Категорія: ч. 1 ст. 41 КУпАП Суддя 1-ої інстанції: Безрук Т.В.
Суддя доповідач: Куракова В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року м. Маріуполь
Суддя апеляційного суду Донецької області Куракова В.В., за участю ОСОБА_1, прокурора Платунова А.С., розглянувши подання прокурора про скасування постанови Новоазовського районного суду Донецької області від 21 березня 2013 року, якою закрито провадження по справі відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на посаді директора Українського степового природного заповідника НАН України, мешкаючего за адресою: АДРЕСА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшов з територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області, ОСОБА_1 - директор Українського степового природного заповідника НАН України допустив порушення вимог чинного трудового законодавства, що було виявлено при проведенні планової перевірки дотримання вимог чинного законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування УСПЗ НАН України 11.03.2013 року, 12.03.2013 року, 13.03.2013 року, яке виразилось в наступному.
03.07.2012 року за письмовою заявою за сумісництвом на 0,5 посади касира прийнято бухгалтера ОСОБА_2. У табелі обліку робочого часу за січень 2013 року відзначено, що ОСОБА_2 відпрацювала як бухгалтер 168 годин і як касир 84 години, у той час, як місячна норма січня 2013 року складає 168 годин. Тобто надурочні роботи склали 84 години, а відповідно за рік складуть більше 120 годин, що є порушенням ч. 1 ст. 65 КЗпП України. Крім того, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. При перевірці розрахунково-платіжної відомості за січень 2013 року було встановлено, що надурочні роботи бухгалтеру ОСОБА_2 не оплачені взагалі, що є порушенням ст. 106 ч. 1 КЗпП України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 21 березня 2013 року закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В поданні про скасування постанови прокурор вказує, що суд необґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що доплата провадиться за суміщення професій, а не сумісництво. Просить поновити строк оскарження постанови, постанову скасувати, постановити нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення в межах санкції статті.
Заслухавши прокурора, який підтримав подання, причину пропуску строку вважав поважною, перевіривши матеріали справи, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити за таких підстав.
При перевірці матеріалів справи встановлено, що постанову районного суду винесено 21 березня 2013 року.
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Прокурором подання на зазначену постанову подано 12 червня 2013 року, тобто близько 3 місяців понад встановлений строк на апеляційне оскарження. Підставою пропуску строку на оскарження прокурор вказує те, що клопотання від територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про внесення подання на постанову судді Новоазовського районного суду надійшло до прокуратури лише 03.06.2013 року, тому вважає, що строк пропущено з поважних причин.
Однак, вважаю, що вказана підстава не є достатньо поважною для поновлення пропущеного строку, оскільки ніщо не заважало прокуратурі своєчасно здійснити перевірку та оскаржити винесену постанову у встановлений законом строк.
Крім того, клопотання територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про внесення подання було подано до прокуратури за межами строку апеляційного оскарження.
Тому вважаю, що пропущений строк поновленню не підлягає.
Окремо суд зазначає, що Законом України від 18.09.2012 року № 5288-XI внесені зміни до ст. 294 КУпАП, згідно яких з вказаної норми закону виключено поняття «протест прокурора», а такого поняття як оскарження постанови суду по справі про адміністративне правопорушення в формі «подання» законодавством взагалі не передбачено і не було передбачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Новоазовського районного суду Донецької області від 21 березня 2013 року, якою закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1.
Подання прокурора про скасування постанови Новоазовського районного суду Донецької області від 21 березня 2013 року, якою закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 повернути прокурору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова