АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1615/1896/2012
Номер провадження 11/786/580/2013
Категорія ч. 3 ст. 191 КК України Т.З. Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С.І.
Доповідач ап. інст. Денисенко Л. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді:Денисенко Л.М.
суддів:Кожевнікова О.В.,Тараненка Ю.П.
з участю прокурора:Гомля О.В.
захисника:ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Кременчука від 14 червня 2013 року.
ВСТАНОВИЛА
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Богданівка Оболонського району Полтавської області, українка, громадянка України, одружена, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.3 ст..191 КК України повернута прокурору Полтавської області на додаткове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вчинила злочин на наступних обставин.
ОСОБА_6 працюючи на посаді заступника начальника ВП «Полтавська вагонна дільниця по оперативній роботі в м. Кременчуці ДП «Південна залізниця» та маючи на меті привласнення майна ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» протягом червня - жовтня 2011 року неодноразово надавала підлеглим працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконні вказівки щодо роз'єднання банок акумуляторних батарей на пасажирських вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, №043 - 02048, які знаходилися на балансі ВП «Полтавська вагонна дільниця ДП «Південна залізниця» .
Після роз'єднання та злиття електроліту з банок акумуляторних батарей типів ТНЖ -300, ТНЖ - 250, та FL - 300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп. за вказівкою ОСОБА_6. вказані банки акумуляторних батарей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були завантажені в автомобіль, вивезені з території підприємства та здані в пункт прийому металобрухту, що розташований за адресою м. Кременчук вул. Ярмаркова, 5.
Тобто, в червні 2011 року ОСОБА_6 здійснила привласнення придатних для використання банок акумуляторних батарей тилів ТНЖ - 300, ТНЖ - 250, та FL - 300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп., які були встановлені на вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вересні 2011 року ОСОБА_6 повторно надала підлеглим працівникам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконну вказівку щодо здійснення розукомплектування пасажирського вагону №043 - 02048 ВП «Полтавська вагонна дільниця», шляхом зняття з нього акумуляторних банок.
Після роз'єднання та злиття електроліту з банок акумуляторних батарей типу FT - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп., за вказівкою ОСОБА_6. 30.09.2011 року, 31.09.2011 року, 03.10.2011 року, 04.10.2011 року, 05.10.2011 року вказані банки акумуляторних батарей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були завантажені в автомобіль, вивезені з території підприємства та здані в пункт прийому металобрухту, що розташований за адресою м.Кременчук вул. Ярмаркова, 5.
Отримані від продажу даних банок акумуляторний батарей кошти в сумі 4600 грн. ОСОБА_8 передав ОСОБА_9, вважаючи, що вони будуть оприбутковані по бухгалтерії Кременчуцького підрозділу ВЧ - 4.
Тобто, ОСОБА_6 повторно здійснила привласнення майна Кременчуцького підрозділу СТГО «Південна залізниця», а саме придатних до використання банок акумуляторних батарей пасажирського вагону №043 - 02048 типу FL - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп., якими розпорядилася в подальшому на власний розсуд.
Дії ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.3 ст.. 191 КК України як привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене повторно.
Повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що суд позбавлений можливості в судовому засіданні в передбаченому КПК України порядку, визначити розмір шкоди заподіяної злочином, розмір якої впливає на кваліфікацію злочину, тобто усунути допущену неправильність та неповноту досудового слідства, в ході додаткового розслідування необхідно достовірно встановити зокрема наступне: акумуляторні батареї якого типу та коли було встановлено на вказані вагони, встановити дані щодо інтенсивності їх використання, технічного стану та можливості їх використання, після чого, в порядку передбаченому КПК України, визначити розмір шкоди, що спричинена підприємству, внаслідок заволодіння його майном.
Крім того, в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки злочину, передбачені ст.191 КПК України, то в ході додаткового розслідування прокурору необхідно вирішити питання про законність вказаної постанови слідчого, про наявність підстав для її скасування та питання щодо притягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
В апеляції прокурор прокуратури м. Кременчука просить скасувати постанову суду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, направити справу на новий судовий розгляд до того ж суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про необґрунтованість постанови суду,заперечення адвоката на апеляцію прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень п.п. 8, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 року № 2 та положенням ст.. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства і можливе лише тоді, коли неправильність або неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин: не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином і стягнення безпідставно нажитого майна» якщо у стадії віддання обвинуваченого до суду або в судовому засіданні виявиться, що визначити розмір шкоди неможливо, а він впливає на кваліфікацію злочину, на призначення винному міри покарання і на вирішення інших питань, зазначених у ст.324 КПК, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, органи досудового слідства цих вимог закону не дотримались, розслідування справи провели формально без з'ясування суттєвих обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неправильність та поверховість досудового слідства, яка не може бути усунута в ході судового слідства.
Згідно обвинувачення пред'явленого ОСОБА_6, остання здійснила привласнення придатних для використання банок акумуляторних батарей типів ТНЖ - 300, ТНЖ - 250, та FL -300 у кількості 160 штук загальною вартістю 53 925 грн. 23 коп., які були встановлені на вагонах №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, а також здійснила привласнення майна, а саме придатних до використання банок акумуляторних батарей пасажирського вагону №043 - 02048 типу FL - 350 у кількості 84 штуки загальною вартістю 33 328 грн. 44 коп. та вказані твердження обвинувачення, щодо кількості акумуляторних батарей, їх типу, вартості та придатності до експлуатації фактично грунтуються на даних, що містяться в Акті №15 -НКРС/04841050 від 27.02.2012 року «Про результати перевірки окремих питань фінансового-господарської діяльності Полтавської вагонної дільниці (а.с.8 т.3), відомостях, що містяться в технічних паспортах форми ВУ - 5 на вагони та припущеннях, які зроблені оцінювачами та викладені ними у Висновку про вартість майна від 16.03.2012 року (а.с. 6 т..5).
Згідно п.7.3, 13.1 Керівництва з експлуатації ЖТПИ 563535.012 РЭ «Акумулятори та акумуляторні батареї для живлення електрообладнання пасажирських вагонів» - термін служби акумуляторів та батарей в залежності від умов експлуатації складає від 2, 5 до 10 років. Гарантійний термін експлуатації акумуляторів та батарей встановлено 3 роки з моменту вводу в експлуатацію.
Із акту №15 - НКРС/04841050 від 27.02.2012 року «Про результати перевірки окремих питань фінансового - господарської діяльності Полтавської вагонної дільниці (а.с.8 т.3) вбачається, що на підприємстві кількісний облік акумуляторних батарей в експлуатації вагонів 043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 - 50625, №043 - 02048 відсутній.
Тип акумуляторних батарей, нестача яких встановлена під час інвентаризації, визначена на підставі відомостей, що вказані у технічних паспортах на вказані вагони, а саме по вагону №043 -34678 - ТНЖ - 300 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 34447 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 34744 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 50625 - ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, по вагону №043 - 02048 - FL - 350 у кількості 84 банки.
Документальною перевіркою період виникнення нестачі не встановлено, у зв'язку з відсутністю кількісного обліку акумуляторних батарей.
Придатність до експлуатації акумуляторних батарей вищезазначених вагонів під час інвентаризації не встановлено, у зв'язку з відсутністю документів щодо дати установки на вагони та документів щодо їх технічного стану.
Згідно технічних паспортів форми ВУ - 5, що складались підприємствами - виробниками вагонів, на вагоні №043 - 34678 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 300 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 34447 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 34744 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, на вагоні №043 - 50625 при його виготовленні було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250 у кількості 40 банок, а на вагон №043 - 02048 було встановлено акумуляторну батарею типу FT - 350 у кількості 84 банки 29.07.2005 року при проведенні КР - 2 у Жмеренському вагоноремонтному заводі.
Із листа ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» від 20.05.2013 року (а.с. 192 т.6), який був надісланий на виконання постанови суду від 07.05.2013 року, вбачається, що акти щодо дати установки акумуляторних батарей на вагони 043 - 34678, №043 - 34447, №043 -34744, №043 - 50625, №043 - 02048 на підприємстві відсутні, а тому встановити придатність до експлуатації (використання) акумуляторних батарей не має можливості.
Нові акумуляторні батареї на вагони №043 - 34678, №043 - 34447, №043 - 34744, №043 -50625 під час їх експлуатації у Кременчуцькому підрозділі «Полтавської вагонної дільниці» не встановлювались.
Як вбачається із матеріалів справи, розмір матеріальної шкоди в ході досудового слідства визначено фактично на підставі Висновку про вартість майна від 16.03.2012 року (а.с. 6 т..5), який складений оцінювачами ТОВ «Регіональна оціночна компанія «Полтаваексперт» та відповідно до якого висновки експерта про технічний стан та придатність до експлуатації банок акумуляторних батерей грунтується на зроблених ними самими припущеннях, про що зазначено у висновку та що є неприпустимим.
