Категорія: ч. 3 ст. 186 КК України Головуючий в 1-ій інстанції: Копилова Л.В.

Доповідач: Куракова В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Шапара Ю.І., Шаліної Т.О.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Маріуполя Донецької області, з середньою освітою, непрацюючого, вдівця, зареєстрованого: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 06 травня 1976 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 3 ст. 206 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 25 квітня 1981 року по відбуттю строку покарання;

2) 30 червня 1982 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 206 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, звільнений 21 березня 1987 року по відбуттю строку покарання;

3)26 лютого 1990 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.ч. 2, 3 ст. 141 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, звільнений 02 грудня 1992 року по відбуттю строку покарання;

4)14 серпня 1996 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, із застосуванням ст. 26 КК України визнаний особливо небезпечним рецидивістом, 12 листопада 2001 року на підставі вироку Краснодарського районного суду Луганської області - виключена ознака особливо небезпечного рецидивіста, вважається засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України, строк знижений до 6 років позбавлення волі, звільнений 23 травня 2002 року по відбуттю строку покарання;

5) 09 червня 2003 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений 22 серпня 2005 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць і 15 днів;

6) 02 червня 2006 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців із приєднанням покарання за попереднім вироком, звільнений 19 грудня 2008 року умовно-достроково на 2 місяця;

7) 10 листопада 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений 15 липня 2011 року по відбуттю строку покарання;

8) 17 жовтня 2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу,

визнано винним і засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку засуджений вчинив злочин за наступних обставин.

ОСОБА_2 27 вересня 2012 року близько 17.40 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою викрадення чужого майна, прибув до торгового кіоску «Свіжий хліб», розташованого біля будинку № 39/7 по вулиці Азовстальській в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, де побачивши, що перебуваюча в кіоску ОСОБА_3 відвернулася в бік і відповідно за його діями не спостерігає, умисно просунув руку в торгове вікно приміщення кіоску, таким чином проникнувши в нього, і таємно взяв з прилавку належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Nokia 1190», вартістю 200 грн. з приєднаним до нього брелком не представляючим матеріальної цінності із sim-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 30 грн. на рахунку якої знаходились гроші в сумі 10 грн., після чого став відходити з викраденим від кіоску.

В цей час потерпіла ОСОБА_3 виявила факт викрадення, вибігла із кіоску і вимагала його зупинитися і повернути їй викрадене майно, однак ОСОБА_2 усвідомив, що його дії носять відкритий характер, умисно сховався, повторно, відкрито викрав майно потерпілої на загальну суму 240 грн..

В апеляції прокурор вказує, що вирок незаконний у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що суд порушив вимоги ст. 86 КВК України, якою встановлено, що вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Суд в резолютивній частині вироку не вказав норму КВК України на підставі якої він прийняв рішення стосовно обрання виду колонії, що є порушенням вимог ст. 324 КПК України 1960 року. Просить вирок змінити, в резолютивній частині виключивши «з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу». В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно до ст. 365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до ст. 63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Згідно ст. 86 КВК України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Таким чином, суд, призначаючи покарання та зазначивши в резолютивній частині - «з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу» діяв в межах повноважень, оскільки визначив тип установи, а не її вид.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція прокурора є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді: