Справа №:105/1257/12Головуючий суду першої інстанції:Холкіна Г.І.
№ провадження:22-ц/190/4360/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання про стягнення заборгованості по заробітній платі,
за апеляційною скаргою Азовського Кооперативного заготівельно-виробничного об'єднання на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
14 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Свої вимоги мотивує тим, що з 03.06.1983 року по 21.05.1984 року та з 24.07.1985 року по 01.05.2011 рік обіймав посаду робітника в Азовському КЗВО. 01.05.2011 року позивача було звільнено за власним бажанням. Починаючи з 01.01.2006 року та до моменту звільнення ОСОБА_6 жодного разу не отримав заробітної плати, тому що невиплату зарплати відповідач пояснював скрутним фінансовим становищем підприємства. Оскільки позивачу не відомо про дійсний розмір заробітної плати, яку він мав отримувати за вказаний період, а відповідач не надає відомості, щодо розміру зарплати, тому на підставі ст. 95 КЗпП України при розрахунку заборгованості по зарплаті враховує розмір мінімальної заробітної плати, який встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року. Таким чином, заборгованість відповідача перед ОСОБА_6 по заробітний платі за період з 01.01.2006 року по 01.05.2011 року становить 40 645 грн., яку просить стягнути з Азовського КЗВО.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 05 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання на користь ОСОБА_6 заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2006 року по 01 травня 2011 року у розмірі 40 645 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі Азовський Кооператив заготівельно-виробничого об'єднання ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що посилання суду на те, що відповідачем в підтвердження того, що позивач виконував свої трудові обов'язки на умовах неповного робочого дня нічим не підтверджені не відповідає дійсності, бо кооператив надавав ці докази безпосередньо до суду також вони є в матеріалах справи. Не відповідає дійсності і той факт, що відповідачем не надано документів, які б підтверджували виплату заробітної плати ОСОБА_6 Також вказує, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що копії наказів, табелів обліку робочого часу, відомостей про виплату заробітної плати не є допустимими доказами. А надати оригінали цих документів, не було можливим бо єдиний працівник відповідача директор Азовського КЗВО з 04.04.2013 по 08.04.2013 перебував на стаціонарному лікуванні, про що суд був своєчасно повідомлений. Державним інспектором праці Стрельніковим В.М. під час перевірки факту невиплати заробітної плати позивачу, не встановлено цього факту, але суд не врахував це при ухвалені рішення. На підставі викладеного просить суд задовольнити його апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. Зазначив, що відповідачем не надано угоди, або іншого документу, що свідчать про виконання робіт позивачем на умовах неповного робочого часу. Звіти про суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суд першої інстанції не прийняв як доказ наявності заборгованості по заробітної платі саме в тому розмірі, що зазначено. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявність або відсутності заборгованості може бути підтверджена тільки перинними бухгалтерськими документами.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Трудові відносини в кооперативних організаціях визначені положеннями статті 34 Закону України « Про кооперацію», яка встановлює, що трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку. Кооперативна організація самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 3 Постанови від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавств про оплату праці», убачається що особливості оплати праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством про ці суб'єкти господарювання, їх статутами та іншими нормативно-правовими актами. За відсутності такого врегулювання спори про оплату праці вирішуються на підставі положень КЗпП та прийнятих відповідно до нього актів законодавства України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з Азовським Кооперативним заготівельно-виробничим об'єднанням з 24.07.1985 року по 01.05.2011 року.
Відповідно до запису у трудовій книжці позивача з 02.01.2003 року він був переведений підсобним робочим на 0,7 ставки, а з 02.01.2009 року переведений підсобним робочим на 0,25 ставки (а.с.6-7).
Вказані обставини підтверджуються копією наказу № 4 від 02.01.2009 року про переведення ОСОБА_6 на 0,25 ставки підсобним робочим, з яким ОСОБА_6 ознайомлений під розпис, а також особистою заявою ОСОБА_6 від 02.01.2009 року про переведення на 0,25 ставки підсобним робочим з 02.01.2009 року (а.с. 48). Накази про переведення позивачем не оскаржувалися.
Відповідно до наказу № 1 від 01.05.2011 року ОСОБА_6 звільнено по ст. 38 КЗпП України. Відповідно до форми Т-6 остаточним розрахунком на час звільненням визначено до виплати 62 грн. 40 коп. без урахування обов'язкових внесків і платежів, а з урахуванням вказаного 51 грн. 13 коп. ( а.с. 34).
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі 14.09.2012 року, та зазначає що з 01.01.2006 року по день звільнення 01.05.2011 року взагалі не отримував заробітну плату, у зв'язку з чим просив стягнути заборгованість виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Колегією суддів у судовому засіданні оглянути оригінали видаткових касових ордерів та відомостей на виплату заробітної плати за період 2006-2011 років, копії яких залучені до матеріалів справи. З оригіналами вказаних документів ознайомлений представник ОСОБА_6- ОСОБА_9, діючий за договором.
Як пояснив директор Азовського Кооперативного заготівельно-виробничого об'єднання ОСОБА_10 вказані документи він вважав втраченими, у зв'язку з чим звертався до органів міліції, які проводили перевірку, та винесли постанову про відмову у порушенні кримінальної справи 06.02.2012 року (а.с. 68). Проте після він знайшов ці документи у коробки іншими документами, та намагався надати їх ще суду першої інстанції, однак захворів, просив відкласти розгляд справи у суді першої інстанції, проте суд розглянув справу у його відсутності 05.04.2013 року ( а.с.118,142-143).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 у 2006 році за видатковими касовими ордерами особисто отримав під розпис:
12 .01.2006 року заробітну плату на липень 2005 року 100 грн ( а.с. 220)
16.02.2006 року заробітну плату на серпень-вересень 150 грн ( а.с. 221)
28.04.2006 року заробітну плату у розмірі 150 грн ( а.с. 222)
31.05.2006 року заробітну плату 150 грн. ( а.с. 223)
01.06.2006 року заробітну плату 130 грн. ( а.с. 224)
04.07.2006 року заробітну плату 150 грн. ( а.с. 225)
31.08.2006 року заробітну плату 150 грн. ( а.с. 226)
04.09.2006 року заробітну плату 82 грн. 62 коп. ( .с. 227)
04.10.2006 року заробітну плату 83 грн. 74 коп. ( а.с. 228)
01.11.2006 року заробітну плату 85 грн. 74 коп. ( а.с. 229)
04.12.2006 року заробітну плату 85 грн. 74 коп. ( а.с. 230)
05.01.2007 року заробітну плату 85 грн. 74 коп. ( а.с. 231).
ОСОБА_6 у 2007 році за відомостями на виплату грошей особисто отримав під розпис:
за відомістю 28.02.2007 року 95 грн. ( а.с. 232)
за відомістю 30.03.2007 року 102 грн. ( а.с. 233)
за відомістю 27.04.2007 року 98 грн. 50 коп. ( а.с. 234)
за відомістю 31.05.2007 року за квітень 2007 року 103 грн. 41 коп.( а.с. 235)
за відомістю 29.06.2007 року 103 грн. 41 ( а.с. 236)
за відомістю 30.07.2007 року 92 грн. 20 коп. ( а.с. 237)
за відомістю 31.08.2007 року 103 грн. 41 коп. ( а.с. 238)
за відомістю 30.09.2007 року за серпень 2007 року 103 грн.41 коп. ( а.с. 239)
за відомістю 30.10.2007 року за вересень 2007 року 103 грн.41 коп. ( а.с. 240)
за відомістю 30.11.2007 року за жовтень 2007 року 103 грн.41 коп. ( а.с. 241)
за відомістю 28.12.2007 року за листопад 2007 року 103 грн.41 коп. ( а.с. 242)
за відомістю 30.01.2008 року за грудень 2007 року 103 грн.41 коп. ( а.с. 243)
ОСОБА_6 у 2008 році за відомостями на виплату грошей особисто отримав під розпис:
за відомістю 28.02.2008 року за січень 2008 року 101 грн.87 коп. ( а.с. 244)
за відомістю 27.03.2008 року за лютий 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 245)
за відомістю 29.04.2008 року за березень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 246)
за відомістю 28.05.2008 року за квітень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 247)
за відомістю 25.06.2008 року за травень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 248)
за відомістю 30.07.2008 року за червень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 249)
за відомістю 29.08.2008 року за липень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 250)
за відомістю 30.09.2008 року за серпень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 251)
за відомістю 31.10.2008 року за вересень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 252)
за відомістю 30.11.2008 року за жовтень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 253)
за відомістю 30.12.2008 року за листопад 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 254)
за відомістю 31.01.2009 року за грудень 2008 року 101 грн.84 коп. ( а.с. 255)
ОСОБА_6 у 2009 році за відомостями на виплату грошей особисто отримав під розпис:
за відомістю 28.02.2009 року за січень 2009 року 97 грн.37 коп. ( а.с. 256)
за відомістю 31.03.2009 року за лютий 2009 року 95 грн.94 коп. ( а.с. 257)
за відомістю 30.04.2009 року за березень 2009 року 102 грн.96 коп. ( а.с. 258)
за відомістю 31.05.2009 року за квітень 2009 року 102 грн.96 коп. ( а.с. 259)
за відомістю 30.06.2009 року за травень 2009 року 82 грн.10 коп. ( а.с. 260)
за відомістю 31.07.2009 року № 7 за червень 2009 року 96 грн.87 коп. ( а.с. 261)
за відомістю 31.08.2009 року № 8 за липень 2009 року 73 грн.88 коп. ( а.с. 262)
за відомістю 30.09.2009 року за серпень 2009 року147 грн.77 коп. ( а.с. 263)
у відомості 31.10.2009 року за вересень ОСОБА_6 не зазначено ( а.с. 264)
за відомістю 30.11.2009 року за жовтень 2009 року147 грн.77 коп. ( а.с. 265)
у відомістю 31.12.2009 року за листопад ОСОБА_6 не зазначено ( а.с. 266)
за відомістю 30.01.2010 року за грудень 2009 року 25 грн.70 коп. ( а.с. 267)
ОСОБА_6 у 2010 році за відомостями на виплату грошей особисто отримав під розпис:
за відомістю 27.02.2010 року за січень 2010 року 29 грн.34 коп. ( а.с. 268)
у відомістю 31.03.2010 року за лютий 2010 року ОСОБА_6 не зазначено ( а.с. 269)
за відомістю 30.04.2010 року за березень 2010 року 105 грн.61 коп. ( а.с. 270)
за відомістю 31.05.2010 року за квітень 2010 року 105 грн.61 коп. ( а.с. 271)
за відомістю 30.06.2010 року за травень 2010 року 67 грн. 54 коп. ( а.с. 272)
за відомістю 30.07.2010 року за червень 2010 року 105 грн.62 коп. ( а.с. 273)
у відомістю 31.08.2010 року за липень 2010 року ОСОБА_6 не зазначено ( а.с. 274)
за відомістю 30.09.2010 року за серпень 2010 року 107 грн.55 коп. ( а.с. 275)
за відомістю 31.10.2010 року за вересень 2010 року 215 грн.12 коп. ( а.с. 276)
за відомістю 30.11.2010 року за жовтень 2010 року 215 грн.12 коп. ( а.с. 277)
за відомістю 31.12.2010 року за листопад 2010 року 215 грн.12 коп. ( а.с. 278)
за відомістю 31.01.2011 року за грудень 2010 року 215 грн.12 коп. ( а.с. 44)
У 2011 році за заявами позивача йому надавалися відпустки без збереження заробітної плати:
з 05.01 по 31.01.2011 року за наказом № 1 від 05.01.2011 року ( а.с. 39)
з 01.02 по 28.02.2011 року за наказом № 3 від 01.02.2011 року ( а.с. 38)
з 01.03 по 31.03.2011 року за наказом № 5 від 01.03.2011 року ( а.с. 37)
з 01.04 по 29.04.2011 року за наказом № 7 від 01.04.2011 року ( а.с. 36)
З наказами про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_6 був ознайомлений під розпис (а.с. 36-39), вказані накази не оскаржував.
У зв'язку з наведеним з січня по квітень 2011 року ОСОБА_6 не працював, а тому правових підстав для нарахування та виплати йому заробітної плати не було.
За зверненням ОСОБА_6 до Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, була проведена перевірка додержання законодавства про працю Азовським Кооперативним заготівельно-виробничим об'єднанням. Відповідно до акту перевірки державного інспектора праці № 01-15-15\1680 від 30.12.2011 року встановлено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_6 станом на 01.12.2011 року складає 62 грн. 40 коп. При цьому зазначено, що ОСОБА_6 звільнено 01.05.2011 року, остаточний розрахунок у сумі 62 грн. 40 коп. з ОСОБА_6 на час проведення перевірки 30.12.11 р не проведено ( а.с.60-61).
Складовою частиною вказаного акту є довідка про виплату заробітної плати ОСОБА_6 у період 2006-2011 років, де помісячно вказано відпрацьовані днігодини, нарахована та сплачена заробітна плата. У розділі за 2011 рік зазначено за травень 2011 року нараховані 62 грн. 40 коп., до виплати 51 грн. 13 коп. (а.с. 61-62). Вказані суми остаточного розрахунку відповідають форми Т-6, де остаточним розрахунком на час звільненням визначено до виплати 62 грн. 40 коп. без урахування обов'язкових внесків і платежів, а з урахуванням вказаного 51 грн. 13 коп. ( а.с. 34).
Остаточний розрахунок при звільнені у сумі 51 грн. 13 коп. було надіслано ОСОБА_6 23.01.2012 року платіжним переказом за його домашньою адресою ( а.с. 49-50).
Колегією суддів встановлено, що розміри отриманої заробітної плати з вересня 2006 року по грудень 2010 року, травень 2011 року вказані в акті інспекції праці, відповідають видатковим касовим ордерам та відомостям на виплату заробітної плати за період 2006-2011 років.
Відповідно до індивідуальної відомості про застраховану особу ОСОБА_6 Азовським Кооперативним заготівельно-виробничим об'єднанням до Пенсійного фонду України саме з нарахованих сум заробітної плати за період з 2006 року по травень 2011 року проводилася сплата страхових внесків ( а.с. 13).
У зв'язку з наведеним, вимоги позивача, про те що він у період з 01.01.2006 року по 01.05.2011 року не отримував заробітну плату, та її розмір йому є невідомими зв'язку з чим на його користь належить стягнути заборгованість по заробітній платі виходячи з мінімальної заробітної плати є необґрунтованими та правовому захисту не підлягають. Відповідачем оригіналами бухгалтерських документів - видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату грошей , а також табелями врахування робочого часу за спірний період (а.с.144-208) доведено відпрацьований час та нарахована та сплачена заробітна плата. А тому у задоволені позову належить відмовити.
Ураховуючи, що має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Азовського Кооперативного заготівельно-виробничного об'єднання задовольнити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_6.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.