Крім того, при проведенні оцінки, оцінювачами самостійно, без зазначення у висновку будь - яких обгрунтувань, визначено, що на вагоні №043 - 34744 було встановлено акумуляторну батарею типу FL - 300, однак згідно п.38 технічного паспорту на вказаний вагон (а.с.47 т.1) на ньому було встановлено акумуляторну батарею типу ТНЖ - 250.
З метою усунення вказаної неповноти досудового слідства та визначення розміру матеріальної шкоди, що спричинена злочином, судом 20.03.2013 року було призначено товарознавчу експертизу.
Експертом ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. Бокаріуса до суду було направлено клопотання від 10.04.2013 року про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.
Відповідно до постанови Крюківського районного суду м. Кременчука від 07.05.2013 року у ВП «Полтавська вагона дільниця» ДІЇ «Південна залізниця» було витребувано зазначені у клопотанні експерта додаткові матеріали.
Згідно листа ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця» від 20.05.2013 року (а.с. 192 т.6), який був надісланий на виконання постанови суду від 07.05.2013 року документи, що вимагав суд, у повному обсязі до суду не надано у зв'язку з їх відсутністю, зокрема не надано акти встановлення банок акумуляторних батарей на вказані вагони, не надано дані аналітичного бухгалтерського обліку банок, не надано дані щодо інтенсивності їх експлуатації, технічного стану та можливості їх подальшої експлуатації.
Вказані обставини унеможливили проведення призначеної судом експертизи та 10.06.2013 року експертами ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. Бокаріуса складено повідомлення про неможливість надання висновку експертизи.
Також, допитані в ході досудового та судового слідства в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.1 - 8 т.4), пояснили, що дійсно протягом 2011 року вони приймали банки акумуляторних батарей, які в подальшому ОСОБА_11 реалізував невідомій особі. Вказані обставини в ході досудового розслідування були перевірені поверхового, а тому в ході додаткового розслідування необхідно провести слідчі дії для встановлення місцезнаходження акумуляторних батарей та осіб, що їх придбали
Крім того, згідно пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, безпосередні дії щодо розукомплектування вказаних пасажирських вагонів, а саме дії по зняттю з вагонів та подальшу здачу банок аккумуляторних батарей до пункту прийому металів за вказівкою ОСОБА_6 здійснили ОСОБА_7 та ОСОБА_12.
Допитані в з ході судового слідства в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили вказані обставини, зокрема пояснили, що дійсно за вказівками ОСОБА_6 знімали з пасажирських вагонів банки акумуляторних батарей, які в подальшому вивозили з території підприємства та здавали до пункту прийому металів.
Із наявних у справі матеріалів, зокрема із Посадової інструкції №61 (а.с.155 т.1) майстра цеху огляду і поточного ремонту пасажирських вагонів ст.Кременчук (електроцех) ОСОБА_7, Посадової інструкції № 61a (a.c.153 т.1) майстра цеху огляду і поточного ремонту пасажирських вагонів ст.Кременчук ОСОБА_8, висновку судово-економічної експертизи №51 від12.02.2013 року (а.с.150 т.6) вбачається, що в період з червня 2011 року по грудень 2011 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були матеріально - відповідальними особами, які повинні були забезпечувати збереження товарно-матеріальних цінностей (банок акумуляторних батарей) та останнім було відомо порядок оприбуткування корисних залишків в комору підприємства при знятті акумуляторних батарей з вагонів.
Відповідно до ст..41 КК України особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.
Постановою слідчого СВ УСБУ в Полтавській області від 21.03.2012 року (а.с.244 т.5) в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за фактом привласнення, розтрати майна Кременчуцького підрозділу ВП «Полтавська вагонна дільниця» ДП «Південна залізниця», шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.191 КК України відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Оскільки за наявності наведених вище обставин в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачаються ознаки злочину, що передбачених ст.191 КПК України то в ході додаткового розслідування прокурору необхідно вирішити питання про законність вказаної постанови слідчого, про наявність підстав для її скасування та питання щодо притягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.
За таких обставин, наведені в постанові суду мотиви повернення матеріалів справи на додаткове розслідування відповідають фактичним обставинам справи і не суперечать вимогам п.п. 8, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 року № 2, а тому постанова суду є обґрунтованою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції 1960 року, та розділом 11 Перехідних положень КПК України), судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора прокуратури м. Кременчука залишити - без задоволення, постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 14 червня 2013 року про повернення кримінальної справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.3 ст.191 КК України прокурору Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування - без змін.
СУДДІ:
Денисенко Л.М. Кожевніков О.В. Тараненко Ю.П.