АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/744/7160/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Демидова С.О.
Справа № 201/3884/13ц Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Філіпповій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредиту складає 8 831,74 грн., а саме: заборгованість по відсоткам 7 876,97 грн.; пеня, за несплату основного боргу 936,06 грн.; пеня, за несплату процентів 18,71 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 лютого 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії для проведення операцій з платіжною карткою НОМЕР_1 , відповідного до якого позивач відкрив відповідачу відновлювану кредитну лінію для проведення операцій з використанням картки з лімітом заборгованості не більше 9000,00 грн., а відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 25,5% річних. Банк свої зобов'язання, щодо надання позичальнику кредиту на загальну суму 9000,00 грн., виконав у повному обсязі, але позичальник свої обов'язки по поверненню кредиту згідно графіку погашення кредиту, не виконує.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» задоволені. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі, відповідач уклав договір та приймав кошти і зобов'язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути кредит позивачу, але без поважних причин цього не зробив.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії від 16 лютого 2007 року НОМЕР_1 , згідно якого відповідачу було відкрито кредитну лінію з лімітом заборгованості не більше 9000,00 грн., строком користування до 30 січня 2009 року.
Так, станом на 29 березня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 по кредиту складає 8 831,74 грн., а саме: заборгованість по відсоткам 7 876,97 грн.; пеня, за несплату основного боргу 936,06 грн.; пеня, за несплату процентів 18,71 грн..
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.
Відповідно до п.2.3. кредитного договору, кредит підлягає поверненню в термін, обумовлений кредитним договором, але не пізніше дати остаточного повернення кредиту, а саме 30 січня 2009 року.
В порушення зазначених норм закону та умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконав, перестав своєчасно сплачувати відсотки по кредиту, утворилася заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором складає 8 831,74 грн., а саме: заборгованість по відсоткам 7 876,97 грн.; пеня, за несплату основного боргу 936,06 грн.; пеня, за несплату процентів 18,71 грн.
Виходячи з вище наведеного судом першої інстанції правильно задоволені позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними.
Так, не можна вважати обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те , що суд першої інстанції повинен був закрити провадження по справі в зв»язку з розглядом справи № 2-н-1445/09.
Згідно із вимогами п. 2 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо рішення або ухвала суду, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Однак , як вбачається з оглянутої в апеляційній інстанції вище вказаної справи судовим наказом , виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 10 червня 2009 року з ОСОБА_1 було стягнено 13308 грн. 07 коп. , з яких 8686,50 грн. - сума основного боргу за кредитним договором ; 3918,43 грн. - заборгованість за процентами за період з 31 серпня 2007 року по 29 травня 2009 року ; 572,95 грн. - пеня , нарахована за неповернення суми основного боргу за кредитним договором за період з 29 серпня 2008 року по 3 червня 2009 року ; 130,19 грн. - пеня , нарахована за несплату нарахованих процентів за період з 1 липня 2008 року по 3 червня 2009 року. Стягнуто судові витрати.
У справі ж , що розглядається стягнуто : 7876,97 грн. - заборгованість по процентам за період з 30 травня 2009 року по 25 березня 2013 року ; пеня 936,06 грн.- пеня за несплату основного боргу за період з 31 березня 2012 року по 31 березня 2013 року ; та пеня на суму прострочених процентів у сумі 18,71 грн. за період з 31 березня 2012 року по 31 березня 2013 року
Таким чином з вище наведених матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» заявлених 2 квітня 2013 року до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не були предметом розгляду у суді по справі № 2-Н-1445/09.
Підстави припинення зобов'язання визначені в ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України; зокрема ст. 599 ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора , яке не виконано боржником , не припиняє правовідносин сторін кредитного договору , не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум , передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України , оскільки зобов»язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. 526,599 ЦК України.
Таким чином , суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, дав їм та наданим доказам правильну правову оцінку та обґрунтовано у відповідності з нормами матеріального права дійшов до висновку про задоволення позову ПАТ «Укрексімбанк».
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовними для скасування рішення суду, у справі не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні, не ґрунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді