Справа № 22-2471 Головуючої в І інстанції
Головко О.В.
Категорія 17 Доповідач Вадзінський П.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Прокопчук Л.П.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Вадзінського ПО.,
при секретарі Дибі Ю.В.
з участю адвоката ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що в лютому 2003 року його син ОСОБА_3, працюючи у відповідача на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1, скоїв злочин передбачений ч.І ст191 КК України шляхом привласнення чужого майна, яке було ввірене особі і перебувало у його віданні. Розмір заподіяної шкоди при проведенні досудового слідства становив 11275 гривень. При цьому він у рахунок відшкодування збитків, заподіяних потерпілому, передав відповідачу готівкою 9725 гривень, а решта 1550 гривень були повернуті позивачу товаром. В ході судового слідства вина його сина була встановлена лише у привласненні товарно -матеріальних цінностей на суму 1550 гривень. Оскільки відповідач відмовляється добровільно повернути помилково сплачену суму в розмірі 9725 гривень, просив суд стягнути з відповідача на його користь зазначену суму. Крім того просив суд стягнути з відповідача на його користь п'ять тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі двох тисяч гривень.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2006 року заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. З приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 9725 гривень в рахунок повернення, як безпідставно внесеної суми, 2500 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, а також 2 тисячі гривень на правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права та суд неповно з'ясував обставини, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав заявлені вимоги. Просив про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
Представник ОСОБА_2 просив суд відмовити апелянту в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Заслухавши суддю - доповідача та пояснення сторін по справі, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9725 гривень, як безпідставно внесену суму, суд дав правильну оцінку наданим по справі доказам, щодо суми заподіяної шкоди та документу підтверджуючому, що позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 9725 . гривень в рахунок відшкодування заподіяної шкоди. Цей висновок грунтується на сукупності доказів, що маються у матеріалам справи.
Разом з тим висновок суду щодо часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення компенсаційних виплат за заподіяну моральну шкоду є необгрунтованим і безпідставним, тому рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з постановлянням нового на підставі ст. 309 п.З ЦПК України, оскільки при розгляді справи судом не встановлено будь-яких об'єктивних даних, підтверджуючих дії чи бездіяльність відповідача в заподіянні моральної шкоди позивачу.
Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного суду України даними у п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди ( зі змінами та доповненнями внесеними постановою від 25 травня 2001 року ) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, а також вини останнього в заподіянні шкоди.
Крім того суд, без належного підтвердження, стягнув з відповідача на користь позивача дві тисячі гривень в рахунок компенсації витрат на правову допомогу, тому на думку колегії суддів рішення в частині підлягає зміні у зменшенні зазначеної суми до п'ятисот гривень.
За наведених обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст.23, ч.2 ст.1166 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року „ Про судову практику у справах про відшкодування моральної немайнової шкоди ( зі змінами та доповненнями внесеними Постановою від 25 травня 2001 року ), керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди, скасувати і в зазначеній частині постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю, а рішення в частині стягнення судових витрат в сумі дві тисячі гривень - змінити, зменшивши суму витрат на правову допомогу до п'ятсот гривень.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Головуючий
Судді:
Рішення набирає чинності з момеьгїу його проголошення і з цього часу може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.