Справа № 357/10962/13-к

1-кп/357/509/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя Верещак А. М. ,

при секретарі - Шутенко Ю. В.,

з участю прокурора - Шурашкевича В.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5 в м.Біла Церква, кримінальне провадження № 12013100030004275 від 01.07.2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, українця, громадяна України, із вищою освітою, не працює, проживає АДРЕСА_1, раніше судимого:03.07.2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі - звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням на іспитовий строк 3 роки, - обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2013 року, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в коридорі приміщення бібліотеки №8, що по вул. Леваневського, 55 в м.Біла Церква Київської області, умисно, з корисливих намірів, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, повторно, вчинив крадіжку спортивного велосипеда марки «Шторм Оушен» вартістю 1 600грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінуємого йому діяння визнав в суді повністю, підтвердив всі обставини скоєння кримінального правопорушення і просив не дозіліджувати інші докази, які зібранні під час досудового слідства, та підтвердив, що положення ч.3 ст.349 КПК України роз»ясненні йому і зрозумілі. В скоєному щиро покаявся, просив суворо його не карати.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємого йому діяння в суді доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обираючи обвинуваченому міру покарання за скоєне, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, ступінь його вини, обтяжуючі та пом»якшуючі обставини.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд врахлвує як пом»якшуючі обставини визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у скоєному та його каяття, а також той факт, що заподіяні потерпілому збитки відшкодовано.

Разом з тим, суд також приймає до уваги, що ОСОБА_1 раніше судимий, на шлях виправлення не став і вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку при звільненні його від відбування покарання з випробуванням, тому вважає, що його виправлення можливе тільки за умови ізоляції від суспільства і відносно нього слід застосувати покарання у вигляді позбавлення волі..

На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов заявлено не було. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України прииєднати частково до призначеного ОСОБА_1 покарання невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2012 року у вигляді 1 (одного) року та 3 (трьох) місяців позбавлення волі і остаточно визначити покарання у вигляді 3 (трьох) років та 3 (трьох) місяців позбалення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту взяття його під варту, тобто з 06.09.2013 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з особистого зобов»язання на тримання під вартою в СІЗО №13 Державного департаменту України по виконанню покарань у м.Києві та Київської області, взявши ОСОБА_1 під варту із залу суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: А. М. Верещак