Категорія: ст. 185 ч. 3 КК України Головуючий в 1-ій інстанції: Федотова В.Н.

Доповідач: Куракова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Лупінової Л.М., Шаліної Т.О.

за участю: прокурора Максименко Н.Г.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, мешкаючего за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого :

1) 05 вересня 2008 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.ст. 296 ч. 4, 186 ч. 3, 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі,

2) 02 березня 2012 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 185 ч. 3, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі

визнано винним і засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Стягнуто на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 17797,37 грн., на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди в розмірі 1000 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку засуджений вчинив злочин за наступних обставин.

22 вересня 2011 року близько 11 год. ОСОБА_2, керуючись корисливими мотивами, умисно повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись поблизу двора будинку АДРЕСА_2, через паркан проник у вищезазначений двір, потім використовуючи викрутку, зламав вікно, через яке проник в будинок, розташований на території вказаного двору, звідки таємно, повторно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_3, загальною вартістю 17797,37 грн..

Він же, 04 жовтня 2011 року, приблизно о 13.00 год., керуючись корисливими мотивами, умисно, повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, знаходячись поблизу двора будинку АДРЕСА_3, через паркан проник у вищезазначений двір, потім використовуючи викрутку, зламав вікно, через яке проник в будинок, розташований на території вказаного двору, звідки таємно, повторно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_5, загальною вартістю 1000 грн..

В апеляції засуджений вказує, що суд не врахував те, що він хворий на ВІЛ інфекцію, на момент винесення вироку мав на утриманні дві неповнолітні дитини та хвору матір. Вважає, що застосовуючи до нього положення ч. 4 ст. 70 КК України слід керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Просить вирок змінити, призначивши йому менш суворе покарання.

Заслухавши доповідача, засудженого, підтримавшего доводи своєї апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами, дослідженими судом і приведеними у вироку, дав діям засудженого правильну юридичну оцінку.

Доводи апеляції стосовно того, що суд не врахував те, що засуджений хворий на ВІЛ інфекцію та наявність у нього на утриманні дітей спростовуються матеріалами справи, оскільки, призначаючи покарання, суд врахував дані про особу засудженого, те, що він хворий на ВІЛ, наявність у нього дітей, те, що він визнав вину та щиросердно розкаявся у вчиненому та визнав дані обставини такими, що пом'якшують покарання.

Вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2013 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покаранням, призначеним за даним вироком, поглинено покарання, призначене вироком від 02 березня 2012 року Київського районного суду м. Харкова та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Тому доводи апеляції засудженого в цій частині неспроможні.

Покарання, призначене засудженому, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, конкретних обставин даної справи. На думку судової колегії, по своєму виду і розміру призначене покарання ОСОБА_2 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності або неповноти судом першої інстанції не допущено, у зв'язку з чим підстав для скасування або зміни вироку немає.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція засудженого є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2013 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.

Судді: