У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/331/2013 Головуючий у 1-ій інстанції: Захарова А.С.

Категорія: ст. 291 КПК України Доповідач : Бєлан Н. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2013року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Бєлан Н.О.

суддів -Жук О.В., Дзюбіна В.В.

при секретарі судового засідання - Дем'яненко В.І.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора -Ємця А.А.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора Денисюка М.П., який брав участь у підготовчому судовому засіданні з підготовки судового розгляду судом першої інстанції кримінального провадження №12012110090000217, на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2013 року.

Цією ухвалою з підготовчого судового засідання на підставі ст.314 ч.2 п.3 КПК України суд повернув прокурору обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, якому висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121ч. 1, 125ч.2, 115 ч.1 КК України, і яке викладене у такій редакції.

16 серпня 2012 року, приблизно 23 год.30 хв., ОСОБА_4 підбіг до свого знайомого ОСОБА_5, який сидів на лавочці перед будинком №14 по вулиці Іскрівській в м. Києві, та на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар по голові предметом, схожим на молоток, від чого впав на землю, а ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс йому цим же предметом близько десяти ударів по різним частинам тіла, заподіявши як легкі з короткочасним розладом здоров'я, так і тяжкі тілесні ушкодження.

20 травня 2013 року, приблизно о 2 год.14 хв., перебуваючи біля будинку №16 по вулиці Іскрівській в м. Києві, на ґрунті особистих неприязних стосунків учинив конфлікт з ОСОБА_5, під час якого умисно наніс ОСОБА_6 один удар по голові невстановленим предметом. А коли вона стала прикривати голову руками, ОСОБА_4 умисно наніс удар по вказівному пальцю її лівої руки, та, продовжуючи злочинні дії, наніс останній декілька ударів в голову невстановленим предметом, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

Також в цей же день, приблизно о 2 год.15 год., там же під час конфлікту з раніше знайомим ОСОБА_5, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, утримуючи в правій руці невстановлений предмет, ОСОБА_4 умисно наніс останньому удари по тулубу та голові, життєво важливий орган, заподіявши численні тілесні ушкодження, у тому числі відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток черепа, обличчя, з пошкодженням оболонок та тканин головного мозку з крововиливами під оболонки, в тканину та шлуночки головного мозку, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_5

Правову кваліфікацію вчиненого слідчий визначив так, що ОСОБА_4. своїми діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а також в з заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вчинив кримінальні правопорушення, що передбачені ст.ст. 121 ч.1, 125 ч.2 та 115 ч.1 КК України.

Приймаючи таке судове рішення, суд у постанові зазначив, що слідчим в порушення вимог ст.291 КПК України в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.91 КПК України підлягають доказуванню.

Зокрема, не зазначений спосіб заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень 20 травня 2013 року, а також відсутні посилання на мотив і мету вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень як 16 серпня 2012 року та 20 травня 2013 року.

Крім того, в порушення вимог ст.109, 291 КПК України у реєстрі не зазначений час проведення деяких процесуальних дій та не вказана особа, яка прошила та скріпила печаткою обвинувальний акт.

В апеляції прокурор просить скасувати ухвалу колегії суддів як незаконну та направити обвинувальний акт до місцевого суду для проведення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду.

Апелянт вважає, що зазначені судом порушення не є істотними, бо не порушують права обвинуваченого на захист і не перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляцію; заперечення захисників, які вважали рішення колегії суддів законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить законних підстав для її задоволення.

Згідно з вимогами, визначеними ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, і у ході співставлення яких з ознаками кваліфікації слідчому належить керуватися кримінальним законом, який характеризує об'єктивну та суб'єктивну сторону конкретного кримінального правопорушення, а не власними догадками чи припущеннями.

З огляду на висунуте ОСОБА_4 обвинувачення, слідчим проігноровані вказані вимоги закону, бо обставини, що характеризують об'єктивну та суб'єктивну сторону зазначених кримінальних правопорушень, наведені вкрай стисло без зазначення способу їх вчинення, притому, що це є кваліфікуючою ознакою цих складів, і взагалі слідчим не зазначені конкретні об'єктивні ознаки спрямованості умислу, мотиву дій та мети, які є обов'язковими при описуванні злочину, передбаченого ст.115 КК України.

В апеляції прокурором щодо цього заперечення навіть не аргументовані, а посилання на те, що суд у підготовчому судовому засіданні вийшов за межі того переліку питань, які відповідно до ст.ст.314 та 315 КПК України повинен розглянути, висловлені не зрозуміло.

Згідно до ст.314 ч.3 п.3 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Зазначені недоліки обвинувального акту є суттєвими, бо не забезпечують права обвинуваченого за захист.

Відповідно до ст.42 КПК України обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Що стосується вказівок у судовому рішенні про недотримання й вимог закону щодо внесення відомостей до реєстру матеріалів досудового розслідування, який згідно з ч.1 ст.109 КПК України повинен містити, зокрема дані про процесуальні рішення слідчого протягом досудового розслідування із зазначенням часу їх прийняття, то вони мають бути перевірені при усуненні недоліків обвинувального висновку.

Отже, обвинувальний акт повернутий прокурору відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.404, 405, 418 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Денисюка М.П. залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 липня 2013 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12012110090000217 стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 - без зміни.

Головуючий

Судді