 КЗпП України незаконними.

Скасовано наказ № 875/ос від 24 травня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі у вагонній дільниці станції Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на посаді провідника пасажирських вагонів з 24 травня 2012 року. В цій частині рішення допущено до негайного виконання.

Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 травня 2012 року по 9 серпня 2012 року у сумі 6 888,41 гривень та 300 гривень моральної шкоди.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем було порушено процедуру звільнення ОСОБА_2, оскільки у рейсовому журналі пасажирського поїзда 59/60 сполученням Київ-Москва з 26 січня 2012 року по 28 січня 2012 року не було зроблено записів щодо перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі, відсутній рапорт начальника поїзда та не було відібрано пояснень у ОСОБА_2 Крім того, відповідачем порушено строк притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Проте повністю погодитись із такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 1 січня 2008 року ОСОБА_2 працював провідником пасажирських вагонів у вагонній дільниці ст. Київ-Пасажирський Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

19 жовтня 2010 року з ОСОБА_2 укладений трудовий контракт строком до 6 вересня 2013 року. Контрактом визначені особливі умови його зміни, припинення та розірвання.

З 26 січня 2012 року по 28 січня 2012 року ОСОБА_2 працював

провідником пасажирських вагонів № 12 пасажирського поїзда № 59/60 сполученням Київ- Москва.

Актами Московського відділення Центра внутрішнього контролю та аудиту від 27 січня 2012 року А № 019954 та А № 020110 встановлено факт перевезення надлишкової ручної поклажі та безквиткових пасажирів провідником ОСОБА_2

Наказом від 24 травня 2012 року № 875/ос трудовий договір із ОСОБА_2 було припинено на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених п. 17-а контракту).

Пунктом 17-а контракту передбачено, що працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі. Цим же пунктом визначено, що при розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Згідно ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

За п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Таким чином, при укладенні контракту закон надає право сторонам установлювати підвищену відповідальність особи й додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд наведених норм закону не врахував, не дав належної оцінки умовам укладеного із ОСОБА_2 контракту, яким передбачені особливі умови її відповідальності та припинення дії контракту, та, дійшовши висновку про те, що ревізія, за результатами якої було виявлено факт провезення безквиткових пасажирів, проведена з порушенням Порядку проведення перевірок пасажирських поїздів в системі залізничного транспорту України, отже її результати не можуть бути визнані правомірними, не звернув уваги на те, що підставою для припинення контракту є лише встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі.

Крім того, задовольняючи позов суд виходив із того, що у порушення ст. 148 КЗпП України, відповідачем пропущений строк притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, оскільки акти перевірки були складені 27 січня 2012 року, а дисциплінарне стягнення застосовано у травні 2012 року.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про залізничний транспорт» дисципліна працівників залізничного транспорту загального користування регулюється чинним законодавством України та Положенням «Про дисципліну працівників залізничного транспорту України».

Згідно п. 17 вказаного вище Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 року № 55, дисциплінарне стягнення може накласти керівник, який має право прийняття на роботу працівника, що вчинив дисциплінарний проступок.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги Державне територіальне галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» посилалось на те, що про порушення ОСОБА_2 умов контракту їм стало відомо лише 4 квітня 2012 року, а у період з 6 квітня по 8 травня 2012 року останній перебував на лікарняному.

Суд першої інстанції виходив із того, що начальнику поїзда, який є безпосереднім начальником провідника, про складення ревізорами актів про встановлення фактів провезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі стало відомо у день їх складання, а саме 27 січня 2012 року, про що свідчить його підпис у вказаних актах.

Згідно п. 4.15 Інструкції для начальника пасажирського поїзда міждержавного сполучення, затвердженою Радою по залізничному транспорту від 13 вересня 1996 року, результати ревізії контролерів-ревізорів повинні бути відображені начальником поїзду у рейсовому журналі. Після прибуття в пункт формування начальник поїзда зобов'язаний доповісти адміністрації про результати рейсу (п. 6.4 інструкції ).

Відомості повідомлення начальником пасажирського поїзда № 59/60, у встановленому порядку, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» щодо складання відносно ОСОБА_2 27 січня 2012 року актів про виявлені порушення перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі, відсутні.

Виходячи з наведеного, відповідно до умов укладеного між сторонами трудового контрату работодавець має право розірвати з власної ініціативи контракт до закінчення терміну його дії і звільнити працівника в разі встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів або надлишкової ручної поклажі. Зазначена підстава дострокового припинення трудового договору з ініціативи уповноваженого органу управління работодавця є додатковою та самостійною підставою, встановленою угодою сторін, яка не передбачена нормами трудового законодавства.

А відтак колегія суддів прийшла висновку, що звільнення позивача відбулося відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, і як наслідок прийшов до неправильного висновку про задовлення заявленого позову.

На підставі викладеного, відповідно до положень ст.309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким в задовленні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316,319, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Державного територіального галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.08.2012 року скасувати.

Ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного територіального галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - начальника вагонної дільниці станції Київ-Пасажирський ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: М.М. Якименко

Судді: В.А. Іващук

С.С. Колос