ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-3/324 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"11" грудня 2006 р. 12:00 м. Севастополь
За адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства Інкерманський кар’єр розрізних вапняків “Інкерстром”
(99703, м. Севастополь, вул. Раєнко, 3)
до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя
(99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3)
про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 23.02.2006 № 0000152301/0,
Суддя: Ю.М.Гоголь
Представники сторін:
Позивач: Єфімов Ю.О., довіреність б/н від 15.03.06;
Позивач: Чумак І.М., довіреність б/н від 15.03.06;
Відповідач: Шульга К.В., довіреність № 10596/10 від 01.12.06;
Відповідач: Шахваладян Л.І., довіреність № 10646/10 від 04.12.06;
Суть спору: Позивач, Закрите акціонерне товариство Інкерманський кар’єр розрізних вапняків “Інкерстром” звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, Державної податкової інспекції в Балаклавському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 23.02.2006 № 0000152301/0, винесеного ДНІ в Балаклавськом районі м. Севастополя в частині донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток і застосуванні фінансових санкцій до ЗАТ «Інкерстром»на загальну суму 7889 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з його боку порушень п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки підприємством позивача в ході перевірки були надані документи, підтверджуючі придбання і використовування в господарській діяльності автошин і акумуляторів. При цьому позивач вказує, що підставою для списання шин і акумуляторів є акти списання, що оформляються на підприємстві відповідними технічними службами.
Відповідач в наданому відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказує на те, що позивачем в порушення п.5.9, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в 2004 р. і в 2005 р. були невірно визначені балансові залишки товарних запасів на кожну звітну дату, в балансову вартість запасів не включена собівартість придбаних автошин і акумуляторів, що привело до заниження оподаткованого прибутку (валового прибутку) за 2004 рік на 18 489 грн. і за 9 місяців 2005 року на 2548 грн., і, відповідно, до заниження податку на прибуток на 5259 грн.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI та по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
В судовому засідання оголошувалася перерва з 05.12.06 до 11.12.06.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,
В с т а н о в и в :
В період з 16.01.2006 р. по 03.02.2006 р. Державною податковою інспекцією в Балаклавськом районі м. Севастополя була проведена планова виїзна документальна перевірка ЗАТ «Інкерстром»з питання дотримання вимог податкового, валютного законодавств. За результатами перевірки був складений Акт № 23-129/12/02030057/6 від 10.02.2006 р. (а.с. 15-27) і 23.02.2006 прийняте податкове повідомлення-рішення № 00001523301/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 5259 грн. та штрафних санкції у сумі 2630 грн..
Так, в ході проведення перевірки перевіряючими встановлені порушення ЗАТ „Інкерстром” п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що виразилося у невірному визначені позивачем балансових залишків товарних запасів на кожну звітну дату, в балансову вартість запасів не була включена собівартість придбаних автошин і акумуляторів, що привело до заниження оподаткованого прибутку (валового прибутку) за 2004 рік на 18 489 грн. і за 9 місяців 2005 року на 2548 грн., і, відповідно, до заниження податку на прибуток на 5259 грн.
В порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання, визначеного повідомленням-рішенням №00001523301/0 від 23.02.2006, скарги ЗАТ „Інкерстром” залишені без задоволення а рішення без змін, в зв’язку з чим підприємство звернулося до суду із позовною заявою про визнання недійсним зазначеного рішення.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.2.1 Акту перевірки № 23-129/12/02030057/6 від 10.02.2006, згідно обліковим регістрам і оборотно-сальдовим відомостям по рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», № 372 «Розрахунки з підзвітними особами»підприємством до складу валових витрат за 2004 рік і 9 місяців 2005 року включено затрати на придбання автомобільних шин і акумуляторних батарей. Протягом всього періоду, що перевірявся, знов придбані автомобільні шини і акумуляторні батареї, які оприбутковані до складу товарно-матеріальних цінностей по рахунку № 207 «Запасні частини». Кількісний облік таких матеріалів вівся по картках складського обліку, в яких відображався рух автошин і акумуляторів окремо (прихід, витрата). Проте, в аналітичному обліку була відсутня інформація про повний нормативний знос автошин і термін експлуатації акумуляторів, встановлених в період з січня 2004 року по вересень 2005 року, списання яких можна проводити після проходження нормативів, встановлених Нормами эксплутацийного пробігу автомобільних шин, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України № 420 від 08.12.1997 р., і правил нагляду і підтримки в робочому стані свинцево-кислотних акумуляторних батарей стартерів НД 7214У 95120-157-97, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 08.12.1997 р. № 417.
Згідно п.п. 5.1, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Далі –Закон) валові витрати виробництва і обігу –це сума будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які отримуються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використовування у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати по придбанню електричної енергії.
Відповідно до п.п. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними і іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.9, ст. 5 Закону платник податків веде податковий облік приросту (зносу) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції, витрати на придбання і поліпшення (перетворення) яких включаються до складу валових витрат згідно даному Закону.
Таким чином, у разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податків в такому звітному періоді.
Відповідно до п.2, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошового вимірника, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Положенням (стандартом) 9 бухгалтерського обліку «Запаси»(далі П(С) БУ 9) визначено, що запаси –це активи, які:
- містяться для їх подальшого продажу для мети господарської діяльності;
- перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- містяться для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.
