Провадження № 11сс/775/7/2013 Слідчий суддя у І інстанції Папаценко П.І.

Категорія ст.121 ч.1 КК України Доповідач Лупінова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Лупінової Л.М.,

суддів: Топчій Т.В., Рибака В.Й.,

при секретарі Чепіга Н.В.,

за участю прокурора: Железняк М.О.

підозрюваного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляцію прокурора Жовтневого району м. Маріуполя ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2012 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України у Донецькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, що має середню освіту,одруженого, пенсіонера,

за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні СВ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС в Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050770000779 від 29 грудня 2012 року за ознаками, кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, за фактом умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3

Досудовим розслідуванням встановлено що, 29.12.2012 року, приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в Жовтневому районі м. Маріуполя, під час сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, утримуючи кухонний ніж у правій руці, навмисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс раніше знайомому потерпілому ОСОБА_3 декілька ударів в область тулуба, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді : проникаючого ножового поранення грудної клітини зліва з пораненням підкрильцевої вени зліва, з пораненням легенів, лівостороннього гемоторокса, різані поранення лівого плеча та поясної області зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на момент їх спричинення.

Потерпілий ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями знаходиться в міській лікарні № 4 в м. Маріуполі в хірургічному відділенні на стаціонарному лікуванні.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України у Донецькій області про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, до 28 лютого 2013 року.

Прокурор подав на вказану ухвалу апеляцію, в якій просить ухвалу суду скасувати, обрати стосовного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вважає ухвалу суду не законною у зв’язку із невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В обґрунтуванні своїх апеляційних вимог вказує, що при винесенні ухвали про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не було враховано, що знаходячись під домашнім арештом ОСОБА_1 буде мати можливість будь-яким чином впливати на свідків, потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також судом не прийнято до уваги і те, що ОСОБА_1 мешкає в одному під'їзді з потерпілим, з яким у нього склалися неприязні стосунки, що може привести до вчинення повторного злочину відносно потерпілого, та членів його родини. Слідчим суддею не враховано й той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводами апеляції, підозрюваного який не підтримав апеляцію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та судовий матеріал, колегія суддів вважає, що апеляція, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 177 КПК України, враховується тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, її стан здоров’я, вік, сімейний стан, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу, а згідно постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року « Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства – міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є найбільш суворою та обирається лише за наявності підстав вважати, що інші заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та належної поведінки.

Не навів прокурор і переконливих доводів щодо недостатності застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику зазначеному як в апеляції так і в клопотанні слідчого.

Колегія судів вважає, що дані про наміри підозрюваного впливати на свідків, потерпілого та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у справі відсутні, а обставини, що характеризують особу підозрюваного, судом були достатньо з’ясовані та враховані, тому підстав для скасування ухвали районного суду немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 178,395,376,407,422 КПК України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2012 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесене подання прокурора.

С У Д Д І: