У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді Бєлан Н.О.,
Суддів - Дзюбіна В.В., Боголюбської Л.Б.
за участю прокурора Ємця О.О.,
захисника ОСОБА_1
підсудної ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Постемської Ю.Ф., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року.
Цією постановою кримінальна справа за обвинуваченням
ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.5, 176 ч.3, 366 ч.2 КК України повернута прокурору Дніпровського району м. Києва на додаткове розслідування.
За матеріалами справи, ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у розтраті шляхом зловживання службовим становищем бюджетних коштів на загальну суму 427038 грн, що в 1000 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений у 2007 році, чим спричинила шкоду державі в особливо великому розмірі.
Крім того, з використанням службового становища ОСОБА_2 незаконно відтворила твори науки, завдавши матеріальної шкоди у великому розмірі, та вчинила службове підроблення, що виразилося у складанні завідомо неправдивих документів, спричинивши тяжкі наслідки.
Ці злочини, за висновком слідчих органів, вона вчинила за таких обставин.
Будучи головою правління ЗАТ «Центр Геофізика» та службовою особою, ОСОБА_2 з метою розтрати бюджетних коштів, 29 березня 2007 року уклала договір №920/1-07з державним підприємством «Північгеологія» на створення науково-технічної продукції, достовірно знаючи про неможливість її виконання через відсутність у товаристві спеціалістів відповідної кваліфікації.
Справа №11/796/1463/ 2013 Категорія - 191 ч.5 КК України
Головуючий 1-ої інстанції - Галаган В.І. Доповідач - Бєлан Н.О.
Проте, протягом березня-липня 2007 року, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом незаконного відтворення твору науки - магістерської роботи ОСОБА_3 на тему «Державне регулювання надрокористування в умовах ринкової трансформації економіки України», склала та затвердила звіт про виконання за умовами зазначеного договору науково-дослідної роботи на тему «Аналіз світового досвіду в області надрокористування, державне регулювання питань надрокористування в Україні», та протягом квітня-листопада 2007 року склала завідомо неправдиві акти здачі науково-технічної продукції за квітень, травень та листопад 2007 року про виконання робіт згідно до укладеного договору, на підставі яких державним підприємством вказаному товариству були перераховані бюджетні кошти у розмірі 190000 грн., які вона розтратила на ведення фінансово-господарської діяльності товариства «Центр Геофізика».
За таких же обставин ОСОБА_2 розтратила бюджетні кошти у розмірі 237038 грн., які були перераховані товариству «Центр Геофізика» на підставі завідомо неправдивих актів про здачу науково-технічної продукції за травень, липень та вересень 2007 року про проведення науково-дослідницької роботи «Розробка технології застосування фазово-спектрального методу викликаної поляризації для прямих пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині» згідно договору №02/07 від 3 квітня 2007 року з тим же державним підприємством, яка фактично не проводилась, а, зловживаючи своїм службовим становищем, вона незаконного відтворила твір науки - наукової роботи, яку захистив ОСОБА_4 на тему «Розробка технології застосування фазово-спектрального методу викликаної поляризації для прямих пошуків самородної міді в трапових утвореннях Волині».
Приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового розслідування, головуючий у постанові зазначив про неконкретність пред'явленого обвинувачення, що виразилося у не зазначенні механізму вчинення злочину та обставин використання грошових коштів.
Також у відповідних процесуальних документах слідчого про обвинувачення місяться розбіжності у зазначенні часу скоєння злочину, що порушує право підсудної на захист, та не конкретизовані її дії щодо незаконного відтворення творів науки й у складанні неправдивих документів і не з'ясована при цьому причетність до цього інших посадових осіб, не з'ясовані обставини щодо підстав перерахування грошей товариству, ким вони були отримані, що позбавляє суд, визначити спрямованість умислу підсудної.
Зауважує суддя й на інші недоліки досудового слідства, зокрема, не ознайомлення належним чином з матеріалами справи потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Крім того, за висновком судді у постанові, кваліфікація дій підсудної щодо розтрати чужого майна «не доводиться обвинувальним висновком».
В апеляції та доповненнях, посилаючись на незаконність постанови, прокурор порушив питання про її скасування та повернення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, заперечення щодо цього захисника та підсудної, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія знаходить її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Між тим, у постанові суду не наведені переконливі підстави для повернення справи на додаткове розслідування і відсутні будь-які посилання на конкретні обставини справи, які не досліджені або досліджені поверхово, що є підставою для додаткового розслідування, а ті, що зазначені у судовому рішенні, не підтверджені належною аргументацією.
Зауваживши про необхідність додаткової перевірки обставин перерахування грошей, їх розтрати та з'ясування причетності до цього інших осіб, суд ретельно не перевірив матеріали кримінальної справи в цій частині щодо дослідження цього питання органами досудового слідства і не з'ясував, чи приймалися слідчим відповідні рішення, водночас, у своїй постанові не навів конкретні обставини, які на думку суду, підлягали з'ясуванню.
У постанові судом взагалі не вмотивований висновок щодо неможливості з'ясування цих питань під час судового розгляду, більш того, допущені формулювання, які є недопустимими, бо у випадку, коли відсутні докази, які б підтверджували висунуте обвинувачення, як це зазначено у судовому рішенні, і вичерпані всі можливості їх отримання, суд повинен був прийняти остаточне рішення у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону.
Що стосується вказівок про порушення слідчим вимог ст.217 КПК України, щодо неналежного ознайомлення потерпілих з матеріалами справи, то це питання не з'ясовувалося судом і питання щодо можливості усунення таких недоліків досудового слідства при судовому розгляді справи навіть і не вирішувалося.
Непереконливим слід визнати й висновок суду щодо порушення прав підсудної при її допиті слідчим в якості обвинуваченої, начебто без участі захисника, бо такі заяви останніх у справі відсутні, і в апеляційній інстанції вони не наполягали на цьому, а у клопотанні захисника про повернення справи на додаткове розслідування навіть і не заявлялися.
З огляду на постанову, кримінальна справа повернута на додаткове розслідування з підстав зазначеної вище неконкретності пред'явленого обвинувачення.
Проте, як убачається зі справи, на попередньому її розгляді це питання було перевірено і будь-яких порушень щодо цього не виявлено та у постанові про призначення до судового розгляду не зазначено.
Більш того, судове слідство у справі тривало майже рік і сумніви з приводу як часу та місця, так і інших обставин вчинення злочинів, інкримінованих обвинуваченій із зазначенням конкретних її дій у розтраті бюджетних коштів не виникали і питання щодо усунення недоліків прокурором шляхом, передбаченим ст.277 КПК України, не ставилося, тому посилання на це у постанови є необ'єктивними.
За таких обставин рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно повно й об'єктивно дослідити обставини справи та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України (1960 року), колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Постемської Ю.Ф. задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 скасувати, справу направити в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_2 залишити без зміни.
Головуючий
Судді