1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 2389 2006 рік Головуючий у 1 інстанції
Ведяшкіна Ю.В.
Категорія 42 Доповідач Семиженко Г.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 2S дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого Семиженка Г.В.
суддів: Лісової Г.Є.
Приходько Л.А.
при секретарі Драгомарецькій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до голови правління гаражного кооперативу "Славутич" ОСОБА_3, директора малого приватного підприємства "Віра" Ляхової Алли Федорівни про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та посилаючись на неправомірні дії голови правління гаражного кооперативу "Славутич" ОСОБА_3. просили визнати його винним у порушенні права позивача на звернення, права на користування державною мовою, незаконному стягненні плати за землю, електроенергію, встановлення телефону, підвищенні членських внесків, внесенні змін до статуту, підробці протоколів зборів, отриманні заробітної плати, завищенні витрат кооперативу, несвоєчасній добудові гаража НОМЕР_1, продажі огорожі, проведенні ревізії, придбанні комп'ютера, в позові поставили питання про відшкодування матеріальної шкоди 801,26 гривень та моральної 8350 гривень, відшкодування вартості витратних матеріалів при проведенні електрифікації гаражів.
У позові до ОСОБА_4. позивачі просили визнати її винною у порушення їх прав при укладенні договору з гаражним кооперативом "Славутич", права на звернення та відшкодувати моральну та матеріальну шкоду 8750 гривень.
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 червня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1. ставить питання про його скасування як незаконного та необгрунтованого та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав, у ньому зазначених.
В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони підтримали свої процесуальні позиції, при цьому відповідачі пояснили, що відповіді на звернення ОСОБА_2 ними не надавалися, ОСОБА_3. один раз надавав відповідь після втручання прокуратури.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі є членами автогаражного товариства "Славутич", який діє на підставі статуту редакції 1999 року, статутом врегульовано питання статутної діяльності кооперативу, права та обов'язки його членів та їх участь в управлінні кооперативом (а.с. 85-89).
Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
За ст. 15 вказаного Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З огляду на зазначені норми закону колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачів про скасування договору, укладеного поміж гаражним кооперативом "Славутич" та малим приватним підприємством "Віра", оскільки договір укладено поміж двома юридичними особами, стороною договору позивачі не виступають та не мають повноважень представляти інтереси такої сторони, впливати на діяльність кооперативу вони можуть лише в порядку, встановленому статутом кооперативу - через загальні збори членів кооперативу, їх вимоги у даному випадку безпідставні.
Питання плати за землю, електроенергію, встановлення телефону, контролю висоти зведення гаражів, розміру річного внеску, редагування положень статуту, ліквідації чи зведення огорожі, оцінки актів ревізійної комісії не перебуває в компетенції голови правління гаражного кооперативу "Славутич" ОСОБА_3., тому суд підставно відмовив у задоволенні заявлених до даної особи таких позовних вимог.
Питання підробки документів, встановлення особи винною в порушенні норм, передбачених КК України, не можуть бути предметом дослідження суду у порядку цивільного судочинства.
Заявлена позивачем у суді апеляційної інстанції вимога про відшкодування витрат, пов'язаних з поїздкою до апеляційного суду, є безпідставною, оскільки у відповідності до ст. 85 ЦПК України такі витрати покладаються на сторони, вимога позивача про відшкодування втрат робочого часу не обґрунтована належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін відповідачами не було надано відповідей на неодноразові звернення ОСОБА_2 у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян", на одне із таких звернень після втручання прокуратури головою правління гаражного кооперативу "Славутич" була надана відповідь, але не державною українською мовою, а російською мовою, на якій ведеться діловодство у кооперативі.
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, порядок та строк розгляду таких звернень встановлено ст. ст. 19, 20 Закону.
Таким чином твердження представника гаражного кооперативу "Славутич" про те, що вимоги даного Закону не розповсюджують свою дію на кооператив, суперечать вимогам вказаного Закону, а бездіяльність відповідачів як посадових осіб щодо звернень позивача є неправомірною.
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про звернення громадян" особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Оскільки відповідачами було порушено право відповідача на звернення, що спричинило порушення його емоційної рівноваги, колегія суддів визнає факт завдання йому моральної шкоди.
З огляду на характер неправомірних дій відповідачів та їх правові наслідки для позивача, сам факт визнання судом бездіяльності вказаних посадових осіб неправомірною є розумним та достатнім відшкодуванням моральної шкоди позивачу у нематеріальному виді.
За ст. 6 вище наведеного Закону рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
Згідно зі ст. 5 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про мови в Українській РСР" грюмадянин вправі звертатися до державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятою для сторін. Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся громадянин.
Зазначені положення приведеного Закону є чинними та не суперечать ст. 10 Конституції України, за поясненнями позивача він без обмежень розуміє російську мову, відповідно до матеріалів справи діловодство у гаражному кооперативі ведеться російською мовою, тому у даному випадку оформлення відповіді на звернення позивача російською мовою не суперечить вимогам закону та не порушує його законних прав та інтересів.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів при розгляді його звернень скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в решті рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити як таку, що не ґрунтується на нормах закону та висновку суду не спростовує.
Відповідно до ст. ст. 1, 20 Закону України "Про звернення громадян", керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 червня 2006 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідачів при розгляді звернень ОСОБА_2 скасувати.
Бездіяльність голови гаражного кооперативу "Славутич" ОСОБА_3, директора малого приватного підприємства "Віра" Ляхової Алли Федорівни щодо розгляду звернень ОСОБА_1 визнати неправомірною.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді