Категорія: ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України Головуючий в 1-ій інстанції: Литвиненко Н.В.

Доповідач: Куракова В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Маріуполь

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Куракової В.В.

суддів Шапара Ю.І., Шаліної Т.О.

при секретарі Царьовій М.І.

за участю: прокурора Дойнова М.С.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальну справу за апеляціями прокурора, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_6 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єлизаветівка Мар‘їнського району Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні дві неповнолітні дитини, працюючого режисером театралізованих концертів ТОВ «БК «Маркохим», раніше не судимого, мешкаючего за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винним і засуджено за ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України. За ч. 3 ст. 191 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки. За ч. 1 ст. 366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. Згідно ст. 70 КК України остаточно призначено покарання в виді 3 років 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Іванівка Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, мешкаючего за адресою: АДРЕСА_2,

визнано винним і засуджено за ст.ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, мешкаючего за адресою: АДРЕСА_3,

визнано винним і засуджено за ст.ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 3 КК України до 3 років обмеження волі, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку засуджені вчинили злочини за наступних обставин.

ОСОБА_4 на підставі розпорядження Маріупольського міського голови № 339 л від 01.07.2008 р. і контракту від 01.07.2008 р. займав посаду керівника - директора Комунальної установи «Міський будинок культури с. Каменська», тобто був посадовою особою, в обов'язки якого входило здійснення оперативного управління установою, організація її господарської, соціальної і іншої діяльності, передбаченої засновницьким актом. Виконуючи свої службові обов'язки, ОСОБА_4 з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами вступив в злочинну змову з ОСОБА_5 про прийняття останнього на роботу в КУ «МБК с. Каменська» з умовою того, що останній надасть ОСОБА_4 документи, необхідні для його працевлаштування (заяву, автобіографію, копії паспорта і ідентифікаційного коду), а також банківську картку ПУМБ, на своє ім'я для нарахування заробітної плати і інших платежів, а також повідомить ПІН-код своєї банківської картки, при цьому, на роботу він виходити не буде, а грошові кошти, що нараховуються йому як заробітна плата, надбавки, премії і відпускні привласнюватимуться ОСОБА_4. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_4, отримавши від ОСОБА_5 необхідні для вчинення злочину документи і банківську пластикову карту, 01.07.2008 р. видав наказ № 6 про прийом на роботу робочого по обслуговуванню будівлі 2 розряду ОСОБА_5. 07.04.2010 р. ОСОБА_4 видав наказ № 124 про звільнення ОСОБА_5 з 15.04.2010 р. за власним бажанням. Також 05.05.2010 р. ОСОБА_4 видав наказ № 134 про прийом ОСОБА_5 на посаду контролера квитків в КУ «МБК с. Каменська», а 30.06.2010 р. № 139 про звільнення його з 01.07.2010 р. за власним бажанням. При цьому фактично ОСОБА_5, у вказаний період часу, за винятком одиничного випадку, що мав місце влітку 2008 року, на роботу не виходив. Діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, з метою заволодіння грошовими коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_4, в період з 01.07.2008 р. по 15.04.2010 р. щомісячно давав вказівку підлеглому працівнику-методисту ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 і в обов'язки якої не входило ведення табелів виходів працівників на роботу, вносити до офіційних документів-табелів виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська свідомо неправдиві відомості про виходи на роботу працівника по обслуговуванню будівлі ОСОБА_5, а в період з 05.05.2010 р. по 01.07.2010 р. - про виходи на роботу контролера квитків ОСОБА_5, який фактично на роботу не виходив. Далі ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем підписував вказані табеля, в які були внесені свідомо неправдиві відомості, а також завіряв їх мокрою печаткою КУ «МБК с. Каменська» і передавав їх в централізовану бухгалтерію установ культури. На підставі поданих ОСОБА_4 табелів і наказів централізованою бухгалтерією установ культури в період з 01.07.2008 р. по 01.08.2010 р. проводилося нарахування грошових коштів у вигляді заробітної плати, надбавок, премій і відпускних ОСОБА_5 Таким чином, всього за період з 01.07.2008 року по 01.08.2010 роки ОСОБА_5, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 було необґрунтовано нараховано грошових коштів у вигляді заробітної плати, премій і відпускних в сумі 20877 грн., з них утримано обов'язкових платежів 2879,83 грн., на банківську картку ОСОБА_5 нараховано 17997,17 грн.. Вказаними діями ОСОБА_4 був причинний збиток місцевому бюджету в особі Маріупольської міської ради на суму 20877 грн.. Нарахованими грошовими коштами в сумі 17997,17 грн., ОСОБА_4 заволодів, знімаючи їх з банківської картки ПУМБ, належної ОСОБА_5 в банкоматах Першого Українського міжнародного банку і розпоряджався ними на свій розсуд.

Крім того, ОСОБА_4, будучи посадовою особою, переслідуючи мету повторного заволодіння бюджетними грошовими коштами, вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 про ухвалення останнього на роботу в КУ «МБК с. Каменська» з умовою того, що ОСОБА_8 надасть ОСОБА_4 свою трудову книжку і банківську пластикову картку для нарахування на неї заробітної плати і інших платежів, а також повідомить ПІН-код своєї банківської картки, при цьому на роботу він виходити не буде, а грошові кошти, нараховані йому як заробітна плата і відпускні привласнюватимуться ОСОБА_4. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння бюджетними грошовими коштами, ОСОБА_4, 01.11.2008 року, за відсутності відповідної заяви ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим положенням, видав наказ № 42 про прийом на роботу ведучого дискотеки 8 розряду ОСОБА_8, а 01.03.2010 р. № 117 про звільнення останнього за власним бажанням. При цьому ОСОБА_8, у вказаний період часу на роботу фактично не виходив. Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, з метою здійснення заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання своїм службовим положенням, ОСОБА_4, в період з 01.11.2008 р. по 01.03.2010 р. щомісячно давав вказівку підлеглому йому працівнику - методисту ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 і в обов'язки якої не входило ведення табелів виходів працівників на роботу, вносити до офіційних документів - табелі виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська свідомо неправдиві відомості про виходи на роботу ведучого дискотеки 8 розряду ОСОБА_8, який фактично на роботу не виходив.

Далі ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів з метою заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем підписував вказані табеля, в яких були внесені свідомо неправдиві відомості, а також завіряв їх мокрою печаткою КУ «МБК с. Каменська» і передавав їх в централізовану бухгалтерію установ культури. На підставі поданих табелів ОСОБА_4, централізованою бухгалтерією установ культури в період з 01.11.2008 р. по 01.05.2010 р. проводилося нарахування заробітної плати ОСОБА_8 на підставі поданого ОСОБА_4 табеля виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська, до якого були внесені неправдиві відомості про виходи на роботу працівника КУ «МБК с. Каменська».

Таким чином, всього за період з 01.11.2008г. по 01.05.2010 роки ОСОБА_8 було необґрунтовано нараховано грошових коштів у вигляді заробітної плати і відпускних в сумі 15394,05 грн., з них утримано обов'язкових платежів 2640,16 грн., на банківську картку ПУМБ на ім'я ОСОБА_8 нараховано 12753,89 грн.. Вказаними діями ОСОБА_4 був заподіяний збиток місцевому бюджету в особі Маріупольської міської ради на суму 15394,05 грн.. Нарахованими грошовими коштами в сумі 12753,89 грн., ОСОБА_4 заволодів, знімаючи їх з банківської картки ПУМБ, належної ОСОБА_8 в банкоматах Першого Українського міжнародного банку і розпоряджався ними на свій розсуд.

Окрім цього ОСОБА_4, будучи посадовою особою, діючи умисно, з метою здійснення службової фальсифікації, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, зловживаючи своїм службовим становищем в період з 01.07.2008 р. по 01.07.2010 р. щомісячно давав вказівку підлеглому працівнику - методисту ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 і в обов'язки якої не входило ведення табелів виходів працівників на роботу, вносити до офіційних документів - табелі виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська, свідомо неправдиві відомості - в період з 01.07.2008 р. по 15.04.2010 р. - про виходи на роботу працівника по обслуговуванню будівлі ОСОБА_5, в період з 05.05.2010 р. по 01.07.2010 р. - про виходи на роботу контролера квитків ОСОБА_5, а в період з 01.11.2008 р. по 01.03.2010 р. - про виходи на роботу ведучого дискотеки ОСОБА_8, які фактично на роботу не виходили.

