Справа № 206/268/2012 Провадження № 22-ц/772/2147/2013Головуючий в суді першої інстанції:Каленяк Р.А.

Категорія: 57Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого судді : Якименко М.М.,

суддів :Голоти Л.О., Зайцева А.Ю,

при секретарі: Іщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі А пеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці цивільну справу за позовом КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 на заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.03.2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.03.2012 року позов КП ВМР « Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання було задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь КП ВМР Вінницяміськтеплоенерго» 8619,98 гривень , з яких 6751,79 гривень основного боргу, 1157,41 гривень інфляційних витрат , 465,21 гривень 3% річних, 245,57 гривень пеня та 188,20 гривень судового збору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2013 року з задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду було відмовлено, в зв»язку з відсутністю доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На вказане рішення представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій порушують питання про його зміну , як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить суд виключити з резолютивної частини посилання про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_2

КП ВМР Вінницяміськтеплоенерго» надало письмові заперечення, в яких просило апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Ст.308 ЦПК України передбачено, що не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до витягу з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ ЖКГ м. Вінниці МКП ЖЕК-15 квартиронаймачем АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, крім неї в приміщенні зареєстровані ОСОБА_3 та їх неповнолітня донька ОСОБА_5.(а.с.3).

Суд першої інстанції помилково зазначив в рішенні, з посиланням на а.с.3 , що ОСОБА_2 є квартиронаймачем АДРЕСА_2.

Колегія вважає, що вказаний факт не є підставою для скасування рішення суду. В даному випадку сторони по справі, відповідно до ст. 219 ЦПК України, мають право звернутися до суду, який ухвалив рішення, з заявою про виправлення зазначеної описки.

Згідно п.1 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

П.3 ч.2 ст. 21 цього Закону визначено, що виконавець зобов»язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за отримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З зазначених положень Закону випливає, що споживач може відмовитись від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами.

Судом встановлено, що договірні відносини між сторонами , які випливають із договору про користування тепловою енергією, фактично існують, оскільки ДП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» такі послуги надає, а відповідачі ними користуються.

Відповідач ОСОБА_2,заперечуючи проти позовних вимог, вказувала на те, що вона з 2002 року в зазначеному приміщенні не проживає, наданими відповідачем послугами не користується, а тому, як вона вважає, у неї відсутній обов»язок по оплаті комунальних послуг.

«Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, визначено, що централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири(будинках садибного типу), яка надається виконавцем з використання внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Колегія вважає, що виробник послуг з централізованого опалення несе витрати із забезпечення нормативної температури повітря незалежно від факту проживання споживачів - відповідачів у справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено,що відповідач ОСОБА_2 з письмовою заявою про несплату вартості ненаданих послуг з гарячого водопостачання , в зв'язку з її відсутністю за адресою АДРЕСА_1 до позивача не зверталась.

Таке право передбачено рішенням виконкому Вінницької міської ради № 2428 від 28.10.2010 року, яким затверджено « Порядок звільнення від оплати за комунальні послуги при тимчасовій відсутності за місцем постійного проживання споживачів та членів їх сімей».

Приймаючи до уваги наявні матеріали справи, виходячи з наведеного та , крім зазначеного вище, положень ст.68 ЖК України, п.7 « Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, ст.625 ЦК України, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачі в солідарному порядку повинні сплатити позивачу кошти за надані послуги теплопостачання, а також інфляційні , 3% річних, пеню ,є правильним.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про застосування судом строків позовної давності.

Приймаючи до уваги те, що період заборгованості з березня 2009 року по грудень 2011 року включно, а позов пред'явлений в січні 2012 року, судова колегія вважає, що строк, визначений ст.257 ЦК України, не сплив, а тому заява є безпідставною та необґрунтованою.

Постановляючи рішення по даній справі, суд правильно застосував норми законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги безпідставні і до уваги не приймаються.

За таких обставин, рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 16.03.2012 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: