Копія    

Справа №1-92/2008 р.

ВИРОК

Іменем України

22 жовтня 2008 року                                                                                                  с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Стадника І.М.,

при секретарі Яворській М.М.,

з участю прокурора Кізлика О.М.,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася та проживає в АДРЕСА_1, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, вдови, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. 10 серпня 2008 року біля 16 год. в с. Борівка, біля вул. Орджонікідзе, на ґрунті виниклих неприязних відносин умисно нанесла близько чотирьох ударів рукою неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді синців: на нижній повіці правого ока з переходом на праву вилицю, в проекції грудного відділу хребта, по зовнішній поверхні правого плеча, на лівій вушній раковині, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.

Крім того, ОСОБА_2. під час побиття неповнолітнього ОСОБА_3. усвідомлюючи, що останній є неповнолітнім та не може чинити опір, знаходячись на відстані у 3-4 метри від берега річки, утримуючи його за комірець сорочки, тягла ОСОБА_3. до річки, висловлюючи при цьому погрози вбивством шляхом втоплення, нехтуючи його попередженням про те, що він не вміє плавати, що створило реальні підстави в неповнолітнього ОСОБА_3. побоюватися здійснення ОСОБА_2. своїх погроз.

Підсудна ОСОБА_2. свою вину у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України визнала повністю і суду показала, що в серпні 2008 року прийшовши на свій город побачила біля своєї корови неповнолітнього ОСОБА_3. та вважала, що він робив там якісь непристойні речі. Десь за тиждень вона зустріла його на стежці біля річки і запитала навіщо він займав її корову, але коли той почав відпиратися і все заперечувати, вона тримаючи його однією рукою, іншою рукою нанесла кілька ударів ОСОБА_3. по різних частинах тіла.  Крім того, в пориві гніву крикнула, що втопить його в той час, коли вони були за 3-4 метри від річки. Наміру реально виконувати свою погрозу не мала, але ОСОБА_3 сильно злякався.

В скоєному щиро розкаюється, обіцяє в подальшому не вчиняти злочинів.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що одного дня коли він відігнав корову на пасовище та повертався додому, його зустріла ОСОБА_2. та запитуючи навіщо він ліз до її корови, нанесла кілька ударів рукою по різних частинах його тіла, зокрема, три рази в обличчя. Крім того, погрожувала, що втопить його і при цьому тягнула до води, через що він дуже злякався.

Законний представник неповнолітнього потерпілого, батько ОСОБА_3. -  ОСОБА_1 суду показав, що одного дня після того, як його сини погнали корову на пасовище, прибіг старший та сказав, що ОСОБА_2 б'є ОСОБА_3. Коли прийшов на місце, то побачив свого сина побитого: синець під оком та на тілі, розпухла губа.

Аналогічні покази дала суду свідок ОСОБА_4. - мати потерпілого.

Підтримуючи заявлений на досудовому слідстві цивільний позов суду пояснив, що крім власне побиття сина, ОСОБА_5. поширила по селу неправдиві відомості про його сина, які порочать його, через що він відчуває себе зніяковілим і морально страждає. В лікарні син не лікувався, проте деякий час після події скаржився на біль в місцях побоїв, був переляканий, не міг прийти в себе.

Неповнолітній свідок ОСОБА_6 - брат потерпілого, суду показав, що коли вони поверталися з братом Сергієм додому, то зустріли ОСОБА_2, яка сказала, що його брат займав її корову і почала його бити. Це все відбувалося на стежці біля річки і він побіг додому щоб повідомити про подію батьків.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №467/170 від 20 серпня 2008 року у ОСОБА_3. мали місце такі тілесні ушкодження: синці: на нижній повіці правого ока з переходом на праву вилицю, в проекції грудного відділу хребта, по зовнішній поверхні правого плеча та на лівій вушній раковині які виникли від дії тупих предметів або від ударів до таких, та належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що могли утворитися 10 серпня 2008 року. Крім того, експерт висловилась про те, що на тілі потерпілого існує чотири місця прикладання сили, причому по зовнішній поверхні право плеча є чотири синці, що зливаються між собою - можливо від дії пальців руки нападаючої.

Зазначене підтверджує показання як підсудної, так і потерпілого про кількість та локалізацію ударів, а також про те, що під час нанесення ударів ОСОБА_3. ОСОБА_2. тримала його однією рукою.

Свідки ОСОБА_7. і ОСОБА_8. - вчителі школи, в якій навчається неповнолітній потерпілий, суду показали, що відхилень в його поведінці в школі вони не помічали.

Таким чином, оцінивши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до однозначного висновку про винність ОСОБА_2. як в заподіянні неповнолітньому ОСОБА_3. легкого тілесного ушкодження, так і в погрозі вбивством.

Зокрема, встановлюючи реальність погрози суд виходить із конкретних обставин справи і враховує як суб'єктивний критерій (сприйняття погрози потерпілим в конкретній обстановці), так і об'єктивний (вираження її усно і поблизу річки за умов, коли потерпілий не вміє плавати) і приходить до висновку, що підсудна вчинила такі дії, які давали потерпілому підстави побоюватися здійснення погрози, а поведінка підсудної об'єктивно свідчила про її реальність.

Призначаючи підсудній покарання, суд враховує тяжкість вчинених нею злочинів, особу винної - характеризується позитивно, раніше не судима.

Обставин, що обтяжуються покарання, по справі не встановлено.

Водночас обставинами, які пом'якшують покарання підсудної є щире каяття, є вдовою і має на утриманні троє неповнолітніх дітей, а тому суд вважає за необхідне застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, що не зазначене в ст. 129 КК України.

Цивільний позов, заявлений по справі законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3. в його інтересах слід задовольнити частково.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом бо іншим ушкодженням здоров'я.

Факт приниження честі й гідності неповнолітнього діями підсудної, а також факт поширення нею відповідних неправдивих відомостей по справі не доведений, а тому не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування суд враховує характер правопорушення - шкоду заподіяно злочином, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, а також ступінь вини особи, яка її завдала, та враховуючи вимоги розумності і справедливості приходить до висновку, що належним відшкодуванням буде 1000 грн.

Запобіжний захід щодо підсудної зміни не потребує.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочинів, що передбачені ч. 1 ст. 125 КК України і ч. 1 ст. 129 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин;

- за ч. 1 ст. 129 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

На підставі ст. 70 КК України шляхом повного складання остаточне покарання визначити як 200 (двісті) годин громадських робіт.

Запобіжний захід щодо підсудної до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення в суді.

Головуючий: підпис

«З оригіналом вірно» Суддя Чернівецького районного суду                                               Стадник І.М.