Далі ОСОБА_4, діючи умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що в офіційні документи - табелі виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська внесені завідомо неправдиві відомості про виходи на роботу працівників КУ «МБК с. Каменська» ОСОБА_5 і ОСОБА_8, які фактично на роботу не виходили в період з 01.07.2008 р. по 01.07.2010 р. засвідчував дані документи своїм підписом, а також завіряв їх мокрою печаткою КУ «МБК с. Каменська», чим надавав документам статус офіційних і передавав їх в централізовану бухгалтерію установ культури, де на підставі поданих документів проводилося безпідставне нарахування заробітної плати вказаним працівникам.

В результаті неправомірних вказівок, даних ОСОБА_4 про внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, і подальших його дій з підписання даних документів і передачі їх в централізовану бухгалтерію установ культури в період з 01.07.2008 р. по 01.07.2010 р. ОСОБА_5 і ОСОБА_8 було безпідставно нараховано заробітної плати, премій, надбавок і відпускних на загальну суму 36271,05 грн., з них утримано обов'язкових платежів - 5519,99 грн., на банківські картки ОСОБА_5 і ОСОБА_8 нараховано 30751,06 грн., чим місцевому бюджету в особі Маріупольської міської ради заподіяний збиток на суму 36271,05 грн..

Крім того, ОСОБА_4 будучи посадовою особою, діючи умисно, з метою здійснення службової фальсифікації, тобто складання і видачі свідомо неправдивих документів, зловживаючи своїм службовим становищем, 10.07.2008 р. видав свідомо неправдивий наказ № 14, згідно якого ОСОБА_5, який фактично на роботу не виходив, була встановлена надбавка у розмірі 50% посадового окладу за складність і напруженість в роботі.

Також, ОСОБА_4 будучи посадовою особою, діючи умисно, з метою здійснення службового підроблення, тобто складання і видачі завідомо неправдивих документів, 10.07.2008 р., 15.09.2008 р. і 16.10.2008 р. видав завідомо неправдиві накази №№ 13, 28 і 38 відповідно, «про преміювання працівників», згідно яким ОСОБА_5, який фактично на роботу не виходив, за підтримку на високому рівні виконавчої дисципліни, створення здорового психологічного клімату, творчу роботу в організації учбово-виховного процесу і господарської діяльності, а також проведення великої запланованої роботи був премійований на суми 1114 грн., 1114 грн., 1500 грн., а всього на суму 3728 грн.. Вказані накази ОСОБА_4 передав в централізовану бухгалтерію установ культури, чим зробив складання і видачу завідомо неправдивих документів.

Окрім цього, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим положенням, 15.05.2009 р. дав вказівку підлеглому йому працівникові - методистові ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_4, скласти заяву від імені ОСОБА_5 про надання останньому планової відпустки. Складена заява від 15.05.2009 р. ОСОБА_7 без підпису заявника передала ОСОБА_4, який підписав дану заяву від імені ОСОБА_5 і 18.05.2009 р., діючи умисно, з метою здійснення службової фальсифікації, тобто складання і видачі свідомо неправдивих документів, видав свідомо неправдивий наказ № 69 про надання відпустки ОСОБА_5. Вказаний наказ ОСОБА_4 передав в централізовану бухгалтерію установ культури, де на його підставі ОСОБА_5 були нараховані відпускні в сумі 624,43 грн.. Тим самим ОСОБА_4 зробив складання і видачу свідомо неправдивого документа.

Крім того, ОСОБА_4 18.05.2009г., діючи умисно, з метою здійснення службового підроблення, тобто складання і видачі свідомо неправдивих документів,, на підставі заяви від 15.05.2009 р. від імені ОСОБА_8, складеного і підписаного невстановленою особою, видав свідомо помилковий наказ № 70 про надання відпустки ОСОБА_8. Даний наказ ОСОБА_4 передав в централізовану бухгалтерію установ культури, де на його підставі ОСОБА_8 були нараховані відпускні в сумі 749,42 грн.. Тим самим ОСОБА_4 зробив складання і видачу завідомо неправдивого документа.

