АЛУШТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Леніна, 23, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, Україна, 98500

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 101/3161/13-а

05 вересня 2013 року Алуштинський міський суд

в складі

головуючого судді Скісова Є.М.

при секретарі Кузнецовой К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження та визнання протиправною бездіяльності по виконанню постанов Алуштинського міського суду посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Алуштинського міського суду з позовними вимогами до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження та визнання протиправною бездіяльності по виконанню постанов Алуштинського міського суду посадовими особами відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮ України в АР Крим.

Позивач в судовому засіданні на задоволені позову наполягав.

Відповідач, будучі належним чином повідомленим про необхідність явки до суду в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.

Відповідно до ч.4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача із приводу цього зазначає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, є їх волевиявленням, яка свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому за таких підстав, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаного відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 26 березня 2010 року Алуштинським міським судом, розглянута адміністративна справа № 2-а-60/2010/01/01 року за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду АР Крим. Судом встановлено, що на ОСОБА_1 поширюється чинність закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» та особу яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, повністю розповсюджується всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, у тому числі і право на отримання підвищення до пенсії за вислугу років по 2-й групі інвалідності на 350% мінімальної пенсії за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 мінімальної пенсії за віком.

Судом зобов'язано Головне Управління пенсійного фонду АР Крим здійснити ряд перерахунків пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1

Проте не зважаючи на те, що виконавчі листи було видано і відкрито виконавче провадження, рішення суду не виконано по факту в повному обсязі.

У зв'язку із тим, що головний виконавець Підрозділу ПВР ГУЮ МЮУ в АР Крим Пекарська О.В. вселяло ухилялася від виконання постанови Алуштинського міського суду, він звернувся до суду із позовною заявою до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про зобов'язання вжиття заходів, щодо виконання рішення суду.

Постановою Алуштинського міського суду від 22 листопада 2012 року його позовні вимоги було задоволені і відповідно до цього державним виконавцем було прийнято постанову про поновлення відкриття виконавчого провадження.

Проте на його розрахунковий рахунок нараховані суми пенсії не надходили у зв'язку із чим він направляв листи до начальника Головного керування юстиції МЮ України в АР Крим з метою дізнатися про хід виконавчого провадження, проте ніяких відповідей не отримав.

05 липня 2013 року на його адресу прийшов лист від начальника відділу примусового виконання рішень, яким було повідомлено, що постанова суду від 26 березня 2010 року по справі № 2-а-60/10/0101 виконана відповідно до вимог виконавчих документів.

На підставі викладеного просить суд, зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим вжити заходи для виконання рішення суду.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Алуштинського міського суду від 26 березня 2010 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії як інваліду війни і як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

Зобов'язано Головне Управління пенсійного фонду Автономної Республіки Крим зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, як інвалідові війни 3 групи, відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб» з 05.10.2005 року по 30.05.2007 року включно. Зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, як інвалідові війни 2 групи, відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб» з 30.05.2007 року по 26.03.2010 року включно. Зробити перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС з 05.10.2005 року по 30.05.2007 року включно. Зробити перерахунок додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС із 30.05.2007 року по 26.03.2010 року включно ( а.с.9-11).

Алуштинським міським судом по справі № 2-а-60/10/01/01 після набрання рішенням законної сили 16 серпня 2010 року, видано чотири виконавчих листа на ім'я ОСОБА_1 ( а.с.12-15).

Постановою Алуштинського міського суду від 22 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про зобов'язання вжиття заходів, щодо виконання рішення суду - було задоволено( а.с.20-21).

Головним державним виконавцем підрозділу ПВР ГУЮ МЮУ в АР Крим Пекарською О.В., були прийняті постанови про поновлення відкриття виконавчого провадження( а.с.16-19).

Факт неодноразового звернення позивача до начальника Головного керування юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим і до начальника ППВР ВДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АР Крим, підтверджується копіями листів від 26.03.2012 та 14.05.2013 року( а.с.23-25).

З листа начальника відділу примусового виконання рішень О.В.Бутко від 14 червня 2013 року вих. № 1443/10/4-33 вбачається, що постанова Алуштинського міського суду від 26 березня 2010 року по справі № 2-а-60/10/0101 виконана відповідно до вимог виконавчих документів( а.с.26-27).

Заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції Міністерства юстиції в Україні в АР Крим Немцевой Н.І., винесено постанови від 14 червня 2013 року про закінчення виконавчого провадження ( а.с.5-8).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка у своїй діяльності керується Законом України «Про виконавче провадження», який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у випадку невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 24.03.1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу», примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в порядку, передбаченому законом (ст. 4 Закону України № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу»).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 року, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, якщо, зокрема, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮ в Україні в АР Крим Немцева Н.І., в супереч положенням ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року не зробила усіх, передбачених в цієї статті виконавчих дій задля виконання рішення суду, чим порушила зазначене законодавство, та приписи статті 11 цього Закону, за якою державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішення суду виконане неналежним чином. Будь-яких законодавчих перешкод для належного виконання рішення суду судом не вбачається.

Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача щодо закінчення виконавчих проваджень є неправомірними, а постанови начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ МЮ в Україні в АР Крим Немцевой Н.І., з цього приводу підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, у відповідності зі Ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 11, 69, 70, 71, 86, 128, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року, Законом України «Про державну виконавчу службу» № 202/98-ВР від 24.03.1998 - суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження від 14 червня 2013 року за номерами ВП № 28729080; ВП № 28728969; ВП № 28728785; ВП № 28729181, винесені заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Нємцевою Н.І.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим вжити заходи для виконання постанови суду від 26 березня 2010 року по адміністративній справі №2-а/60/10/0101.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим на користь держави судовий збір у сумі 34,41 гривні.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Алуштинський міський суд АРК протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Алуштинського

міського суду Є.М.Скісов