Згідно п.5 П(С) БУ 9 запаси признаються активом, якщо існує можливість того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використовуванням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Відповідно до п.6 П(С) БУ 9 для мети бухгалтерського обліку запаси включають:
- сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі матеріали і інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
- малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються на протязі не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
Відповідно до абз. 9, п.1 Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку і активів, капіталів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. під. № 893/4186, визначено, що бухгалтерський облік на субрахунках ведеться в аналітичному розрізі з вимогами забезпечити кількісно-сумову і якісну (марка, гатунок, розмір і т.п.) інформацію про наявність і рух об'єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку класу 1 «Необоротні активи», 2 «Запаси»і 0 «Забалансові рахунки». Згідно вказаної інструкції на субрахунку 207 «Запасні частини»ведеться облік придбаних запасних частин, що використовуються для заміни зношених частин машин, устаткування, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин в запасі і обороті.
Основним критерієм списання згідно Нормам эксплутацийного пробігу автомобільних шин є кілометраж їх пробігу. Пунктом 1.1 вказаних норм визначено, що вони обов'язкові для використовування автотранспортними підприємствами незалежно від форми власності відомчої підлеглості. Гарантійний термін експлуатації акумуляторів встановлюється згідно правилам нагляду і підтримки в робочому стані свинцево-кислотних акумуляторних батарей стартерів НД 7214У 95120-157-97. Даним нормативним документом слід керуватися всім підприємством і організаціям, які експлуатують автотранспортні засоби на території України.
Згідно вимогам Норм № 420 основним критерієм визначення норм списання автошин є кілометраж їх пробігу. В цілях дотримання вимог Норм № 420 урахування шин на підприємстві повинен здійснюватися з використанням Картки обліку автомобільної шини на кожну шину, що поступила. Всі заміни шин повинні фіксуватися в картках обліку шини. І лише після нормативного пробігу шина може бути списана.
Відповідно до Правил № 417 основним критерієм списання акумуляторів є гарантійний термін їх експлуатації. Заміна акумулятора проводиться на підставі акту, який підтверджує непридатність замінюваної акумуляторної батареї.
Таким чином, з метою дотримань діючих Правил № 417 і Норм № 420, встановлених для автотранспортних підприємств, ЗАТ «Інкерстром»повинне вести аналітичний облік в розрізі найменувань по автомобільних шинах і акумуляторах, переданих з складу в експлуатацію, з використанням субрахунку 207/Шэкспл. «Шини в експлуатації»і субрахунки 207/Аэкспл. «Акумулятори в експлуатації».
За даними перевірки, аналітичний облік автомобільних шин і акумуляторів, що знаходяться в експлуатації на підприємстві не ведеться, норми № 420 і правила № 417 не дотримуються. Автомобільні шини і акумулятори в бухгалтерському обліку підприємства були списані з рахунку Кт 207/ТМЦ на складі в Дт91 «Загальновиробничі витрати»без урахування встановлених Норм і Порядку.
Проте, передача шин і акумуляторів з складу в експлуатацію не дає права підприємству не враховувати їх при розрахунку приросту/спаду балансової вартості запасів на кінець звітного періоду, на тій підставі, що шини і акумулятори не вибули і не списані з балансу, а змінили місцезнаходження і передані іншій матеріально відповідальній особі, яка повинна відповідним чином вести облік що знаходяться в експлуатації товарно-матеріальних цінностей до їх повного зносу. При цьому списання даних матеріалів з Кт 207 рахунку «Запасні частини»в Дт91 рахунки «Загальновиробничі витрати»необхідно проводити після проходження вказаних норм їх зносу.
Як випливає з матеріалів справи, вартість автошин і акумуляторів, встановлених на автотранспорті ЗАТ «Інкерстром»в період з січня 2004 року по вересень 2005 року, не брала участь в розрахунку приросту/спаду балансової вартості запасів в періоді, що перевірявся. Проте, як при проведенні перевірки, так і в ході розгляду справи, їх повний нормативний знос не був підтверджений.
Таким чином, позивачем, в порушення п.5.9, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в 2004 р. і в 2005 р. були невірно визначені балансові залишки товарних запасів на кожну звітну дату, в балансову вартість запасів не була включена собівартість придбаних автошин і акумуляторів, що привело до заниження оподаткованого прибутку (валового доходу) за 2004 рік на 18 489 грн. і за 9 місяців 2005 року на 2548 грн., і, відповідно, до заниження податку на прибуток на 5259 грн..
З вищевикладеного виходить, що встановлене перевіркою порушення торкається шин і акумуляторів, переданих ЗАТ «Інкерстром»з складу в 2004 і 2005 роках, а тому доводи позивача щодо залежності між наявністю старих (зношених) автошин і установкою на автомобіль нових, не відносяться до суті даного спору.
Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що автошини і акумулятори відносяться до малоцінних предметів, та предметів, що швидко зношуються, а тому списуються з балансу у момент відпустки у виробництво, на тій підставі, що малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, згідно п.6 П(С)БУ 9 є предмети, які використовуються на протязі не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, а автошини і акумулятори, у свою чергу, мають норми і гарантійний термін експлуатації, встановлені законодавством України.
Крім того, згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, синтетичний облік автошин ведеться на субрахунку 207 «Запасні частини», а для обліку малоцінних предметів, та предметів, що швидко зношуються, призначений рахунок 22 «Малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються».
При таких обставинах, суд вважає за необхідне у позові Закритому акціонерному товариству Інкерманський кар’єр розрізних вапняків «Інкерстром»відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд,-
постановив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Ю.М. Гоголь
Копія вірна:
Помічник судді Ю.А. Радвановська
12.12.06
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 12.12.06
Розсилка:
1. ЗАТ Інкерманський кар’єр розрізних вапняків “Інкерстром” (99703, м. Севастополь, вул. Раєнко, 3);
2. ДПІ в Балаклавському районі міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3);
3. Справа;
4. Наряд.