Далі, ОСОБА_4, будучи посадовою особою, переслідуючи мету здійснення службового підроблення, тобто складання завідомо неправдивого документа, 26.02.2010 р. дав вказівку підлеглому йому працівнику - методисту ОСОБА_7, якій не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_4 скласти заяву від імені ОСОБА_8 про звільнення останнього за власним бажанням. Складену заяву від 26.02.2010 р. ОСОБА_7 без підпису заявника передала ОСОБА_4, який підписав дану заяву від імені ОСОБА_8 і 01.03.2010 р. видав завідомо неправдивий наказ про звільнення останнього. Після цього, ОСОБА_4 засвідчив своїм підписом і мокрою печаткою КУ «МБК с. Каменська» завідомо неправдиві записи в трудовій книжці БТ-П № 6240140 на ім'я ОСОБА_8 від 01.11.2008 р. про прийняття на посаду ведучого дискотеки в міський будинок культури с. Каменська і від 28.02.2010 р. про звільнення з посади за власним бажанням, чим вніс завідомо неправдиві відомості в офіційний документ.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, будучи посадовою особою, діючи умисно, з метою здійснення службової фальсифікації, тобто складання свідомо неправдивого документа, 07.04.2010 р., на підставі заяви від імені ОСОБА_5 від 01.04.2010 р. про звільнення його з роботи, виконаного і підписаного невстановленою особою, видав свідомо неправдивий документ - наказ № 124 про звільнення ОСОБА_5 з роботи. Після цього, ОСОБА_4, 15.04.2010 р. засвідчив своїм підписом і мокрою печаткою КУ «МБК с. Каменська» завідомо неправдиві записи в трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 01.07.2008 р. про прийняття на посаду працівника по обслуговуванню будівлі будинку культури с. Каменська і від 15.04.2010 р. про звільнення з посади за власним бажанням, чим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документа.

Далі, ОСОБА_4, діючи умисно, 18.06.2010 р. особисто склав заяву від імені ОСОБА_5 про надання йому п'яти днів відпустки за свій рахунок, після чого вніс до даного документа підпис від імені ОСОБА_5 і підписав вказану заяву від свого імені, після чого видав завідомо неправдивий наказ № 138-б від 23.06.2010 р. про надання ОСОБА_5 відпустки.

Крім того, ОСОБА_4, будучи посадовою особою, діючи умисно, з метою здійснення службового підроблення, тобто складання завідомо неправдивого документа, 30 06.2010 р., на підставі заяви ОСОБА_5 від 18.06.2010 р. про звільнення його з роботи, видав свідомо неправдивий документ наказ № 139 про звільнення ОСОБА_5 з роботи. Після цього, ОСОБА_4, 01.07.2010 р. засвідчив своїм підписом і мокрою печаткою завідомо неправдиві записи в трудовій книжці НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 від 05.05.2010 р. про прийняття на посаду контролера квитків будинку культури с. Каменська і від 01.07.2010 р. про звільнення з посади за власним бажанням, чим вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документа.

ОСОБА_5 в червні 2008 року діючи умисно, на користь третіх осіб з метою здійснення пособнічеських дій направлених на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем вступив в злочинну змову зі своїм зятем - директором КУ «МБК с. Каменська» ОСОБА_4 про прийняття ОСОБА_5 на роботу в КУ «МБК с. Каменська» на посаду робочого по обслуговуванню будівлі з умовою того, що останній на роботу виходити не буде, а грошові кошти, що нараховуються йому як заробітна плата, премії, надбавки і відпускні привласнюватимуться ОСОБА_4. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 27.06.2010 р., написав заяву на ім'я директора КУ «МБК с. Каменська» ОСОБА_4, а також автобіографію і разом зі своєю банківською карткою ПУМБ НОМЕР_2, і копіями інших особистих документів (паспорта і ідентифікаційного коду) передав їх ОСОБА_4, а також повідомив останньому ПІН-код своєї банківської картки, тобто надав ОСОБА_4 предмети, необхідні для вчинення злочину.

Далі, в період з 01.07.2008 р. по 15.04.2010 р. ОСОБА_5, достовірно знаючи про те, що він є працівником КУ «МБК с. Каменська», окрім одиничного випадку, що мав місце літом 2008 року до своїх функціональних обов'язків не приступав і на роботу в КУ «МБК с. Каменська» не виходив, а також, будучи обізнаним про те, що його заробітна плата, як працівника КУ «МБК с. Каменська» незаконно привласнюється ОСОБА_4, своїх трудових відносин з КУ «МБК с. Каменська» не припинив і повернути йому банківську картку не вимагав, чим сприяв ОСОБА_4 у заволодінні грошовими коштами.

В результаті пособнічеських дій ОСОБА_5, згідно затверджених ОСОБА_4 табелів виходів на роботу працівників будинку культури, в які були внесені завідомо неправдиві відомості про виходи на роботу ОСОБА_5, а також виданих їм завідомо неправдивих наказів, на ту, що належить останньому банківську картку ПУМБ, за період часу з 01.07.2008 р. по 01.08.2010 р. проводилося нарахування заробітної плати, премій, надбавок і відпусткових на підставі поданого табеля ОСОБА_4 виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменська, до якого були внесені неправдиві відомості про виходи на роботу працівника КУ «МБК с. Каменська». Таким чином, всього за період з 01.07.2008 року по 01.08.2010 роки ОСОБА_5 було необґрунтовано нараховано грошових коштів у вигляді заробітної плати, премій, надбавок і відпускних в сумі 20877 грн., з них утримано обов'язкових платежів 2879,83 грн., на банківську картку ОСОБА_5 нараховано 17997,17 грн.. Вказаними діями був заподіяний збиток місцевому бюджету в особі Маріупольської міської ради на суму 20877 грн.. Нарахованими грошовими коштами в сумі 17997,17 грн. ОСОБА_4 заволодів, знімаючи їх з банківської картки ПУМБ, належної ОСОБА_5 в банкоматах Першого Українського міжнародного банку і розпоряджався ними на свій розсуд.

ОСОБА_8 в жовтні 2008 року діючи умисно, на користь третіх осіб з метою здійснення пособнічеських дій направлених на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, а також в особистих інтересах, направлених на отримання трудового стажу, вступив в злочинну змову зі своїм знайомим - директором КУ «МБК с. Каменська» ОСОБА_4 про ухвалення його на роботу в КУ «МБК с. Каменська» на посаду ведучого дискотеки за умови, що він на роботу виходити не буде, а грошові кошти, що нараховуються йому як заробітна плата і відпускні привласнюватимуться ОСОБА_4. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 свою трудову книжку і банківську пластикову картку ПУМБ НОМЕР_3, а також повідомив останньому ПІН-код своєї банківської картки, тобто надав ОСОБА_4 предмети, необхідні для скоєння злочину. Після цього, ОСОБА_8 був прийнятий на посаду ведучого дискотеки КУ «МБК с. Каменська», представлений звукооператору КУ «МБК с. Каменська» ОСОБА_9, як його помічник, і методисту ОСОБА_7, як ведучий дискотеки, тобто був повідомлений про прийняття його на роботу в Міський будинок культури с. Каменська, про що відповідно був проведений запис в його трудову книжку.

Крім того, ОСОБА_8, діючи умисно, з метою здійснення пособнічеських дій направлених на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, у зв'язку із закінченням терміну дії його банківської платіжної картки ПУМБ, отримавши нову банківську платіжну картку ПУМБ НОМЕР_3, передав її ОСОБА_4, тобто надав останньому предмет, необхідний для вчинення злочину.

