ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "05" грудня 2006 р.                                                  Справа № 3/322

« 05 » грудня  2006 року                                                                     справа №  3/322

10 год. 20 хв.

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання   Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача:  Грищенко І. В. –головний спеціаліст-юрисконсульт УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова, довіреність № 1569/13 від 25.09.2006р.

від відповідача:  Веремій В. І. –помічник президента ФК „Десна”, доручення № 338 від 05.11.2006р.

Межуєв О. Є. –юрист президента ФК „Десна”, доручення № 339 від 05.11.2006р.

                                                                   СУТЬ СПОРУ:

           Відповідно до пункту 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України до    початку    діяльності    окружних   та   апеляційних адміністративних   судів   адміністративні   справи,    підвідомчі господарським  судам  відповідно  до Господарського процесуального кодексу України 1991 року,  вирішують  у  першій  та апеляційній    інстанціях   відповідні   місцеві   та   апеляційні господарські   суди   за   правилами   Кодексу   адміністративного судочинства України.  

Позивач заявив позов про стягнення 12928,33 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з червня по липень 2006 року.

У судовому засіданні 21 листопада 2006 року повноважним представником позивача заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Отже, станом на 20.11.2006р. борг відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 19890,17 грн.

У судовому засіданні 5 грудня 2006 року представники відповідача проти позовних вимог не заперечували.

Суд,  з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:  

Міська громадська організація „Футбольний клуб „Десна”  зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова  як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

З 1 січня 2004р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.01.2004р. регулюються нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 1 якого його дія поширюються на діяльність відповідача, в тому числі, яка виникла в минулі періоди.

Виходячи з вимог статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV, його дія  поширюється на всі правовідносини зі сплати страхового внеску незалежно від часу їхнього здійснення. Отже, особливістю цього спеціального Закону є його зворотня дія.

Цим Законом виключно визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат.

          В статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-ІV визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Пунктами 3, 4 статті 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІУ встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України та не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.  

Отже, цей збір є особливим видом відрахувань, який не підлягає вилученню на цілі, не пов'язані з потребами пенсійного забезпечення.  

          Статтею 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV передбачено, що цей  Закон регулює відносини,  що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного  пенсійного  страхування. Дія  інших  нормативно-правових  актів  може  поширюватися  на  ці відносини  лише  у  випадках,  передбачених  цим  Законом,  або  в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства повинні сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірах та в строки, визначені зазначеними нормативними актами.

          Згідно п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

          При цьому   в  разі  здійснення  протягом  базового  звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески,  страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі  у  вигляді сум  страхових  внесків,  що  підлягають  нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

          За несплату    (неперерахування)   або   несвоєчасну   сплату (несвоєчасне  перерахування)  страхових  внесків,   а   також   за несплату,  неповну  або  несвоєчасну  сплату авансових платежів із страхових  внесків  відповідно  до  частини  дев'ятої  статті  106 застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня.

Відповідач порушив вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року N 1058-IV, в зв’язку з чим   станом на 20.11.2006р. за період з червня по серпень 2006 року заборгованість відповідача по обов’язкових платежах до Пенсійного фонду становить 19890,17 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень, липень, серпень 2006 року, самостійно поданих відповідачем до управління Пенсійного фонду України.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем були направлені відповідачу вимоги про сплату боргу № Ю-518-У від 05.09.2006р. на загальну суму боргу 12928,33 грн. та № Ю-518/576-У від 05.10.2006р. на загальну суму боргу 22374,47 грн.  

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має  право  звернутися  до суду з позовом про стягнення недоїмки, що передбачено п.3 ст.106 Закону № 1058.

          Оскільки вимоги про сплату недоїмки відповідачем не оскаржувались, вона вважається узгодженою.    

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог.

          Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 72, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Міської громадської організації „Футбольний клуб „Десна” ( м. Чернігів, вул.Шевченка, 61, п/р 26007865 в АППБ „Аваль” ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова ( м.Чернігів, пр.Перемоги, 141 ) 19890,17 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.

          Стягнути з Міської громадської організації „Футбольний клуб „Десна” ( м. Чернігів, вул.Шевченка, 61, п/р 26007865 в АППБ „Аваль” ) до державного бюджету 198,90 грн. судового збору  (р/р 31114095600002   в УДК в Чернігівській області).  

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех