ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 листопада 2008 р. |
№ 2-13/349-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
|
головуючого |
Дунаєвської Н.Г., |
|
суддів |
Михайлюка М.В., |
|
|
Мележик Н.І., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 року |
|
у справі |
№ 2-13/349-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
|
за позовом |
ТОВ "Експрестур" |
|
до |
СПД ОСОБА_1 |
|
про |
витребування майна з чужого незаконного володіння |
|
за участю представників сторін: |
|
позивача |
не з'явились, |
|
відповідача |
не з'явились, |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2008 р. у справі № 2-13/349-2006 (суддя: Жукова А.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 р. (судді: Видащенко Т.С., Латинін О.А., Прокопанич Г.К.) позов задоволено: зобов'язано відповідача звільнити капітальну будову котедж (будиночок) з каменя ракушняка, на бетонному фундаменті, загальною площею 32,9 м2, зокрема, основна частина 29,6 м2, відкрита веранда 3,3 м2, зареєстровану у КП БТІ у м. Ялта під літерою НОМЕР_1 на праві власності за ТОВ "Експрестур", розташовану на території бази відпочинку "Сувенір" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення з будови відповідача. Зобов'язано відповідача передати позивачу зазначену капітальну будову котедж за актом прийому-передачі впродовж 10 днів з моменту набуття чинності судовим рішенням. Стягнуто з відповідача судові витрати.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, право власності на літній будиночок НОМЕР_1, розташований за адресою: АДРЕСА_1, вперше було зареєстроване за товариством покупців членів трудового колективу Кримського Республіканського Виробничого Торгового Об'єднання "Криммісцевпром" у 2001 р. на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством покупців, посвідченого нотаріально 22.04.1997 р., реєстр. № 8с-141 та акту прийому-передачі № 93 від 25.04.1997 р.
Відповідно до акту прийому-передачі № 93 від 25.04.1997 р. і додатку до акту (локальна відомість основних засобів та МБП по ділянці бази відпочинку "Сувенір") виробничо-торговельному ТОВ "Криммісцевпром" (правонаступник товариства покупців членів трудового колективу КРВТО "Криммісцевпром") передано 9 будиночків, а також устаткування, малоцінні предмети по ділянці бази відпочинку "Сувенір".
07.06.2001 р. виробничо-торговельне ТОВ "Криммісцевпром" (продавець) та позивач (покупець) уклали договір купівлі-продажу, згідно п.п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця літні будиночки, розташовані в АДРЕСА_1, що належать продавцю на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 22.04.1997 р. № 8с-141 та акту приймання-передачі № 93 від 25.04.1997 р., зареєстровані в БТІ м. Ялта в реєстровій книзі № 20-Б арк. 28 під № 15-літ. Ц*, № 21-літ. Ш, №35-літ.Ж, №40-літ.З*, № 41-літ.В**, № 43-літ. Г**, № 44-літ. Ж**, № 45-літ.Д**. Ціна продажу та порядок розрахунків, права та обов'язки сторін визначались договором.
Додатковою угодою до цього договору від 01.11.2001 р. внесено зміни до п.п.1.1. договору № 5/2001 від 07.06.2001 р. і замість будиночку НОМЕР_2 позначено будиночок НОМЕР_1, у зв'язку з помилкою при оформленні продажу літніх будиночків бази відпочинку "Сувенір".
Крім того, вказаний договір доповнено п. 4.5. за яким, продавець зобов'язався зареєструвати у КП БТІ м. Ялта право власності на будиночок НОМЕР_1 для подальшого оформлення у власність ТОВ "Експрестур", відмовившись від права власності на будиночок НОМЕР_2.
З огляду на викладене, господарські суди прийшли до висновку, що право власності на спірний об'єкт нерухомості належить позивачу. Проте, відповідач не звільняє будиночок НОМЕР_1 від свого майна.
В березні 2002 р. ТОВ "Експрестур" звернулось до господарського суду з позовом до СПД ОСОБА_1 та просило звільнити будиночок НОМЕР_1.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та просив: зобов'язати відповідача звільнити капітальну будову котедж (будиночок) з каменя ракушечника, на бетонному фундаменті, загальною площею 32,9 м2, зокрема, основна частина 29,6 м2, відкрита веранда 3,3 м2, зареєстровану у КП БТІ у м. Ялта під літерою НОМЕР_1 на праві власності за ТОВ "Експрестур", розташовану на території бази відпочинку "Сувенір" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення з будови відповідача. Зобов'язати відповідача передати позивачу вищезазначену капітальну будову котедж за актом прийому-передачі впродовж 10 днів з моменту набуття чинності судовим рішенням.
Господарські суди попередніх інстанцій всебічно, повно та об'єктивно розглянули всі обставини справи у їх сукупності, правильно застосували норми матеріального права, прийшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Ухвалою Ялтинського міського суду від 07.07.1999 р. затверджено акт публічних торгів від 29.06.1999 р. про продаж ТОВ "Експрестур" 31 будиночку бази відпочинку "Сувенір" у м. Ялта, смт. Понізовка, що належить ДП заводу "Таврія". На підставі акту та вказаної ухвали, державний нотаріус видав ТОВ "Експрестур" свідоцтво про право власності на 31 будиночок.
Крім того, господарські суди з'ясували, що ухвалою Ялтинського міського суду від 02.10.2002 р. задоволено заяву ТОВ "Експрестур" та скасовано рішення Ялтинського міського суду від 03.01.2002 р. по цивільній справі ОСОБА_1 до ДП завод "Таврія" про визнання права власності на будиночок-павільйон НОМЕР_1, загальною площею 24,5 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на території бази відпочинку "Сувенір" у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Водночас, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2006 р. у справі № 2-20/2329.1-2006 за позовом позивача до відповідача (зустрічним) визнано право власності на капітальну будівлю котедж (будиночок) заг. площею 32,9 м2, у тому числі основна частина 29,6 м2, відкрита веранда 3,3 м2, збудовану з каменю ракушечника на бетонному фундаменті, дах металевий, зареєстровану у КП БТІ м. Ялта під НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, придбану за договором купівлі-продажу від 07.06.2001 р. №5/2001 і додатковою угодою від 01.11.2001 р. у виробничо-торгівельного ТОВ “Криммісцевпром” та визнано недійсним договір купівлі-продажу будиночку (павільйону) від 19.09.1995 р. НОМЕР_1, укладений між ДП завод “Таврія” та СПД ОСОБА_1
Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2006 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2006 р. у справі № 2-20/2329.1-2006 залишено без змін.
Таким чином, господарські суди прийшли до висновку, що право власності на спірний об'єкт належить ТОВ "Експрестур" (позивачу).
Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За таких обставин, господарські суди прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити спірний об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.
Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права, оскільки з матеріалів справи вбачається, що скаржник був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони спростовуються вищенаведеним.
Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 р. у справі № 2-13/349-2006 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : М. Михайлюк
Н. Мележик