ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
У Х В А Л А
12.07.06 р. № 02-12/27
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши матеріали
за позовом - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді, 25006, м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 11а,
до відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
про зобов”язання зареєструватися у Фонді соціального страхування, -
ВСТАНОВИВ:
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді до господарського суду, в порядку адміністративного судочинства України, подано позов про зобов”язання приватного підприємця ОСОБА_1 зареєструватися у Фонді соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Позовна заява відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді містить посилання на статті 2, 11, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб"єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб”єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин. Суб"єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Як випливає з приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини 1 статті 17, частини 4 статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено не усі спори, де позивачами є суб"єкти владних повноважень. Статтею 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб"єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб"єктів владних повноважень. У приписі частини 4 статті 50 Кодексу визначено:
"Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об"єднання, юридичні особи, які не є суб"єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб"єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об"єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об"єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом".
Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23.09.1999 року, зокрема ч. 2 ст. 45, передбачено обов”язок роботодавця як страхувальника своєчасно реєструватися у Фонді соціального страхування від нещасних випадків, а ст. 10 даного Закону передбачена процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
Тобто, станом на момент подачі даного позову чинним законодавством не передбачена можливість звернення суб"єктів владних повноважень з адміністративними позовами про зобов”язання суб"єктів господарювання (роботодавців) зареєструватися у Фонді соціального страхування в якості страхувальників.
Отже, до компетенції адміністративних судів не віднесено розгляд спорів за позовами суб"єктів владних повноважень до суб"єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб -підприємців, про зобов”язання зареєструватися у Фонді соціального страхування в якості страхувальників.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до розділу 6 "Прикінцеві та Перехідні положення" до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Із зазначених правил слідує, що місцеві та апеляційні господарські суди вирішують адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
Відповідно статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі, позивачами і відповідачами, можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже за суб'єктним складом господарський суд розглядає справи в яких стороною є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
До позовної заяви не додано жодного документа, який підтверджує статус відповідача в якості фізичної особи - підприємця.
Керуючись пунктом 1 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 17, статтями 50, 104, пунктом 1 частини 2 статті 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою № 495/01-19 від 11.07.2006 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді до приватного підприємця ОСОБА_1 про зобов”язання зареєструватися у Фонді соціального страхування.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя Коваленко Н.М.