Судове рішення #31778942

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2013 року Справа № 811/2331/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,


ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про:

- визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виплаті різниці між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утримання судді у відставці за період із 01.01.2012 р. по 16.07.2013 р., здійсненні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 19 304,01 грн. щомісячно, починаючи із 16.07.2013 р. та в подальшому;

- зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 129, частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-УІ) без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідок Апеляційного суду Кіровоградської області із 01.01.2012 р. по 16.07.2013 р. різницю між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утримання судді у відставці;

- зобов'язання перерахувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до ст. 129 ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону України Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ) без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідки Апеляційного суду Кіровоградської області від 15.07.2013 р. вих. №120 в розмірі 19 304,01 грн. щомісячно, починаючи із 16.07.2013р. та в подальшому до змін розміру мінімальної заробітної плати, визначеного бюджетом у відповідному році та Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.08.2013 року позовну заяву в частині зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із 01.01.2012 року по 16.01.2013 року та зобов'язання здійснити виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утримання судді у відставці за період з 01.01.2012 року по 16.01.2013 року залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з листопада 2000 року, станом на день подання позову в розмірі 7 331,22 грн.

Натомість, з огляду на підвищення заробітної плати працюючого судді позивач вважає наявними підстави для перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 01.01.2012 року по 16.07.2013 року та виплати відповідної різниці. Свою позицію мотивує наявністю рішення Конституційного суду України від 03 червня 2013 року, ухваленого у справі №1-2/2013.

При цьому позивач просить суд зобов'язати відповідача в майбутньому виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в новому розмірі та до змін розміру мінімальної заробітної плати, визначеного бюджетом у відповідному році та Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Також позивач просить суд допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплати його в розмірі 19 304,01 грн. щомісячно, починаючи із 16.07.2013р. та в подальшому до змін розміру мінімальної заробітної плати, визначеного бюджетом у відповідному році та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в частині негайного виконання рішення.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді вважає відсутніми підстави для здійснення перерахунку з огляду на те, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ не передбачає право інших суддів у відставці, окрім суддів Конституційного суду України, на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

На підставі ухвали від 27.08.2013 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, згідно постанови Верховної Ради України від 16 листопада 2000 року №2112-ІІІ звільнений з посади судді Кіровоградського обласного суду у відставку (а.с.57-59).

ОСОБА_1 16 липня 2013 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді із заявою про перерахунок грошового утримання судді у відставці, однак, відповідач відмовив йому, обґрунтовуючи відмову тим, що згідно діючого законодавства проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі зміною заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді місцевих та апеляційних судів не передбачено (а.с.15-17).

Згідно з п. п, 1, 2 ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, а саме: заробітної плати, пенсії, щомісячного довічного грошового утримання тощо, надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Умови призначення і порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на момент призначення його позивачу встановлювались законом України "Про статус суддів" та Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року N 2863-ХІІ.

Згідно п.4 ст.43 закону України "Про статус суддів" судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання...".

Абзацом 3 пункту 1 вищезазначеної Постанови Верховної Ради України (в редакції до 01 січня 2008 року) було встановлено, що в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI, яка (стаття) набрала чинності 30 липня 2010 року (до виходу позивача у відставку), щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Норми вказаних статей, що діяли у різний проміжок часу, визначають, що даний вид соціального забезпечення судді у відставці виплачується щомісячно та залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, тому на момент виходу у відставку держава гарантувала позивачеві отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, право судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, передбачено частиною третьою статті 138 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-V максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві перехідні положення названого Закону України № 3668-VI від 8 липня 2011 року передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, а такому не можуть бути застосованими щодо позивача.

Згідно ч.5 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI зі змінами, внесеними Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний суд України в своєму рішенні від 03 червня 2013 року по справі №3-рп/2-13 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), вказав, підлягають застосуванню частини перша, друга статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України, а саме частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання". Дані обставини позбавили відповідача права з 03.06.2013 року при перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання враховувати розмір прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки предметом спору є право позивача на перерахунок (розрахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, посилання управління Пенсійного фонду на те, що проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, судом не беруться до уваги, з огляду на викладене вище.

Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, а відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про статус суддів", що була чинною на час призначення йому довічного грошового утримання, за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку, з огляду на положення статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд вважає, що відповідач мав здійснити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст.138 Закону № 2453 з метою приведення розміру такого утримання у відповідність з розміром утримання судді, що працює на відповідній посаді. Отже, бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачеві перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці є протиправною.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2007 року призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з розрахунку 90% від заробітку в розмірі 7 871,10 грн., з наступних складових:

- оклад - 2822,00 грн.;

- надбавка за кваліфікаційний клас - 375,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (40% відсотків) - 1278,80 грн.;

- надбавка за виконання особливо важливої роботи (50%) - 1278,80 грн.;

- премія - 1693,20 грн.;

- надбавка за почесне звання «Заслужений юрист України» (15%) - 423,30 грн.;

- надбавка за підвищення учасникам війни - 134,10 грн.;

- фіксований розмір індексації - 113,13 грн. (а.с.16, 52).

У відповідності до ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В справі "Сук проти України" Європейський суд зазначив, що виплата грошового забезпечення, що розглядається, здійснювалась з огляду лише на єдину об'єктивну умову - належність до відповідного статусу, як то, в даному випадку, до статусу судді у відставці. Оскільки заявник виконав цю умову, він може вважатися таким, що мав обґрунтовані сподівання, якщо не право, отримати виплату, яка розглядається. При цьому позиція Європейського суду базувалась на тому, що національні суди проігнорували заборону уряду вносити зміни до законодавства про такі грошові виплати Законом про Державний бюджет України, а тому остаточна відмова національних органів у праві заявника на цю доплату за період, що розглядається, на думку Європейського суду, є "свавільною і такою, що не ґрунтується на законі".

Окрім цього, Європейський суд зазначив, що поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення.

В даній же ситуації частина 3 статті 138 Закону № 2453 до внесення Законом № 3668 „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року змін передбачала: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання."

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, визначений Законом №2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів та потягнув протиправне позбавлення суддів у відставці майна, що є порушенням ч.1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді, то відповідачем порушено право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці у зв'язку з підвищенням грошового утримання (суддівської винагороди) судді, працюючого на відповідній посаді, а тому порушене право підлягає захисту.

При цьому суд виходить з того, що встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці не може бути знівельована в зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Таким чином, виходячи з норм ст.58 Конституції України та правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 , слід дійти висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на день виходу позивача у відставку (тобто станом на 30.11.2000 р.) не можуть бути обмежені або скасовані ані новими законами, ані внесенням змін до чинних законів.

До матеріалів справи позивачем надано довідки Апеляційного суду Кіровоградської області, відповідно до змісту яких заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання позивачу склала з 01.01.2013 р. - 21 448,90 грн. (а.с.18-23).

Дані обставини свідчили про наявність підстав для відповідного перерахування відповідачем щомісячного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а також позовні вимоги про зобов'язання його здійснити такий перерахунок та виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним грошовим утриманням судді у відставці за період з 17.01.2013 року по день звернення позивача із заявою про перерахунок до відповідача підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в подальшому суд вважає за необхідне вказати слідуюче.

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд вважає, що вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на майбутнє є безпідставною за відсутності порушеного права з огляду на ч.1 ст.2 КАС України, а тому, в будь-якому випадку, на день розгляду даної справи є передчасною.

Окрім цього позивач просив суд допустити рішення до негайного виконання в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 19 304,01 грн. щомісячно, починаючи із 16.07.2013р. та в подальшому до змін розміру мінімальної заробітної плати, визначеного бюджетом у відповідному році та Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Згідно ч.1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що предметом даного позову є визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, правові підстави для застосування ч.1 ст.256 КАС України у даному випадку відсутні оскільки не визначена сума боргу, що підлягає стягненню.

Також позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в частині щодо допуску до негайного виконання зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 19 304,01 грн. щомісячно, починаючи із 16.07.2013р. та встановити відповідачу строк один місяць із дня прийняття судового рішення для надання звіту про виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на те, що судом відмовлено в зверненні рішення до негайного виконання, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в частині щодо допуску до негайного виконання є неможливим.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виплаті різниці між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утримання судді у відставці за період із 17.01.2013 р. по 16.07.2013 р.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до статті 129, частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідок Апеляційного суду Кіровоградської області із 17.01.2013 р. по 16.07.2013 р. включно, а також виплатити різницю між нарахованим та фактично виплаченим щомісячним довічним грошовим утримання судді у відставці.

4. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до статті 129, частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідок Апеляційного суду Кіровоградській області починаючи з 17.01.2013р. по день фактичного виконання рішення суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь ОСОБА_1, номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_1 судовий збір в сумі 17,25 грн. (сімнадцять грн. 25 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді код ЄДРПОУ 20650088.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.




Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація