АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Категорія: ч.1 ст.121 КК України Головуючий в 1 інстанції: Андреєв В.В.
Доповідач: Кулагіна В.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Кулагіної В.Г.
членів суду Музиканта С.Л., Кленцара В.Б.
при секретарі Чаладзе А.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 на вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 31 травня 2013 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050220001019, яким засуджений, -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Дзержинська Донецької області, громадянин України, з середньою технічною освітою, не одружений, не працюючий, судимий: 1) 18.06.1996 року за ч.2 ст.140, ч.1 ст. 144, ч.1 ст. 101 КК України до 6 років позбавлення волі, 2) 17.12.2004 року за ч.1 ст.122, ч.1 ст.129, ч.2 ст.263, ст.386 КК України до 1 року 6 міс. позбавлення волі, 3) 11.07.2007 року за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, 4) 16.12.2010 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 міс. позбавлення волі, звільнений 11.12.2012 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 8 днів, що не мас постійного місця проживання, -
за ч.1 ст.121 КК України до 6 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано покарання, що не відбуто за попереднім вироком, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Вироком встановлено, що 23 березня 2013 року приблизно о 22 годині обвинувачений ОСОБА_3 прийшов на пустир між будинками № 13, № 18 та № 20 на вул.Чехова м.Дзержинська Донецької області, де біля столу, що знаходився на даному пустирі, зустрінувся зі своєю донькою ОСОБА_3, яка знаходилась в цьому місці зі своїм знайомим ОСОБА_5, з яким вона вживала спиртні напої.
Підійшовши до вказаного столу, ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, став вимагати від своєї доньки, щоб та повернулась додому до своєї дитини, однак ОСОБА_3 відмовилась виконувати вимоги свого батька та почала ображати останнього. У зв'язку з чим, між ОСОБА_3 та його донькою ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 почала втікати від ОСОБА_3, а він намагався її затримати.
Погнавшись за ОСОБА_3 та наздогнавши її навпроти будинку № 13 по вул.Чехова м.Дзержинська, ОСОБА_3, знаходячись позаду ОСОБА_3, яка була повернута до нього спиною, утримуючи в лівій руці кухонний ніж загальною довжиною близько 15 см, довжиною клинка близько 5 см та шириною клинка близько 1,5 см, який знаходився при ньому, діючи навмисно, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_3, що виникли у нього за вищезазначених обставин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, завдав одного удару ножем в ліву частину спини ОСОБА_3
У результаті своїх злочинних дій, що виразилися в нанесенні потерпілій ОСОБА_3 одного удару вказаним ножем в область грудної клітини зі сторони спини, ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_3 проникаюче колото-різане поранення лівої половини грудної клітини зі сторони спини, що супроводжувалось лівобічним гемопневмотораксом, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, у зв'язку з тим, що суд не задовольнив його клопотання про проведення експертизи по пошкодженням його куртки, про провадження судочинства російською мовою, про виклик свідків. Також суд відмовив йому в залученні до справи виготовлених їм макетів ножів. Крім того, суд не дав оцінку протиріччям в показаннях потерпілої та свідків, не врахував, що потерпіла та свідок ОСОБА_5 є інвалідами дитинства. Вважає, що його заяву про відмову давати показання судді, який розглядав справу, треба розцінювати як відвід, який не був розглянутий. При призначенні покарання не врахований стан його здоров'я та те, що потерпіла не має до нього претензій. Посилається на те, що усі події почалися в готелі м.Дзержинська, однак свідки цих подій не допитані.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Вина ОСОБА_3 в скоєнні злочину при встановлених вироком обставинах доведена.
Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що вона у вказаний день приблизно о 22 години сиділа з ОСОБА_5 на вулиці за столом. Побачивши, що із-за рогу вийшов її батько, вона стала втикати, оскільки вин був сердитий на неї. Батько здогнав її та вдарив ножем у спину. Коли їй стало зле, казав, що це кров почала збиратися в легенях. Раніше у день вона бачила у батька ніж, тому мабуть саме цім ножем він її вдарив.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив показання потерпілої та показав, що обвинувачений декілька разів дзвонив потерпілій по телефону, а потім прибіг. Він побачив, що у обвинуваченого щось блиснуло. ОСОБА_3 стала втікати, а батько погнався за нею і, як йому здається, вдарив її рукою. Потерпіла впала і стала кричати, а батько за одежу потягнув її в сторону центра міста. Про те, що сталося, він по телефону повідомив діду потерпілої, а сам пішов до дому. Пізніше у лікарні потерпіла розповіла, що батько вдарив її ножем.
Свідок ОСОБА_6 показав, що приблизно о 22 годині його онука ОСОБА_3 пішла гуляти із ОСОБА_5. Десь крізь півтори годині подзвонив ОСОБА_5 та казав, що батько б'є онуку та тягне її в напрямку магазина «Кристина», а він боїться підійти. Тоді він подзвонив до міліції і пішов до магазину. Коли прийшов к магазину, дізнався, що онуку забрала швидка допомога.
Свідок ОСОБА_7 показав, що він 22.03.2013 року був черговим в оперативній групі Дзержинського МВ міліції і від чергового чергової частини дізнались, що біля магазину «Кристина» батько б'є доньку. Приїхавши туди, він побачив потерпілу, яка плакала та держалася за стіну, а ОСОБА_3, який знаходився в стани алкогольного сп'яніння намагався її забрати. На його питання потерпіла казала, що це її батько і він чимось її вдарив. Побачивши в потерпілій рану, він викликав швидку допомогу.
Показання потерпілої та свідків будь-яких суттєвих протиріч не мають, вони відповідають один одному та іншим доказам.
За таких обставин суд обґрунтовано положив показання потерпілої та свідків в основу вироку.
Вина ОСОБА_3 також підтверджується висновками експертиз.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи в потерпілої ОСОБА_3 зафіксована наявність проникаючого колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини зі сторони спини, що супроводжувалось лівобічним гемопневмотораксом, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи речових доказів на брюках обвинуваченого знайдено кров людини, яка могла належати потерпілої ОСОБА_3
З висновку медико-криміналістичної експертизи вбачається, що пошкодження на куртці та светрі потерпілої розташовані на їх спинках є колото-різаними та спричинені від дії плоского колючо- різального предмета, яким міг бути клинок ножа шириною 1-1,5 см, довжиною не менше 5 см.
В ході досудового розслідування при слідчому експерименті ОСОБА_3 підтвердив, що у ввечері 23.03.2013 року він знайшов доньку на вулиці, вимогав, щоб вона йшла до дому до дитини, а коли вона відмовилась, схватив її за одяг. Подальших подій він не пам'ятає. Пам'ятає, що довів доньку до магазину «Кристина».
Суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі докази в кримінальному провадженні, надав їм вірну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3, правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України, переконливо вмотивував свої висновки у вироку.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого підтвердження не знаходять.
Так, розгляд в суді першої інстанції фактично проводився російською мовою, оскільки показання учасники процесу давали саме російською мовою. З врахуванням того, що потерпіла не бачила ніж, яким їй було спричинено тілесне ушкодження, а лише пояснювала, який ніж удень бачила в обвинуваченого, що знаряддя злочину знайдено не було, суд обґрунтовано відмовив обвинуваченому у залученні до матеріалів справи виготовлених ним макетів ножів. Також суд обґрунтовано відмовив обвинуваченому в призначенні експертизи пошкоджень на його куртці, оскільки ні в судовому засіданні, ні при слідчому експерименті у ході досудового розслідування він не пояснював, що вони мають відношення до подій, що сталися увечері 23.03.2013 року. У суду першої інстанції не було підстав для допиту в судовому засіданні осіб, які не були свідками спричинення потерпілої тілесних ушкоджень. Також у судовому засіданні ні обвинувачений, ні його захисник відвід судді не заявляли, а заява обвинуваченого про те, що він буде давати показання іншому судді не можна розглядати як відвід.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, якій раніше судимий, характеризується негативно.
Суд врахував як обставини, що обтяжують покарання, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив кримінального правопорушення.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_3 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 31 травня 2013 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050220001019, яким засуджений ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді