Справа № 2-1559

                                                                                                                                              2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

11 грудня 2007 року                               Яворівський  районний суд Львівської області

в складі: головуючої   - судді                 Маліновської-Микич О.В.

         при секретарі                                   Гринів М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові

справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання втратившим право на Ѕ частину житлового будинку та визнання недійсною, мнимою  угоди «Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку з залученням співзабудовника»  та  реєстраційного посвідчення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_2 втратившим право на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати угоду «Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку з залученням співзабудовника» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року - недійсною, при цьому визнати недійсним реєстраційне посвідчення видане ЛОДКБТІ та ЕО від 23.10.1996 року №932 на право особистої власності ОСОБА_2 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1. 

Свої вимоги мотивує тим, що 12 червня 2004 року помер його батько і спадковий житловий будинку АДРЕСА_1  мав би перейти йому, так як батьки після одруження брата ОСОБА_2 віддали йому квартиру по вулиці О.Маковея, а він  з батьками перейшов проживати у недобудований житловий будинок. Оформляючи  документально свої спадкові права на будинок, він виявив, що Ѕ цього будинку належить його брату ОСОБА_2, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 року його мати ОСОБА_3 уклала угоду про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку на будівництво двохквартирного будинку та залучення як співзабудовника ОСОБА_4. Дана угода була укладена з метою легалізації  збудованого житлового будинку всупереч існуючим на той час обмеженням на розміри житлової площі в новозбудованих індивідуальних будинках. Відповідно до цієї Угоди відповідач зобов»язувався побудувати кв.№1, але жодних робіт він у даному будинку не проводив, тобто він не виконав вимог угоди, але документально він набув права власності на цю нерухомість і йому ЛОДКП БТІ та ЕО видало реєстраційне свідоцтво від  23.10.1996 року №932, яке посвідчує право особистої власності ОСОБА_2 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1. Після смерті батька ОСОБА_5 він прийняв спадщину за законом, яка складається з Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 і вважає, що Ѕ частина даного житловому будинку незаконно належить його брату ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві і додаткого пояснив, що житловий будинок  АДРЕСА_1  завжди являвся одноквартирним житловим будинком, з одним виходом, одною кухнею та одним санвузлом і хоч відповідач зобов»язався побудувати кв.№1, але жодних робіт він у даному будинку не проводив, не привів технічну документацію в належний порядок. Дана угода була підписана їх матір”ю лише для легалізації вже збудованого одноквартирного житлового будинку, тому вважає Угоду “ Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва жилого будинку із залученням співзабудовника” недійсною. І відповідно важає, що реєстраційне свідоцтво видане ЛОДКБТІ та ЕО від 23.10.1996 року №932, яке посвідчує право особистої власності ОСОБА_2 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 є незаконним, тому просить визнати відповідача ОСОБА_4 таким, що втратив право на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 і відповідно визнати недійсними правовстановлюючі документи на житловий будинок, які посвідчують право відповідача на Ѕ частину спірного житлового будинку.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги позивача. Просить позов задоволити.

         Відповідач в судове засідання з»явився, заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач не міг бачити як проводилося будівництво спірного житлового будинку, так як перебував на військовій службі.. І його твердження, що він як співзабудовник не брав участі у виконанні будівельних робіт є безпідставними.  Крім цього, по мірі можливості давав матері гроші на придбання будівельних матеріалів.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позивач не був стороною при укладенні Угоди «Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва жилого будинку з залученням співзабудовника» укладена ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не претендував на земельну ділянку надану під забудову ОСОБА_3 та ОСОБА_2, не був власником чи співвласником будівельних матеріалів з яких будувався будинок, відповідно його права та інтереси при укладенні цієї угоди не були порушені, тому позивач не має права звертатися до суду про визнання цієї угоди недійсною. Крім цього, про існування цієї угоди позивачу було достовірно відомо, оскільки він був учасником судового засідання по розгляду позову його батька ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у 1996 році про визнання недійсним реєстраційного посвідчення  Львівського інвентар бюро від 23.10.1996р. про реєстрацію  особистої власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, в результаті між ОСОБА_2 і ОСОБА_5була укладена мирова угода. За спливом строку давності позивач втратив право оспорювати вищезгаданий договір. Просить у позові ОСОБА_1 відмовити за його безпідставністю.                                                                          

Третя особа - виконавчий комітет Яворівської міської ради подав до суду письмове пояснення,  з якого вбачається, що виконавчий комітет Яворівської міської ради вважає заявлений позов ОСОБА_1обгрунтованим і угода на їх думку є такою, що не відповідає вимогам прийнятих рішень виконавчого комітету. Просить суд слухати справу без участі їх представника.

Представник третьої особи Львівського обласного бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений у встановленому законом порядку про час і місце слухання справи. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без його участі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав пояснення про те, що він  знайомий з  позивачем з 1971 року, так як проживали по сусідству по АДРЕСА_2. Йому відомо, що у 1973 році батьки позивача розпочали будівництво. Участь у будові житлового будинку брали батьки позивача. Він деколи привозив будівельні матеріали і відповідача він ніколи не бачив на будові.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дала пояснення про те, що вона  проживає з позивачем у шлюбі з 1986 року і будинок у якому вони проживають, як їй відомо,  належить її чоловіку і відповідачу в рівних частинах. Батько позивача завжди твердив, що весь будинок, який він збудував разом з дружиною, належить лише йому.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

         Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Яворівської міської ради в особі представника та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 уклали угоду про зміну умов нотаріального посвідченого договору  від 06.03.1974 року про надання земельної ділянки для будівництва жилого будинку на будівництво двохквартирного будинку по /АДРЕСА_3/ АДРЕСА_1 та залученням співзабудовником ОСОБА_4, який зобов»язався збудувати квартиру №1, площею 50,4 кв.м,  а ОСОБА_3 - зобов»язалася збудувати квартиру №2, площею 54,3 кв.м.

Як вбачається з вищезгаданої Угоди позивач ОСОБА_1 не був стороною при її укладені, він не міг бути обманутий і жодних прав чи інтересів позивача не було порушено.

З реєстраційного посвідчення  Львівського інвентар бюро від 23.10.1996р. вбачається, що  Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 на праві особистої власності належить ОСОБА_4.

Судом встановлено та підтверджено документально, що ОСОБА_5 у 2002 році звертався до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним реєстраційного посвідчення  Львівського інвентар бюро від 23.10.1996р. про реєстрацію  особистої власності на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, в результаті провадження по справі була закрито, у зв»язку з укладенням мирової угоди.

 Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 гр. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і його син, позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, яка складається з1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Яворівської державної нотконтори. Дане майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті дружини ОСОБА_3.

Посилання позивача на те, що відповідач відповідно до Угоди будучи співзабудовником не виконував ніяких будівельних робіт не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, а факти викладені у позовній заяві  не підтверджені у судовому засіданні не можуть бути доказами по справі.

Згідно акту обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1 та висновку комісії, спірний житловий будинок збудований одноквартирним  з масандрою загальною площею 175,4 кв.м та житловою -101,8 кв.м, підсобним приміщенням 73,6 кв.м. В даному будинку існує один вхід.

Відповідно до абзацу 6 пункту 1.1 Наказу Державного комітету статистики України №95 від 18.04.2005 року «Про затвердження форм господарського обліку та Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах», квартира - ізольована частина будинку, яка відділена від інших суміжних приміщень стінами без отвору або глухими перегородками та має самостійний вихід на сходову клітку, коридор загального користування, у двір чи вулицю. Квартирою в житлових будинках коридорного типу з окремими кімнатами, які виходять у загальний коридор, вважається комплекс кімнат із загальною кухнею для них на кожному поверсі з кожного боку сходової клітки, в яких проживають сім»ї або одиноки. 

У судовому засіданні встановлено, що квартира не визначається наявністю окремого виходу на двір, вхід може бути у коридор загального користування. У визначенні квартири не зазначено, що в ній має бути окремі кухня і санвузол, тому висновок комісії і твердження позивача, що спірний будинок збудований одноквартирним і підтвердження цього є відсутність виходу з другої квартири, одна кухня та один санвузол є безпідставними.

За змістом статті 58 ЦК УРСР не може бути визнана мнимою угода /удаваною/ угода на виконання умов якої були створені юридичні наслідки та за якою сторони вчинили відповідні дії.

Оцінивши докази в їх сукупності, що були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про визнаня відповідача ОСОБА_2 втратившим право на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1,   оскільки  житловий  будинок АДРЕСА_1

Львівської області є об”єктом права спільної часткової власності і відповідач документально на законних підставах набув право власності на Ѕ частину цієї нерухомості. Крім цього, при укладенні Угоди «Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва жилого будинку з залученням співзабудовника» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року  позивач не був стороною при її укладені, не був власником чи співвласником будівельних матеріалів, відповідно його права або інтереси при укладенні цієї угоди не були порушені.

Керуючись ст.ст.10, 38, 60,195, 196, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

у позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право на Ѕ частину житлового будинку та визнання недійсною, мнимою  угоди «Про зміну умов нотаріального посвідченого договору про надання земельної ділянки для будівництва житлового будинку з залученням співзабудовника»  та  реєстраційного посвідчення-- відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Яворівський  районний суд Львівської області шляхом подачі протягом 10 /десяти/ днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 /двадцяти/ днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Рішення надруковане в окремій кімнаті в одному примірнику.

 Суддя :