У період з 01.11.2008 р. по 01.03.2010 р. ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що він прийнятий на посаду ведучого дискотеки КУ «МБК с. Каменська» і є працівником будинку культури до своїх функціональних обов'язків не приступав і на роботу в КУ «МБК с. Каменська» не виходив, а також, будучи обізнаним про те, що його заробітна плата, як працівника КУ «МБК с. Каменська» незаконно привласнюється ОСОБА_4, своїх трудових відносин з КУ «МБК с. Каменська» не припинив і повернути йому банківську картку не вимагав, чим сприяв ОСОБА_4 в здійсненні привласнення грошових коштів. В результаті пособницьких дій ОСОБА_8, згідно затверджених ОСОБА_4 табелів виходів на роботу працівників будинку культури, в які були внесені свідомо неправдиві відомості про виходи на роботу ОСОБА_8, централізованою бухгалтерією установ культури в період з 01.11.2008 р. по 01.05.2010 р. проводилося нарахування грошових коштів у вигляді заробітної плати і відпускних ОСОБА_8, на підставі поданого ОСОБА_4 табеля виходів на роботу працівників міського будинку культури с. Каменськ, до якого були внесені неправдиві відомості про виходи на роботу працівника КУ «МБК с. Каменська». Таким чином, всього за період з 01.11.2008 р. по 01.05.2010 р. ОСОБА_8 внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4, при пособництві ОСОБА_8, було необґрунтовано нараховано грошових коштів у вигляді заробітної плати і відпускних в сумі 15394,05 грн., з них утримано обов'язкових платежів - 2640,16 грн., на банківську картку ПУМБ на ім'я ОСОБА_8 нараховано 12753,89 грн.. Внаслідок чого був заподіяний збиток місцевому бюджету в особі Маріупольської міської ради на суму 15394,05 грн.. Нарахованими грошовими коштами в сумі 12753,89 грн. ОСОБА_4 заволодів, знімаючи їх з банківської картки ПУМБ, належної ОСОБА_8 в банкоматах Першого Українського міжнародного банку і розпоряджався ними на свій розсуд.

В апеляції прокурор вказує, що вважає вирок незаконним та підлягаючим скасуванню, у зв'язку з не відповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 внаслідок м'якості. Вказує, що на досудовому та судовому слідстві вони вину не визнавали. Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким визнати винними та призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 191 КК у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки. ОСОБА_6 за ст.ст. 27 ч. 5, ст. 191 ч. 3 КК України призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі. Вирок в частини призначення покарання ОСОБА_5 залишити без змін.

Засуджені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції вказують, що вважають вирок підлягаючим скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. ОСОБА_4 вказує, що змови з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на заволодіння бюджетними коштами на мав. Зазначає, що недбало відносився до службових обов'язків, не контролював вихід працівників на роботу, їх перебування на робочому місці. Вважає, що його дії містять склад злочину, передбаченого ст. 367 КК України. Стверджує, що заробітну плату й інші надходження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не привласнював. ОСОБА_5 вказує, що він передав ОСОБА_4 банківську картку, щоб останній за його проханням знімав гроші. Стверджує, що змови з ОСОБА_4 на заволодіння бюджетними коштами не мав. Зазначає, що він працював за що отримував заробітну плату. Вказують, що ОСОБА_6 також не мав змови з ОСОБА_4 на заволодіння бюджетними коштами. Зазначають, що він працював за що отримував заробітну плату, а коли зрозумів, що зарплатня низька та підвищення не буде, звільнився. Вважають, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_4. Просять вирок у відношенні ОСОБА_4 і ОСОБА_5 змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 зі ст. 191 ч. 3 на ч. 2 ст. 367 КК України, та застосувати ст. 1 ЗУ «Про амністію» 2011 року, ОСОБА_5 виправдати. Якщо вирок у відношенні ОСОБА_4 буде визнаний законним, застосувати ст. 75 КК України.

Засуджений ОСОБА_6 в апеляції вказує, що вирок незаконний та необґрунтований, оскільки допущена неповнота і однобічність при проведенні досудового та судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосований кримінальний закон, призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Стверджує, що оскільки в штатному розписі не було посади світлооператор, він став на посаду керівника дискотеки. Так як дискотеки проводились нерегулярно, він виконував різні доручення директора. Періодично приходив до початку дискотек, але оскільки вони не проводилися із-зі відсутності відвідувачів, то він уходив, був інколи присутній на дискотеках, які проводив звукооператор, про що дав показання суду ОСОБА_9, які не відображені у вироку. Гроші, які ОСОБА_4 знімав з його картки, останній передавав йому. Вказує, що графік роботи сторожів не співпадає з його, тому вони не бачили його. З цієї ж причини не бачили його кочегари.

Просить вирок скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_6 закрити. Якщо суд погодиться з вироком суду першої інстанції, просить змінити вирок та призначити покарання не пов'язане з позбавленням та обмеженням волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав всі апеляції, вважав вирок суду законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх захисників, які підтримали доводи своїх апеляцій, не погодились з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Суд дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах.

Висновок суду про винність ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, які судом всебічно й повно досліджені і правильно оцінені.

Доводи апеляцій є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Так, суд в повному обсязі дослідив всі докази по справі, дав їм оцінку у сукупності. Оцінка доказів кримінально-процесуальним законом віднесена саме до компетенції суду і незгода засуджених з даною судом оцінкою не свідчить про наявність порушень кримінально-процесуального закону з боку суду.

Судом встановлено, що в даній справі показання свідків узгоджуються з іншими доказами по справі та узгоджуються між собою. Судом не виявлено фактів, які б свідчили про наявність між свідками змови на дискредитацію ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Доводи апеляцій, в яких засуджені наводять власний аналіз показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9 та інших, колегія суддів залишає поза увагою, оскільки аналіз показань законом віднесено до компетенції суду.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, які підтверджуються доказами, дослідженими судом і приведеними у вироку, дав діям засудженого ОСОБА_4 правильну юридичну оцінку. Таким чином, ОСОБА_4 винний у вчиненні інкримінованого йому злочину, його дії судом першої інстанції правильно кваліфіковані саме за ст. 191 ч. 3 КК України.

Колегія суддів відмічає, що злочин, передбачений ст. 367 КК України є необережним, проте судом першої інстанції встановлено, що всі дії ОСОБА_4 носили умисний характер та були спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тому підстав для перекваліфікації його дій на ст. 367 ч. 2 КК України немає.

Дії ОСОБА_5, ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст.ст. 27 ч. 5, 191 ч. 3 КК України.

Викладені у апеляції доводи стосовно кваліфікації дій засуджених та доведеності їх вини є безпідставними, оскільки ці доводи судом першої інстанції було ретельно перевірено, відповідно до вимог ст. 334 КПК України 1960 року суд детально виклав у вироку мотиви, з яких визнав ці доводи безпідставними, які колегія суддів вважає аргументованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Суд відповідно до ст. 323 КПК України 1960 року обґрунтував вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд проаналізував докази та дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених в ст. 324 КПК України 1960 року.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є безпідставними.

Як встановлено перевіркою матеріалів кримінальної справи, судовий розгляд проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд виходив із сукупності всіх конкретних обставин справи.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши усі наведені на захист засуджених доводи, ретельно дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та правильно кваліфікував їх дії.

Висновки суду є переконливими і сумніву у колегії суддів не викликають.

Доводи апеляцій засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_6 про те, що судом призначено дуже суворе покарання і його необхідно пом'якшити не беруться до уваги, оскільки ці доводи суперечать матеріалам справи.

Покарання, призначене засудженим, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкцій ст.ст. 191 ч. 3, 366 ч. 1 КК України, відповідно до положень загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винних, конкретних обставин даної справи. На думку колегії суддів по своєму виду і розміру призначене покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд врахував, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, характеризуються задовільно, мають на утриманні неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 працює.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд врахував, що він пенсіонер, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем мешкання характеризується позитивно, є учасником бойових дій.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що виправлення і перевиховання засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вірно призначив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі, ОСОБА_5 - позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання.

За цих підстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляції прокурора про необхідність призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 більш суворого покарання.

Колегія суддів підстав для застосування відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ст. 75 КК України не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, однобічності або неповноти судом першої інстанції не допущено, у зв'язку з чим підстав для скасування або зміни вироку немає.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений законно і обґрунтовано і підстав для його скасування немає, апеляції є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-366 КПК України 1960 року колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без змін, апеляції прокурора, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.

Судді: